«Нам знадобилося більше часу». Іван Ступак про контрнаступ України, диверсії СБУ в Бурятії та бюджет РФ на війну
- Середа, 06 грудня 2023
Путін затвердив на армію рекордні витрати – найбільші з часів Радянського Союзу. Йдеться про сотні мільярдів євро. Натомість фінансування Міноборони України у 2024 році суттєво зменшиться. Також скоротиться фінансування ГУР, СБУ, МВС. Відтак слід бути готовими до того, що успішних диверсії, таких як, скажімо, на залізниці в республіці Бурятія буде значно менше.
Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів військовий експерт Іван Ступак.
Відеоверсія розмови – тут.
– Газета «The Washington Post» опублікувала матеріал про не надто успішний український контрнаступ. Якою є ваша думка щодо цієї публікації?
– Знаєте, набагато простіше дивитися у перспективі і говорити, як потрібно було зробити. Однак тоді рішення ухвалювалися на підставі відомої на той час інформації. У багатьох дійсно виникало питання, чому наші військові раніше не розпочали наступальні дії? Але на початку минулого року відбулися певні моделювання, які показали ймовірність успіху України на дуже неприємному рівні. Тож нам знадобилося більше часу.
Американці говорили, що потрібен один удар, наші військові наполягали на декількох ударах. Іншими словами, розглядалися різні тактики. На жаль, через велику кількість непомічених мінних полів, через велику кількість людських резервів, які могли підтягнути росіяни та низку інших факторів, тактика нашого командування не виявилася такою вдалою, як на це розраховували. Але військових не можна звинувачувати в цьому взагалі. Вони щиро робили свою справу, чесно працювали, втрачаючи свої життя і здоров’я.
Американці недооцінили засоби, що є в росіян
– Справді, нашому військовому керівництву інколи доводилося динамічно змінювати тактику, щоб зберегти людські життя і техніку. Хоча міністру оборони США Ллойду Остіну також сказали про те, що не вся техніка, яка прибула до України – справна. Відповідно тактика «ударного броньованого кулака» не вдалася…
– Американці не сильно зважали на те, що в росіян є серйозні засоби радіоелектронної боротьби, серйозні засоби ППО. Заради справедливості варто зауважити, що США востаннє стикалися з таким протистоянням під час В’єтнамської війни. Американці тоді втратити велику кількість авіації. Натомість під час бойових дій в Іраку, Косово, Афганістані мали суцільну перевагу.
На жаль, ми не отримали того озброєння, яке нам обіцяли. Багато різних обставин, починаючи від політичної складової, де пообіцяти – пообіцяли, а коли приїхали на місця, то європейці почали думати над питаннями: «А що в нас є?», «А що можна давати?», «У нас воно не працює. Почекайте 2 місяці». У нас рахунок йде на дні чи тижні, а вони рахують місяцями. Це було дійсно неприємно. Але ми нікого не звинувачуємо. Легко критикувати, говорячи: «Ви нам зобов’язані…». Ніхто, нічим нам не зобов’язаний. Цей світ існував до нас. Він нам нічим не зобов’язаний.
– Тож Захід недооцінив військовий потенціал Росії. Проте і в західній пресі ставлення до Росії і Путіна – неоднозначне. Зокрема газета «The Times» номінувала Путіна на «людину року», аргументуючи це тим, що зумів втримати владу, попри спроби Вагнера здійснити путч і скинути його з президентського крісла. Що ви про це думаєте?..
– Якби Вагнер дійшов до Москви, думаю, що Путін опинився б десь у Владивостоці, у «Владивостоцькій народній республіці». Але це – американці. Хай визнають. У нас є свої проблеми, зокрема у взаємовідносинах політичного керівництва, військового керівництва. Не хочеться розганяти зраду, але маємо те, що маємо.
СБУ показали, що можемо дотягнутися навіть до Бурятії
– Нещодавно відбулися дві диверсії на залізниці у російській республіці Бурятія. Служба безпеки України називає це тактикою «малих порізів». Як ви можете охарактеризувати цю тактику?
– Це – відома тактика Сунь-цзи «1000 порізів», коли не можеш вбити одним ударом, потрібно знекровити ворога. Це зрозуміло.
Відомо, що перший ешелон був підірваний в тунелі. Невідомо лише в якому напрямку він рухався: чи з Російської Федерації в Китай, чи з Китаю в Російську Федерацію. Також невідомо в якій саме локації була закладена вибухівка в цистерни. Можливо навіть в Китаї. Знаємо, що в тунелі відбулися 4 вибухи, велика пожежа. 10 ешелонів чекали на проходження цим тунелем. Їх відправили додатковим шляхом, але й там відбувся підрив. За декілька днів тунель розчистили, витягнули рештки, полагодили залізничну колію. Резервна колія по якій пустили потяги також була пошкоджена, але не суттєво.
СБУ показала, що ми можемо дотягнутися з іншої півкулі на відстань 5-6 тис. км. Російські тамтешні «фсбешники» були на розслабоні. Для них війна була далеко. У них був бізнес, контрабанда з Китаєм, тому ці вибухи стали для них шаленою несподіванкою. Зазвичай у таких ситуаціях з Москви на перевірку виїжджають генерали з великими лампасами і починаються «розбірки» з особовим складом. Виставляють патрулі в цивільному, камери спостереження, починають з’ясовувати, чому не забезпечили безпеку, чим займалися, де були… Але протяжність транзиту – велика, багато мостів, на кожному мосту цивільного не поставиш. Тож можна очікувати, що знову буде вибухати або там, або в Криму. Це – відволікання уваги: дивись сюди і дивись сюди.
– Яке ще значення мають ці диверсії на російській залізниці?
– Цими вибухами також завдано значної економічної шкоди. Якщо у цистернах було паливо і авіаційний керосин, то можемо припустити, що везли це з Китаю. До Китаю привезли нафту, там переробили і повернули в Росію товар. Це означає, що певні авіаційні підрозділи не отримають паливо. Це стосується і танків, які працюють на дизелі, і броньованої техніки. Їм доведеться це паливо закуповувати або переробляти. Тож певна економічна шкода у цьому випадку таки була завдана.
Бюджету російської армії – шалений
– Тепер розуміємо значення слів Кирила Буданова про те, що будемо вибивати росіян у будь-якій точці світу аж до української перемоги.
– Це все вірно. Однак хочу зазначити важливу інформацію з приводу бойових дій. Я ознайомився із бюджетом на 2024 рік. Портал «Слово і Діло» зробив цікаву аналітику про те, що фінансування Міністерства оборони України у 2024 році зменшено майже на 20%, зменшено фінансування Головного управління розвідки, Служби безпеки України, МВС. Ми повинні це бачити. Це – серйозні цифри. Відтак можемо очікувати, що таких операцій стане менше.
Заразом збільшено фінансування Верховної Ради України, РНБО, Управління державної охорони, ДБР. Скоріш за все, наступний рік буде направлений всередину країни. Війна буде на 20% менше займати нашої уваги та активних зусиль.
– У той же час Путін хоче збільшити своє військо на 170 тисяч людей. У російському бюджеті немає проблем із фінансуванням. Він – максимально спрямований на військові потреби. Тож чого очікувати від окупантів цієї зими?
– Говорячи про збільшення російського війська на 170 тисяч осіб, пропоную зробити невелику ретроспективу. У серпні 2022 року Путін також підписав указ про збільшення з 1 січня 2023 року кількості російських військовослужбовців на 137 тисяч осіб. Виходить, що він двічі за рік збільшив кількість своєї армії орієнтовно на 307 тисяч особового складу. Таким чином Путін міг визначити, скільки саме людей він втратив на цій війні, іншими словами, яка кількість людей прямо чи опосередковано вибула. Він не може сказати, що повинен набрати людей, бо втратив їх в Україні. Тому застосовує бюрократичний прийом, говорячи: «Наша армія стане ще більшою». Хоча за фактом вона залишається такою ж самою, оскільки бюджетні асигнування повинні залишитися на такому ж самому рівні, як і попереднього року.
Щодо бюджету російської армії, він дійсно – шалений. Я перевів їхні трильйони рублів… За моїми підрахунками, лише на військо і ВПК – 110 мільярдів євро. Окрім того, 25-29 мільярдів євро – на поліцію, «фсбешників», росгвардію. З часів Радянського Союзу у Росії вперше 40% бюджету пов’язано з військовими видатками. Востаннє росіяни робили таке у 1990 році. А наступного року Радянський Союз по швах розлізся у різні боки. Хотілося б, щоб і цього разу так сталося, але не будемо марно сподіватися.
За моїми оцінками, 20-40% бюджету буде «розтягнуто» для різних людей. В будь-якому випадку сума залишається серйозна і ми якось повинні на неї відповідати. Але точно не зменшенням бюджету.
Розмовляли Ніна Сукач, Стас Гордієнко
Записала Олеся Когутич
