«Це лише частина кризи». Кліматологиня про те, яких погодніх катаклізмів чекати в Україні та що на них найбільше впливає
- П'ятниця, 14 лютого 2025
Кліматичні втрати від двох років повномасштабної війни в Україні перевищили річні викиди парникових газів 175 країн. Вони погіршили кліматичну надзвичайну ситуацію, пише The Gurdian з посиланням на звіт Ініціативи з обліку парникових газів під час війни (IGGAW). Принаймні 175 млн тонн еквіваленту вуглекислого газу (tCO2e) були спричинені російським нападом. Це, зокрема, викиди від бойових дій, пожеж, вимушеної міграції, витоків палива. 175 мільйонів тонн – це вуглекислий газ, закис азоту та гексафторид сірки (SF6), найпотужніші з усіх парникових газів. Це дорівнює пробігу 90 мільйонів бензинових автомобілів протягом цілого року.
Наскільки швидко нагрівається світ та Україна, яких екстремальних явищ нам чекати та чи залишиться у нас теплі зими – у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту, заступниця національного координатора Міжурядової групи експертів зі зміни клімату в Україні Світлана Краковська. У 2022-му році журнал Nature включив її до списку найвпливовіших учених.
Відеоверсія розмови – тут.
«Суходол нагрівається набагато швидше»
– В одному з ваших коментарів прочитав, що чверть століття тому кліматична зима в країні наступала практично щороку за календарем. Чи правда, що тепер через глобальне потепління в Україні вона майже зникла?
– Усі уже відчули, наскільки змінилися сезони, а зима, в принципі, як найхолодніший сезон, зникла. Звичайно, можуть бути різні тривалості, бо Україна велика і по-різному приходять різні періоди року. Однак, за виключенням, певно, гір Карпат, зима як шість і більше діб з температурою нижчою за нуль, відсутня.
– За даними, останні 60 років ріст середньої температури на території України відбувався майже в два з половиною рази швидше, ніж загалом у світі. Чи правда це і з чим пов’язано?
– Насамперед з тим, що якщо брати планету, а вона має 70% водної поверхні і тільки 30% суходолу, то він нагрівається набагато швидше. Якщо в розрізі температур, то за останнім звітом міжурядової групи експертів, суходіл – це десь 1,48, а для океанів – 0,88, а в середньому виходить 1,1. Тому не дивно, що в Україні, як на континенті, температура зростає швидше.
Подібна тенденція і якщо брати в середньому по Європі, а в Україні підвищення температур пов’язано ще й з тим, що ми розташовані далеко від океанів, які пом’якшують клімат. Загалом ріст по усій планеті не однорідний. Наприклад, в полярних регіонах, в Арктиці ще вищий.
«Тренд «позитивний» з прискоренням»
– Якщо переглянути весняні світлини українського Національного Антарктичного Центру кілька років назад і порівняти з тими, що зараз, на яких видно грунт, то різниця вражає… За прогнозами фахівців 2025 може стати одним з найспекотніших, а можливо і найбільш – чим це може обернутися?
– Давайте згадаємо, що у нас 2023 був наспекотнішим, а 2024 перекрив його. Сподіваюсь, що 2025 не дотягне до цих позначок. Інакше це означало б, що планета увійшла в режим підсилення і людству буде важко зупинити зміни клімату. Оскільки механізми зворотнього зв’язку і балансування уже не діятимуть. Такого ще не було, щоб підряд три роки йшло наростання температур, зазвичай вони коливаються.
В цілому, тренд, на жаль, «позитивний» з прискоренням. Загрожує нам це збільшенням екстремальних погодних явищ, які відбуваються в Європі, США. Зокрема, паводки в Карпатах, і не тільки: бачили їх і в Одесі, і в Криму зараз часто сильні зливи. (Крим – це Україна і ми його теж досліджуємо). Пожежі в Чорнобильській зоні в 2020 були найбільшими в Європі, це знову може повторитися. Враховуємо те, що території там заміновані і туди немає доступу пожежників.
Оскільки потепління призводить до більшого випаровування, то нас чекають ще потужніші хмари, зливи, великий град. Та й небезпечні пориви вітру.
– Коли ви коли згадали про США, то згадалося дослідження, що через підвищення температури у деяких американських містах побільшало пацюків. Чи можливі такі ж наслідки в Україні, на європейському континенті?
– Напевне можливі, ми розташовані приблизно в одних широтах. Проблеми можуть бути схожі. Часто досить не очевидні можуть бути наслідки зміни клімату. Бачила дослідження, що зміна клімату вплинула на профілактику СНІДу в Африці.
Зміна клімату це тільки частина тої багатогранної кризи, яку зараз переживаємо у світі.
«Можливе і повернення холоду»
– Через теплу зиму в Україні почали рости озимі культури, розцвіла сакура, птахи повертаються завчасу. Чи такі зміни можуть вплинути на врожай? Чи бували такі приклади раніше, коли у січні практично не було снігу і плюсова температура. Іншими словами, чи нам уже звикати на постійно до таких умов, чи готувати поле уже в січні? Як діяти у найближчі роки?
– Пам’ятаю 2020 рік, він став прикладом майбутнього клімату, до якого нам слід звикати. Тоді теж не було снігу і це призвело до пилових бурь в Чернігівській області та пожеж у Чорнобилі. А потім – похолодання у травні до мінус 2. А в районі Гренландії у той же час була аномалія +20. Мороз у травні в Україні таке траплялося, але щоб +20 до кліматичної норми там, це мене значно більше хвилює, як кліматолога. Бо це якраз про незворотність змін.
Чи звикати до цього? Так, адаптуватися і бути готовими. Проте можливе не тільки потепління, а й повернення холоду. Зокрема, у США буквально кілька років тому були сильні морози, а цього року – пожежі в Каліфорнії, в той час як на Флориді випало багато снігу. І це теж частина змін клімату, бо змінюються циркуляція, різниця температур. Вихор, який навколо полярного кола, починає слабшати. І він вже не втримує холодне повітря, яке там є, і воно може впасти на середні широти. Наразі ніхто не знає, де це станеться. Це так само, коли дзиґа починає втрачати енергію, її починає коливати і дуже важко передбачити, в який саме бік вона впаде.
«Погода не знає кордонів»
– Але у нас є ще й інша аномалія… Це війна, яку Росія розпочала проти України. І є таке поняття, як «military emission». Це додаткові викиди СО2 в атмосферу, пов’язані із бойовими діями. Як вони впливають на клімат в Україні і які глобальні наслідки це може мати для інших країн?
– Викиди в Україні мають глобальний вплив, бо погода не знає кордонів. Те, що відбувається в одному місці, має наслідки – в іншому.
Якщо говорити про локальний клімат, то на нього в більшій мірі може вплинути і це вже відбувається – руйнація Каховської ГЕС і відсутність водосховища, оскільки саме випаровування з цієї водойми давало можливість дощам проливатися далі на південний схід. Це точно змінить клімат в тому регіоні.
А якщо говорити про безпосередньо емісії, то вони звичайно будуть і не лише від військових дій, а й пожеж. Також це викиди від авіації, бо рейси наразі облітають Україну і зону військових дій. І це додаткове навантаження на екологію, бо зростають траси цих літаків. Також в ці викиди включаємо і те, що в Україні відбуватиметься відновлення, бо треба, щоб люди мали куди повернутися.
Якщо говорити про кількість, то за оцінками за два роки війни (зараз якраз підраховуємо третій рік) це 175 млн тон еквіваленту CO2. Це дорівнює викидам такої розвиненої країни, як Нідерланди. Якщо в глобальному масштабі, то щорічний рівень викидів приблизно 40 гігатон.
Щодо Паризької угоди, в якій йдеться про те, щоб втримати потепління нижче двох градусів, то для цього є так званий «карбоновий бюджет» і він в межах 200 гігатон. І якщо людство буде продовжувати так само забруднювати середовище, то цей бюджет ми «з’їмо» дуже і дуже швидко.
Є ще один дуже значний вплив війни Росії проти України. Таким чином підривається довіра до міжнародних інституцій. Країни замість того, щоб витрачати фінансові ресурси на адаптацію, протидію зміні клімату, вкладають кошти, так само, як і Україна, в озброєння. І це найбільш негативний вплив на клімат.
Розмовляли Ярина Капітан та Святослав Драбчук
