«Тривоги лунають, а бізнес працює». Економіст про втрати економіки України та бюджет-2024
- Середа, 13 грудня 2023
Як підрахували у профільному комітеті Верховної Ради, за один день жовтня 2022 року, економіка України втрачала через повітряні тривоги не менше 7 млрд 400 млн гривень, бо зупинялася фактично уся робота. Чи мала би бути градація цих тривог, якою є ситуація унаслідок зменшення фінансової допомоги від наших партнерів, що змінюється у бюджеті на 2024 рік – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» керівник аналітичного напрямку мережі «АНТС» Ілля Несходовський.
Відеоверсія розмови – тут.
Бізнес в час тривог переважно продовжує працювати
– Чи зараз змінилися втрати економіки України через повітряні тривоги?
– Так, бо тривог стало менше. Крім цього зараз бізнес переважно продовжує працювати, бо посилилася протиракетна оборона багатьох міст.
Як показують опитування з цього приводу, чимало людей вважають, що варто було б запровадити якусь градацію повітряних тривог. Я теж поділяю цю позицію. Можу навести приклад, як працюють працівники посольства США в Києві. У них є внутрішнє оголошення і вони діють наступним чином: у випадку, якщо відбувається лише зліт МіГів, то оголошується, так званий, жовтий рівень загроз, він означає, що усі повинні перебувати на відстані 10 хвилин від бомбосховища. Якщо нічого не сталося – усі продовжують працювати. У разі, якщо є пуск ракети, це вже червона небезпека і тоді, відповідно, вони одразу спускаються у бомбосховище. Такий підхід був би корисним для підприємств, тоді влада мала б оголошувати про такі рівні загрози, як: «Шахеди», ракети чи балістичний удар. А люди об’єктивніше приймали б рішення. Вони вже й так користуються Telegram-каналами і бачать, про які саме загрози йдеться, тому й збитки набагато менші.
Відповідальність за не реагування на тривогу – компетенція місцевої влади
– Представники бізнес-спільноти хочуть чесних правил гри у цій сфері, бо великі мережі не продовжують працювати під час повітряних тривог, а менші магазини – змушені зачинятися. Зараз немає законодавчого покарання за ігнорування повітряної тривоги…
– Відповідальність за порушення належного реагування під час тривоги – на сьогодні це компетенція місцевих органів влади, які визначають певні правила. Якщо є така ініціатива з боку місцевого керівництва, то можуть проходити з перевірками, з поліцією, тощо. Якщо її немає, то представники бізнесу визначають самостійно, коли їм припиняти роботу. Вже неодноразово у ЗМІ робили опитування, з яких видно, що кожна людина самостійно приймає рішення щодо ступеня небезпеки, який він вважає прийнятним для себе. І у цьому контексті – і це має бути обов’язковим – усюди, у будь-якому приміщенні, тривога повинна оголошуватися. Не в усіх на телефонах стоїть відповідна функція, тому тривогу мають почути усі. Другий момент – неприпустимо, коли людей змушують працювати під час повітряної небезпеки. Якщо людина хоче спуститися в бомбосховище, а керівництво не дозволяє це робити, то це вже, як мінімум, адміністративне правопорушення з боку роботодавців. Є випадки, коли вони застосовують якесь фінансове стягнення за те, що людина йде у бомбосховище. Поліція має на реагувати на такі випадки.
Знову ж таки, якщо є більш серйозна загроза, зокрема балістики, то припинити роботу і переміститися в укриття повинні усі працюючі. Рівень збиття таких ракет не є високим, влучають вони недостатньо точно, тому таку загрозу не варто ігнорувати.
Якщо ж там просто злетів МіГ, на моє переконання, це жовтий рівень загрози і вже людині вирішувати, що робити.
– Великі мережеві гіпермаркети під час тривоги дають людям можливість розрахуватися за вже обрані ними товари. А маленькі магазинчики припиняють приймати безготівкові розрахунки і купити щось можна лише за готівку. Чи це є якісь застереження від податкової?
– Заявляю для усіх підприємців – податкова ніяк не уповноважена накладати штрафні санкції ні на великі, ні на малі підприємства за ігнорування тривоги і, тим більше за те, що вони пробивають чеки у цей час. Це вигадка, не ведіться на неї.
За останній місяць в Україну надійшло лише $2 млрд допомоги
– Щодо фінансової допомоги наших партнерів, то у листопаді 2023 до держбюджету України надійшло приблизно 2 млрд доларів зовнішнього фінансування і так виглядає, що цього місяця ми отримали найменший обсяг допомоги. У жовтні це було 2,8 млрд, у вересні приблизно 3, а у липні – понад 5 млрд доларів. Якою є ситуація?
– Був ще один місяць цього року, коли ми також отримали 2 млрд, але це сталося, бо раніше Україна отримала більший транш. Щодо наших потреб, то Мінфін на початку листопада 2023 заявляв, що в Україну в останні два місяці року має надійти 10 млрд доларів. Як бачите, у листопаді маємо лише 2 млрд і, враховуючи ситуацію у США, ми додаткових коштів ніяк не отримаємо. Але разом з тим, у нас зросли надходження від грального бізнесу, від акцизних товарів та податків.
Додатково Україна отримала 1 млрд доларів від зростання податків. Тому, швидше за усе, у нас не будуть профінансовані у повному обсязі деякі видатки. Я би сказав, що це не критично. Однак, з іншого боку, це означає, що якщо були укладені якісь договори, то їх прийдеться профінансувати вже наступного року. Це серйозна сума, яку необхідно потім врахувати. Тому виклик серйозний, але не назвав би це катастрофою.
Видатки на оборону – це засекречені статті
–У бюджеті-2024 бачимо деякі показники, які викликають питання. Зокрема, на Міноборони планується витратити 1 трильйон 164 млрд гривень, що майже на 20% менше ніж у попередньому бюджеті. На ГУР виділять на 3% менше, мінус 2% на СБУ, – 2% на Службу зовнішньої розвідки, зате Мінекономіки отримає плюс 650%, Мінфін +43% і Мінспорт +101%. Як зрозуміти таке фінансування?
– Що стосується деяких видатків на оборону, то вони перенесені – зокрема, на Державний спецзв’язок спрямовані кошти на виробництво дронів. Далі – сума на Міністерство стратегічної промисловості – це також виробництво зброї. Є певне занепокоєння, що це ті кошти, які забрали у місцевих бюджетів. За фактом, ця сума збільшена не з центрального бюджету, це депутати таким чином перерозподілили кошти місцевих органів влади за рахунок військового ПДФО.
Щодо видатків на Міністерство оборони, то це важко коментувати, бо це засекречені статті. Чи це оптимізація якихось окремих видатків чи щось інше – не відомо. Тому не можемо казати обґрунтовано, але тенденція, як на мене, неприємна.
Другий момент – фінансування оборони здійснюється за рахунок українських податків і тому, якщо їх недостатньо, то мусимо вписатися у ту суму, яка є. Наші міжнародні партнери не фінансують ці видатки, вони дають кошти на лікарні, освіту, держапарат.
Разом з тим, чи є цей бюджет оптимальний? На моє переконання ні. Навіть ті державні закупівлі, які здійснюються для військово-промислового комплексу не достатні і це не лише українські виробники. Зокрема, бачимо, що Китай допомагає РФ і, однак ми теж купуємо у них дрони, при цьому у нас є аналогічна українська продукція. Вона трішки дорожча, однак, оскільки продукція українська, мінімум 20% повертається назад у бюджет у вигляді податків. Тобто, на сьогодні було б раціонально купувати українську продукцію (якщо вона відповідає якості) тому, що для нас зростання економіки є дуже важливим.
Розмовляли Стас Гордієнко, Ніна Сукая
Записала Наталка Сохан
