Головне за день

Президент США Дональд Трамп, виступаючи на Конференції консервативних політичних дій заявив, що Вашингтон і Москва «близькі до угоди» про припинення війни. Він також заявив, що США мають намір укласти угоду з Україною не лише про рідкісноземельні метали, а й про інші ресурси, пише ВВС. За словами Трампа, США потрібні ці ресурси, щоб «спробувати повернути вкладені в Україну гроші», оскільки європейські країни надавали допомогу Україні у формі кредитів, тоді як США безоплатно.

Про роль Європи у перемовинах про завершення війни в Україні – у програмі «Міжнародні новини» на «Першому Західному» міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.

Відеоверсія розмови – тут.

«Агресор не може бути винагороджений за вбивства»

– Розпочнімо із підсумків Мюнхенської конференції з питань безпеки та заяв президента США Дональда Трампа. Він впевнений, що угода про припинення вогню може бути укладена найближчим часом. Можете на це відреагувати і чи вважаєте ви ймовірним припинення вогню вже цього року?

– Звичайно, це можливо. Все залежить від того, якою ціною і за чий рахунок. Щодо диктатора Путіна, пам’ятаємо всі його попередні війни, які він розпочинав. Знаємо, як вони закінчилися. Проблема у тім, що Путін не прагне миру саме зараз. Можливо, він погодиться на якийсь формат припинення вогню для відновлення сил та перегрупування, але це не реальний мир.

Як на мене, єдиний спосіб, як можливо досягти тривалого і сталого миру, – це продовжувати тиск на Путіна. Це можливо лише, реалізуючи політику миру через силу. Якщо не примусимо Путіна до миру, ця угода не буде діяти довгостроково.

Путін вже заявив офіційно про те, чого хоче досягти. Він досі хоче підкорити Україну і змінити глобальну архітектуру безпеки Європи. І в наших інтересах, України і НАТО цього не допустити. Агресор нічого не може отримати. Не можемо винагородити Путіна за його війну, адже йдеться про злочин. Такий наш основний принцип.

Отже, чи можемо ми досягти угоди про припинення вогню? Так, звичайно. Водночас, для цього потрібні серйозні важелі впливу на Путіна та потужний тиск на нього.

«Потрібні засоби ефективного стримування РФ»

– Як можемо гарантувати, що Росія знову не нападе на Україну і не порушить угоду про припинення вогню? Розмістивши в Україні миротворчі сили, надавши гарантії безпеки – яким має бути план стримування Росії?

– Перш за все, не можемо дозволити собі того, щоб Путін був винагороджений за свою агресивну війну. Не можемо допустити умиротворення агресора у рамках мирних перемовин. Йдеться про поступки Росії. Крім цього, росіяни мають запам’ятати, що на них чекає, якщо вони знову розпочнуть війну.

Наступне. Потрібні засоби ефективного стримування. Вони мають працювати. Маю на увазі засоби конвенційного стримування і, звичайно, всі інші форми, зокрема, ядерне. Усі вони необхідні, аби примусити Росію до миру. Це означає надання Україні потужних засобів озброєння, які би стримали Росію від атак.

Справа в тім, що ми не віримо, що Росія виконає свої обіцянки в рамках угод. Пам’ятаємо, що було із угодами Мінськ 1 та Мінськ 2. Тоді багато, хто сподівався, що ці угоди спрацюють, але так не сталося.

До речі, ми тоді одразу знали, що ці угоди потрібні Росії, аби виграти більше часу для підготовки до війни. В Україні має розміщуватися така сила, яка стримала би Росію від наступу. Тільки так це спрацює.

Саме тому ми так сильно підтримуємо членство України в НАТО, бо це найбільш зрозумілий і простий шлях до отримання гарантій безпеки. Якщо є якісь інші альтернативи та варіанти, вони можливі, але це вимагатиме більше часу, зусиль та фінансування від усіх союзників, зокрема США.

«Європі слід робити більше в рамках оборони»

– NBC News повідомила, що Україна може підписати угоду зі США щодо обміну корисних копалин та мінералів на розміщення американських військ на території України. Чи були би ви теж готові увести війська до України у рамках такої миротворчої місії європейських держав?

– Треба обговорити всі варіанти, ідеї. Ніколи не говорили, що чогось точно не будемо робити. Будемо обговорювати можливість введення військ до України у будь-якій формі: чи це розміщення військ, чи миротворча місія. Є різні моделі і мандати для цього. І ми готові про це все говорити з союзниками по НАТО. Коли для цього буде вдалий час, то впевнений, що ми цю дискусію проведемо.

Звичайно, маємо бути реалістами щодо поточного стану готовності до війни європейських сил і чого можемо досягти зараз, а чого – за 5 або за 10 років. Зараз в Європі є свої проблеми щодо обороноздатності. У той же час ми готові інвестувати більше, розвивати власні військові спроможності і, звичайно, робити більше в майбутньому.

– Чи можливо організувати миротворчу місію в Україні без участі Сполучених Штатів Америки, без їхніх військ, фахівців та фінансування з боку уряду? І чи буде це ефективним?

– Це залежить від природи місії; вони бувають різними. Багато що залежить від її завдань та інструментів. Чи це буде лише моніторингова місія чи миротворча, чи матиме іншу мету. Все це потрібно обговорювати.

Звісно, Європі бракує військ та зброї. Для проведення такого роду місії потрібні додаткові засоби ППО, повітряної розвідки та інші спроможності. Необхідно більше підготовки та інвестицій в оборону, аби ця місія стала реальною у найближчому майбутньому.

Європі потрібно робити більше в рамках оборони. Звісно, це займе час, але нам доведеться ухвалювати складні та необхідні рішення для посилення власної обороноздатності. Доведеться посилити співпрацю у цьому напрямку.

«Мусимо мати місце за столом переговорів»

– Чи Європа братиме участь у переговорах між Україною, РФ та США? Чи відчуваєте, що Європа буде мати своє місце за цим столом переговорів?

– Європа мусить мати місце за столом переговорів. Це абсолютно необхідно, бо тут йдеться про нас і наслідки мирної угоди будуть глобальними, бо цей збройний конфлікт уже є таким.

Іран постачає Росії безпілотники та ракети. Китай – продукцію подвійного призначення для військово-промислового комплексу. Північна Корея – солдатів, які зараз на полі бою. Все це дуже глобально.

Для Європи така угода могла би означати дві речі: або десятиліття життя в новій структурі безпеки, у якій Україна була би вразливою та перебувала би під загрозою нападу, або життя у такій системі, у якій Україна у безпеці. В разі досягнення адекватної угоди Україна би стала ще одним членом ЄС, який би забезпечував захист Європейського блоку ззовні. Ці проблеми не можливо вирішити без участі Європи.

Європа зараз є найбільшим союзником України. Це стосується поставок зброї для її потреб безпеки та оборони і загальних обсягів допомоги.

Європа не просто має право брати участь у перемовинах, вона мусить це робити, адже в майбутньому саме вона має відігравати найбільшу роль у допомозі Україні. Наслідки укладання будь-якої угоди будуть впливати на майбутнє Європи, саме тому вона мусить бути за столом переговорів.

«Не слід забувати про заморожені активи РФ»

– Президент США Дональд Трамп впевнений, що санкції, мита, тарифи та інші економічні заходи примусу можуть змусити Путіна сісти за стіл переговорів для досягнення мирної угоди – ви теж так вважаєте?

– Це один із важелів впливу і мені подобається цей підхід. Маємо говорити, які важелі впливу є у Сполучених Штатів чи Європи і у яких сферах можемо співпрацювати. Бо маємо спільний інтерес бути сильними в переговорній позиції і зміцнювати Україну. Тож це хороша тема.

Щодо санкцій, то зараз працюємо над 16-м пакетом з боку ЄС. І є ще речі, які слід допрацювати. Йдеться про скраплений газ.

Знаємо, які основні джерела доходу Росії, тож маємо орієнтуватися на них – в основному це енергетичні ресурси. Тож, якщо будемо співпрацювати зі США щодо санкцій, то зможемо досягти кращих результатів.

Крім цього, не слід забувати про заморожені активи Росії, які знаходяться по обидва боки Атлантики. Треба конфіскувати їх і спрямувати для підтримки та відновлення України. Ба більше, ми можемо це використати також як ще один важіль впливу на росіян.

– Чи підтримуєте ви використання російських активів для закупівлі зброї у Сполучених Штатів для України?

– Перш за все, маємо забрати ці гроші, перевести їх у наше розпорядження, а потім вирішити, яким чином їх найбільш ефективно використовувати.

Але потрібно зробити перший крок для цього. І у нас є відповідні юридичні обґрунтування. Нам потрібна політична воля. І з приходом до влади у США нової команди, є ще більша надія на її досягнення за столом переговорів.

– Щодо підтримки України з боку США, інформаційне агентство Reuters повідомляє, що адміністрація Трампа буде підштовхувати європейських союзників купувати зброю у США для України. Ви підтримуєте цю ініціативу?

– Можемо розглянути це. Уже закуповуємо зброю у США і це приблизно п’ята частина всього, що витрачаємо на нашу оборону. Купуємо її для власних потреб. Тож не бачу проблем, аби купувати цю зброю для України.

Ба більше, є всі аргументи для цього, бо є певні системи озброєння чи боєприпаси, критично необхідні Україні, які виробляють лише США. Йдеться про системи ППО, ракети до них далекобійні системи озброєння…

«Припинення вогню – це не завершення війни»

– Якщо буде угода про припинення вогню, як Європа має далі поводитись з Росією? Є деякі побоювання, що європейські лідери можуть повернутися до своїх звичних справ з РФ, як це було до повномасштабного вторгнення. Що думаєте про це?

– Припинення вогню – це не завершення війни. Це є небезпечною річчю. Розумію очікування людей. Усі хочуть, аби війна припинилася, і підтримую ці. Відчуваю ці настрої. У той же час слід прагнути довгострокової мирної угоди, яка би забезпечила справедливий, тривалий та сталий мир в Європі. Для цього слід далі підтримувати Україну. Тиснути на Росію та продовжувати робити це доки не досягнемо мирної угоди.

У ній має бути чітко зазначено про необхідність збереження суверенітету і територіальної цілісності України, та обов’язково про відповідальність кожного, хто був причетний до цієї агресії. Слід серйозно працювати над цим, аби завершити війну на прийнятних для України умовах.

– А чи можете уявити сценарій, за якого європейські лідери зустрічалися би з Владіміром Путіним і мали би з ним справу у разі припинення вогню чи тривалої мирної угоди?

– Так, можу. Можливо, хтось захоче відвідати його у в’язниці після суду. Очевидно, я цього не буду робити.

Ймовірно, хтось таки захоче мати справу з Путіним. Проводити зустрічі, співпрацювати та налагоджувати робочі та бізнес-контакти. Я не можу уявити, що хтось захоче обговорювати майбутнє з агресором, у якого руки у крові. Що хтось зможе довіряти Путіну після того, що він натворив. Це не мислимо.

Розмовляв Даніель Ткіє