«Ситуація стабільна». Андрій Васько про роботу «швидкої» у час спеки та як вона працюватиме у випадку блекауту
- Понеділок, 15 липня 2024
У зв’язку з аномальною спекою – викликів на «швидку» стало більше. Відповідну статистику фіксують у Києву, Львові, Закарпатті та Буковині. Люди звертаються з тепловими ударами та з загостреннями хронічних хвороб. Тож, яка ситуацію у нас, коли варто викликати екстрену медичну допомогу, а коли диспетчер відмовить у виїзді машини, і як ця служба працюватиме, коли електроенергії не буде 8-12 годин – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» керівник обласного Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Андрій Васько.
Відеоверсія розмови – тут.
– Зараз в нас аномальна спека. Чи почастішали через це виклики до «екстренки»?
– Викликів стало дещо більше. Додалися ті, які пов’язані саме з перегрівом, з тепловими ударами. А також з загостренням хронічних захворювань у пацієнтів, які є на межі.
Бачимо більше розуміння з викликами «швидкої»
– В одному з інтерв’ю минулого року, ви сказали, що відійшли від того, що «екстренка» – це таксі з мигалкою, та перейшли до концепту, що вона виїжджає на ті виклики, де життя людини є під загрозою. І що достатньо складно переконати мешканців Львівщини, аби вони не телефонували на «швидку» з такими випадками, коли можуть самі дістатися до лікарні. Що змінилося зараз у свідомості львів’ян?
– Бачимо прогрес. Він почався від піку пандемії Covid-19 і триває до сьогодні. Люди зрозуміли, що таке насправді критичний стан пацієнта, коли без екстреної медичної допомоги ніяк. Зокрема, якщо «швидка» буде заїжджати до кожного, в кого температура і кашель, то гарантовано будуть втрачені життя тих, хто реально потребує госпіталізації до лікарень. Багато, хто у час «ковід» залишався удома з температурою, кашлем і пневмонією, бо розуміли, що потрібні місця для критичних пацієнтів, які мають гостру дихальну недостатність.
Аналогічне питання з екстреною медичною допомогою і зараз. Розуміємо пріоритети, які стоять у державі у часі війни. Що це є «прильоти» ракет, «шахедів, великі ДТП – випадки, коли життя пацієнта є під великою загрозою.
Усе більше люди починають відповідально ставитися до поняття екстреної медичної допомоги.
«Лише, коли життя під значною загрозою»
– Прикладна частина: коли варто викликати «швидку», а коли – диспетчер вам відмовить, скаже: добирайтеся самі?
– Викликаємо «швидку», або екстрену медичну допомогу чи швидку допомогу за номером 103 чи 112. І з лінії 112 вас переадресують на 103, де диспетчер проведе опитування пацієнта.
Викликати екстрену медичну допомогу слід тоді, коли життя пацієнта є під значною загрозою. В кожного може бути своє уявлення, однак, зазвичай, це відсутність дихання, серцебиття – стан клінічної смерті. Відсутність свідомості, серйозні кровотечі, ознаки інсульту та інфаркту, ДТП, пожежі, потопельник.
Такі виклики категоризуються як критичні, бо без приїзду «швидкої» такий пацієнт, найбільш ймовірно, що загине.
– Таке рішення приймає диспетчер під час опитування і отримання даних, чи є якийсь чіткий алгоритм, який говорить: тут їдемо, а тут – ні?
– Диспетчер має алгоритм, по якому він опитує пацієнта. Важливо, що перед тим, як перейти до медичних даних, диспетчер повинен отримати інформацію щодо локалізації пацієнта. Зокрема, вулиця Шевченка у нас є в Бродах, Бориславі, Червонограді, Львові… Тож маємо уточнити населений пункт, конкретний будинок. Треба точно знати, за якою адресою прибути. Бувають часто ситуації, коли диспетчер скеровує бригаду до місця події, де надаються реанімаційні заходи, і паралельно доопитує додзвонювача. Диспетчеру критично важливо у перших 30 секунд отримати інформацію, звідки відбувається виклик, бо інколи бувають ситуації з обривом дзвінку, з тим, що людина, яка телефонує, через хворобу не може довго продовжувати розмову.
Функціонуємо в штатному режимі
– Зараз перебуваємо в етапі постійних вимкнень електроенергії – як в цих умовах працює «швидка»? Бо це і енергоживлення медичних об’єктів, зв’язок та багато інших особливостей роботи, які без живлення складно реалізувати.
– Зараз ситуація стабільна. Екстрена медична допомога функціонує в штатному режимі.
Яка буде ситуація при вимкненнях електрики шість, вісім чи дванадцять і більше годин? Точно більш проблемною. Не зрозуміло, що буде з мобільним зв’язком. Існуватиме значна «турбулентність», бо велика частина наших даних передається через проводовий та 3G Інтернет, Wi-Fi. При їх відсутності будемо змушені переходити на старі методи аналогового зв’язку. Тож обробка інформації буде затримуватися.
Тому головним нашим меседжем є те, що зараз в Україні має робитися усе можливе, аби безперебійно функціонували всі аварійні та рятувальні служби.
– А номери 103 та 112 випадку, якщо не буде довгий час світла і, ймовірно, зв’язку фнукціонуватимуть?
– Працюватимуть за будь-яких обставин. Розуміємо, що не в багатьох квартирах залишилися старі телефонні лінії, але зв’язок гарантовано буде у пунктах Незламності та на усіх стратегічних об’єктах.
Деталі, як викликати «швидку» в момент повного блекауту повідомимо ближче до закінчення літа, коли будемо розуміти, який стан енергосистеми України. Наразі наголошуємо, якщо буде надзвичайна ситуація, велика кількість «прильотів», довготривалі відключення світла, не слід викликати «швидку» без критичної на це потреби.
Слід привчити себе до європейського стандарту свідомості громадянина. Якщо можемо справитися з проблемою самі, то не викликаємо «швидку».
Теж підпадаємо під мобілізацію
– Зараз багато галузей України мають ще один виклик і він пов’язаний з війною і з мобілізацією. Відповідно, бракує працівників, особливо чоловіків, на усіх ланках: від водіїв і до висококваліфікованих спеціалістів. Як у екстреній медицині з цим?
– Ми, як і всі інші служби, в тому числі і критичної інфраструктури, також підпадаємо під мобілізацію. У нас 44 працівника проходять службу в Збройних силах України, хтось добровільно мобілізований, інші – за викликом військкомату.
Станом на сьогодні ситуація стабільна, установа функціонує безперебійно. Усе залежить від оперативної обстановки, що відбуватиметься у державі.
Розмовляв Віктор Біщук
