Головне за день

Президент Володимир Зеленський під час засідання Ставки верховного головнокомандувача обговорив створення концепції з переходу України на нові типи літаків. Йдеться про F-16 та інфраструктуру, логістику, пальне та інші літаки та системи, які мають їх прикривати. Наскільки це тривалий і складний процес, що відбувається біля Бахмута, чим стали для росіян події в Бєлгороді – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко.

Відеоверсія розмови – тут.

Фото: Апостроф

Літак – це кінцевий результат величезної логістичної роботи

– Наскільки складним і тривалим є процес підготовки усього необхідного для отримання Україною літаків F-16?

– З одного боку, це логічне продовження переозброєння нашої армії, а з іншої – логістика (спеціальні технологічні установки, заводи, стенди) і фахівці, які будуть працювати. Це пілоти, бортмеханіки, які будуть ці літаки обслуговувати. Усе це потребуватиме належного догляду, бо розуміємо, що ворог не буде дрімати.

Знаємо, як ворог полює за тими ж самими Patriot, IRIS та HIMARS. Питання буде стояти не стільки у використанні зброї (наші захисники це роблять ідеально), скільки у її захисті. Бо пілоти і літаки, порівняно невеликий час перебувають у повітрі, а значно більше – на землі. І тут важливий співпраця Повітряних і наземних сил, вибудовування між ними належного зв’язку, бо ворог буде намагатися його розірвати.

Важливо, що ця Ставка головнокомандувача відбулася. Але розуміємо, що вона таке ж протокольне засідання, як якийсь саміт чи будь-який урядовий захід. Це своєрідне резюме, підсумок проведеної раніше величезної роботи. Літак це вже кінцевий результат величезної логістичної роботи. Впевнений, що прийдуть ще додаткові засоби протиповітряної оборони. Добре, що це відбувається, бо наші союзники дуже багаті, але дуже добре вміють рахувати. І просто так, не врахувавши усі ризики, давати літаки вони ніколи не стали б.

Це дасть можливість тримати Бахмут під вогневим контролем

– Щодо фронту – командувач Сухопутних Військ ЗСУ Олександр Сирський акцентував на тому, що «захисники продовжують операцію і досягли успіхів на флангах Бахмуту»…

– Фланги важливо вирівняти і утримувати – це дасть нам можливість тримати місто під вогневим контролем. Це прекрасно розуміє і Пригожин, який намагається якнайшвидше вивести звідти своїх недобитків.

Окрім цього, знаємо, що активізувались партизани у Бєлгородщині і це зараз змусить росіян відтягнути туди якусь частину своїх сил з Бахмутського напрямку. Зараз наступальні дії росіян у Бахмуті дуже пригасли, бо крім лобового штурму їм тепер доводиться розтягувати свої війська по флангах і враховувати, що вони перебувають у низині. Важливо й те, що Бахмут повністю ще не зайнятий ворогом. Поки ЗСУ утримують хоча б декілька будинків – можемо говорити, що битва за місто триває.

Фото ілюстративне: ЗСУ

Також Сирський заявив (а це людина далеко не багатослівна), що ворог потрапив у мишоловку. Це правда, бо для росіян відійти з міста означає визнати свою поразку. З іншого боку – залишатися там, це означає опинитися під постійними ударами у повністю зруйнованому місті.

Крім цього, що дуже і дуже важливо, – оборона Бахмуту не дала ворогові вчинити прорив. Так, росіяни вигризали там по 100 – 200 метрів, але завдання стояло у них не лише взяти Бахмут, а й прорватися на Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку і вийти на адмінкордони Донецької області.

Бахмут був одним з етапів, якого вони не змогли повністю довершити. Називають різні цифри втрат росіян: 80 –100 тисяч загиблих. Місто забрало у ворогів вбитими більше, ніж кількість населення, яке там мешкало до їхнього наступу. А це були відбірні частини.

Скрін з відео: Перший Західний

Якихось кардинальних змін в РФ не буде

– В інтерв’ю прокремлівському пропагандисту Долгову Пригожин заявив, що має відбутися зміна керівництва в армії РФ, зокрема Суровікін стане начальником генштабу, а Шойгу – замінить Мізинцев. Як це вплине на ситуацію на фронті?

– У них зміни відбуваються по колу. Їх передумови прозвучали, коли Путін відзначив ефективну роботу «Вагнера» і Пригожина. Можемо проговорювати, що його чекає адміністративна посада в росармії і призначення якогось звання. Бо не одним Кадировим живе РФ, а Шойгу – взагалі МНСник, а не військовий.

Заміна Шойгу на Суровікіна? Там така ж радянська школа і якихось кардинальних змін абсолютно не буде. У них критично бракує стратегії і тактики ведення бойових дій. Той же ж Суровікін – він же «генерал армагедон», ті ж його улюблені повітряні сили і ракети та тотальне знищення – він нічого не може запропонувати. При цьому, що зараз у нас в рази краща ППО, ніж коли він очолював СВО.

Фото: росЗМІ

Або ж генерал Лапін у Бєлгороді – це смішно. Генерал, який показує солдатам, як не правильно штурмувати… Усе це демонструє постсовєтську систему вишколу, де для того, щоб досягнути успіхів, потрібна величезна кількість людей та не якісна зброя.

Це своєрідні початки громадянської війни в РФ

– Крім розтягнення резервів, техніки і живої сили, який нам зиск від подій в прикордонні РФ?

– Якщо би це наступали українські війська (у класичному розумінні), тоді можна було б говорити про те, що відбувся певний прорив на ворожу територію, демонстрація сили. А так – це своєрідні початки громадянської війни в РФ. Також було продемонстровано прорахунок російської оборони, яка отримала сильний удар.

А ще – це, наче камінь кинутий у воду, який спричинює хвилі. Раніше в РФ був певний неписаний суспільний договір між Путіном і населенням: «на території РФ ви будете повністю захищені, а щодо тих росіян, які завезені у Крим, Херсонщину та Донбас, то якщо вони там втримаються – будуть панувати. Ні –  самі винні, не справилися». Це усіх влаштовувало. Зараз же у Росії виникає запитання – а де ж ця обіцяна безпека? З’являється шалена недовіра, страх і сумнів.

Повірте, росіяни будуть це аналізувати. Звичайно, наразі це буде радше на кухнях… Але є ще інший важливий момент – риторика Путіна б’є по ньому самому. Росіяни, бачачи діряві кордони, думають – а де гарантія, що так само не вчинить Китай… Або японці не згадають про свої територіальні претензії.

РДК та легіон «Свобода Росії». Фото: УНІАН

Також похитнеться авторитет Путіна для африканських країн. Якщо він не здатен захистити свої кордони, то як може підтримувати когось?..

Усе це є одним з хороших починів демілітаризації певної території РФ, бо росіянам доводиться зараз відсувати свої війська і свої ППО від кордону на 20-40 кілометрів вглиб країни. А коли буде деокупація наших територій, то нам знадобиться демілітаризована зона і бажано в РФ, яка контролюватиметься миротворчими силами.

Записала Наталка Сохан