Головне за день

Забудовники через суд намагаються знищити архітектурну спадщину Львова, про це заявив міський голова Львова Андрій Садовий. За його словами, «Нью-трейдінг Львів», який хоче збудувати 25-поверховий будинок на Липинського, у суді скасував історико-архітектурний опорний план, який був затверджений Міністерством культури у січні цього року. При цьому, навіть не було не заслухано позицію міста. 14 жовтня відбувся розгляд цієї справи в Шостому апеляційному адміністративному суді міста Києва, але досі невідомий його результат. Ще одна конфліктна ситуація – заступник міського голови Любомир Зубач заявив про тиск, погрози з боку забудовника, який претендує на 2,7 га комунальної землі. Йдеться про простір Пам’яті, який мерія планує облаштувати в районі Хуторівки, на Сихові. «Буде продовжуватися вся ця історія – буду змушений звернутися в правоохоронні органи», – зазначив він.

Чому забудовники хочуть скасувати у судах «Історико-архітектурний опорний план Львова», хто почав «священну війну» проти МАФів у Львові, кому потрібен пішохідний бульвар на проспекті Чорновола та хто стоїть за конфліктом за територію між Автобусним заводом та Духовною семінарією, в районі Хуторівки – у програмі «27 хвилин» на ТРК «Перший Західний» заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач.

Відеоверсія розмови – тут.

«Частина забудовників скоординувала свої наміри і подали в суд»

– 15 липня Київський окружний адміністративний суд скасував своїм рішенням наказ Мінкульту про затвердження науково-проєктної документації «Історико-архітектурний опорний план Львова». Документ регулює параметри будівництва, в тому числі поверховість будинків. Це рішення відкрило можливість одному із забудовників, який і був позивачем у цій справі, збудувати будинок на 25 поверхів. 14 жовтня у Шостому апеляційному адміністративному суді Києва мало відбутися засідання щодо скасування попереднього рішення – чи знаєте його результати?

– Не знаємо, і в тому абсурдність ситуації, бо кожен має право оскаржувати рішення в суді. Так виглядало, що ми живемо в демократичній країні і такі процеси мали би відбуватися публічно. Однак тут усе переведено в так званий процес письмового провадження, коли рішення розглядається виключно за письмовими матеріалами і про прийняті рішення теж повідомляють постфактум.

Коли дізналися про цю справу 15 липня, то зрозуміли, що це порушує інтереси громади, тому подали апеляційну скаргу. Попросили залучити нас як третю сторону і в цьому статусі ми уже є, а безпосередній відповідач – Міністерство культури.

– Чи справді йдеться про 25 поверхів гіпотетичної забудови, задля якої хочуть скасувати історико-архітектурний опорний план?

– Про об’єкт, який стосується позивача. Підозрюю, що міг бути і інший. За моєю інформацією, є близько 30-40 об’єктів, які не зможуть бути реалізовані через цей план. І певна частина забудовників скоординувала свої наміри і подали в суд.

– Чи можете назвати якщо не забудовників, то принаймні території, які планують забудувати в порушення цього документу?

– В багатьох є уявлення, що історико-архітектурний опорний план це центр міста, площа Ринок, проспект Свободи. Насправді історичний ареал охоплює майже половину міста. Це набагато ширше передмістя, тому може бути багато різних проєктів, про які ми ще можемо не знати. Наразі не буду це озвучувати, переконаний, що здоровий глузд переможе і опорний план буде збережено.

«Основна історія – це про поверховість»

– У цьому випадку йдеться про ділянку на Липинського, яка не належить до центру міста – там теж не можна будувати 25 поверхів?

– Основна історія – це про поверховість. Конкретно цей об’єкт недалеко біля кільця Липинського-Чорновола. Це точно входить в історичний ареал. Парадокс ситуації у тім, що по цьому об’єкту немає містобудівних умов виданих на 25 поверхів чи якогось детального плану території. Так виходить, що підприємець собі вирішив збудувати тут 25 поверхів, а прийнятий опорний план оскаржити – це трохи за межею здорового глузду.

Цей історико-архітектурний опорний план робився, щоб сформувати певну систему. Щоб це не робилось в ручному режимі і він є поділений на 25 зон і відповідно до цього визначена поверховість.

– 25 поверхів псують цю частину міста, тому є обмеження?

– Обмеження є тому, що Львів є історичним містом, включеним у світову спадщину Юнеско. Це є цілісний комплекс і ми, як місто Львів, замовили фахівців, науковців проєктної організації, аби вони розробили бачення, якої висотності в тих, чи інших місцях можуть бути будівлі. І на Липинського вони сказали, що не може бути 25 поверхів.

– Міський голова Андрій Садовий назвав позивача – це ТзОВ «Науково виробнича фірма «Нью-трейдінг Львів». Це справді потужна компанія, яка може впливати на суди в Києві?

– Не треба зациклюватись на окремо взятій фірмі, розуміємо, що за тим процесом стоїть ширший спектр будівельного лобі.

– Цитую міського голову: «Але є люди, які судяться з містом давно, по багатьох кейсах є юристи, які їх обслуговують, такі достатньо чорні схеми». Чому б їх не назвати?

– Можу багато знати, але у мене не має повноцінної підтвердженої офіційної інформації.

Окрім того, не чув позиції від Асоціації західноукраїнських забудовників щодо цього, а хотілось би розуміти, що вони, наприклад, підтримують збереження цього історико-архітектурного плану. Тож на все свій час.

«Скасувавши опорний план забудовники створять собі проблеми»

– Якщо рішення суду буде не на користь Мінкульту та ЛМР – які подальші кроки?

– Будемо подавати касаційну скаргу, відстоювати інтерес громади у Верховному суді. Львівська міська рада подала клопотання про виведення цього процесу у відкрите провадження, і ми також зверталися до Мінкульту, щоб вони це підтримали. Вважаю, що суд мав би це зробити і це ключове завдання.

– Міністерство культури дивним чином програло цю справу, хоча, за вашими словами, історико-архітектурний опорний план був прийнятий з дотриманням усіх вимог законодавства – чи є у ЛМР співпраця з МкІП у цій справі?

– Історико-архітектурний план, як наукова документація, пройшов усі стадії погодження і набрав чинності після затвердження Міністерством культури, їхня позиція є відображена цим рішенням.

Стосовно процесуальних моментів по суду, то в міністерстві відбулися зміни і новий очільник, швидше за все, не був в курсі цієї справи. Міський голова Львова поінформував його глибше і там має бути розуміння важливості цього документу.

– На зараз бачите ознаки, що Мінкульт підтримує позицію міста у цьому судовому процесі?

– Так, у нас немає якихось причин вважати, що там змінили свою позицію. Слід розуміти, що цей документ не є ідеальний, його можна і треба вдосконалювати, але не потрібно все переводити у ручний режим.

Велика кількість забудовників не усвідомлюють, що скасувавши цей документ, вони собі створять проблеми. Цей опорний план визначає певні режими, можливості будівництва в межах історичного ареалу. Скасування його означає, що починає діяти норма закону, за якою біля пам’яток архітектури, національного чи місцевого значення, треба робити окрему наукову документацію. І їх доведеться робити сотні, і тоді може статися, що усе будівництво у Львові може бути зупинено. Навіть реставрацію не можна буде реалізувати без цієї документації.

– Коли говорять про оці 25 поверхів, то згадують висотність в історичному ареалі міста Львова, зокрема новозбудований готель на площі Міцкевича – чи там все гаразд?

– Так, там були залучені іноземні архітектори. Якщо ви порівняєте висотність цього будинку і будинків, які є поряд…

– Даруйте, а якщо порівнювати з будівлею Укрсоцбанку?

– Це не зовсім коректне порівняння. Давайте тоді з будинком Шпрехера, який є поряд (перший львівський хмарочос, має 7 поверхів, споруджений у стилі неокласицизму з елементами модернізму у 1912–1921 роках за проєктом Фердинанда Касслера), він є вищий. Тому з точки зору висотності там все дотримано.

– Якщо скасування плану буде остаточним, чи відкриває це рішення можливість і для інших забудовників не дотримуватися його?

– Якщо його скасують, то це стосуватиметься не тільки об’єкту на Липинського. Однак це лише один документ на будівництво: є ще містобудівні умови і обмеження, містобудівна документація, які вже приймає місто. І міській раді нічого не заважає, попри скасування цього опорного плану, по тих об’єктах, по яких до нас будуть звертатися, видавати висотність відповідно до нього. Це право міської ради, зокрема департаменту архітектури, визначати висотність і ми будемо це робити.

– Тож зусилля, як сказав міський голова не доброчесних забудовників скасувати історико-архітектурний опорний план, не мають сенсу, бо ці повноваження перейдуть до виконкому міської ради?

– Вони і так є у виконкому.Тут йдеться про те, що цей план регулює це все загалом. Можливо хтось має думки, що буде змушувати місто видавати містобудівні умови через суди та через якісь інші процедури. Але це вже тоді зовсім війну оголосити місту.

«Звернулися у всі правоохоронні органи»

– Ще одна кампанія, яка триває, дехто її називає теж війною – це очищення міста від МАФів. Тут є також свої перемоги і свої тактичні програші. Маю на увазі повернення тимчасової споруди на Володимира Великого 59, яка стояла без жодних документів з 2017. Там також був прикрий випадок отруєння фастфудом. Що зараз з ним відбувається?

– Історія, яка є ознакою абсолютного свавілля. Відновлення цього МАФу це ще й самовільне захоплення земельної ділянки, це – злочин. Звернулися у всі правоохоронні органи і чекаємо реакції.

Прикро, що це відбувається, але мусимо рухатися вперед. Це є еволюційний процес, тому що тимчасові споруди це рудимент 90-х років, коли людям було тяжко і вони шукали як заробити. Зараз ситуація змінилась.

Також треба розуміти, що у переважній більшості цих тимчасових споруд не працюють їхні власники, а це комусь здається в оренду. Часто це вже якісь укрупнені структури і це вже точно не малий бізнес. Ставимося до цього спокійно, не робимо різких рухів, процес триває. Ще до війни з архітектурного плану була вилучена певна кількість незаконних тимчасових споруд ми їх потрохи демонтуємо. Приємно, що часто самі підприємці їх забирають; зазвичай, у нас немає з цим проблем, суперечок.

– За даними ЗМІ, у Львові налічується понад тисячу МАФів, окрім того поза правовим полем – близько 300 таких споруд. Якщо їх прибрати, то це ще далеко не очищення Львова…

– Є різні тимчасові споруди. Насправді легітимних МАФів у Львові 1200 – це не багато. У 2019 році їх було понад 1400, 200 було вилучено через порушення, зокрема там торгували алкоголем чи іншим неподобством. З них практично понад половину вже демонтували.

Ту цифру незаконних МАФів, яку ви назвали, вона теж реальна, бо є ще є одна проблема і вона пов’язана з тим, що певна їх кількість через суди чи реєстраторів оформили на них права власності. Хоч за законом на тимчасову споруду його не може бути. Але тепер не можна його зачепити, бо тоді суди, різні інстанції і це може тривати роками. Цю проблему слід врегулювати на законодавчому рівні раз і назавжди. Бо це зловживання правом.

– Ви за те, щоб МАфи взагалі зникли з вулиць Львова?

– За те, щоби МАФи у Львові працювали за європейськими стандартами. Щоби вони були частиною вуличного простору. Якщо поїдете в Європу, то там це акуратна невеличка споруда, де через віконечко можна купити каву, сигарети, квіти. А в нас це на 60 квадратів і там будь що можна купити. Це не МАФ, це – підміна понять.

«У нас була конструктивна розмова»

– Зараз відбувається демонтаж МАФів з проспекту Чорновола через будівництво пішохідного бульвару. 10 жовтня під Ратушею відбувся пікет їх власників, створено робочу групу – про що будете домовлятися?

– Наразі комунікуємо. Рішення про створення пішохідного бульвару прийняте ще у 2021, але з того часу ми не робили ніяких демонтажів, навпаки дали можливість підприємцям працювати. Сказали, що коли буде готовий проєкт, то тоді потрібно буде виходити з тієї ситуації.

Якщо глянете на проспект Чорновола, то ті тимчасові споруди його точно не прикрашають. У нас є розроблений проєкт, як має виглядати проспект і там це мінімізовано. Є інтерес окремого підприємця, а є – громади, і з точки зору цього мікрорайону, звичайно краще, коли є громадські простори: пішохідні, велосипедні доріжки, дитячі спортмайданчики.

– На одному з плакатів на цьому пікеті був напис: «Зубач знищує 150 робочих місць» і «500 тисяч податків»…

– Уже спілкувався постфактум з тими підприємцями і у нас була конструктивна розмова. (На пікет ще прийшли деякі активісти, які вимагали, щоб взагалі нічого у Львові не демонтовувати.) Домовилися, що створимо робочу групу, на якій проговоримо усі питання, бо хтось є в комплексній схемі, а хтось – ні, а у когось є право власності. До завершення її роботи не будемо нікого рухати. Також розуміємо, який зараз час непростий, тож не виключено, що насправді усі ці процеси відтермінуємо. Але там, де це не зачіпає нічиїх інтересів і де є позабюджетне фінансування, то будемо намагатися виконати ці роботи

– Це ви про гроші, тут є закиди, що краще не витрачати кошти на цей бульвар, а передати їх ЗСУ, бо війна і не на часі… Скільки буде витрачено коштів з міського бюджету на переобладнання частини проспекту Чорновола у пішохідний бульвару?

– З бюджету міста на цей бульвар жодної копійки не витрачено і не передбачено. Підтримуємо позицію, що у воєнний час основні ресурси треба витрачати на Збройні сили України, на реабілітацію і доступність.

Тут про позабюджетне фінансування, якщо, наприклад, на проспекті Чорновола власник комерційної споруди у межах розробленої містом концепції хоче вкласти гроші, щоб зробити якісний благоустрій і це призведе до того, що він буде більше заробляти, то що в цьому не має не має негативу.

– Цей процес завжди добровільний?

– Звичайно, інакше бути не може.

«Доволі сумнівна процедура»

– Ще одна конфліктна ділянка, це територія між автобусним заводом та Духовною семінарією в районі Хуторівки. До Львівської міськради звернулась громадська організація «Родин полеглих Героїв Львівщини» з проханням про створення Простору пам’яті для військових. На цю ж ділянку претендує підприємство, яке планує звести там багатоповерхівку. Як буде міська рада виходити з цього конфлікту?

– Не проста ділянка. Це підприємство купило один будинок, де є кілька квартир і воно вирішило, що маючи такі документи воно може оформити ділянку на майже 3 га. Парадокс ситуації у тім, що зазвичай, коли хтось хоче оформити землю, то спочатку звертається до міста за дозволом, потім працює над технічною документацією і тоді усе затверджує. А тут вони одразу пішли до якоїсь землевпорядної організації, а та вирішила, що давайте ми за тим будиночком оформимо не 10, 20 соток, а одразу 3 га і вони це подали місту на затвердження.

Не хочу говорити про законність, бо це напевно мають говорити інші інстанції, органи, але це доволі сумнівна процедура. Та й з точки зору містобудування, житло там посадити доволі складно, бо там є Автобусний завод, захисні зони, семінарія.

– Які основні виклики у сфері містобудування Львова – топ три?

– Це незаконні забудови, на жаль, наразі в Україні діє мораторій на перевірки та накладення штрафів, і це абсурд, бо розв’язує руки недоброчесним забудовникам. Інше – і це позиція міста – житловій чи комерційній забудові має кореспондувати розвиток соціальної інфраструктури. Працюємо з підприємцями і багатьох вдається переконувати.

І третє – те, з чого почали. Історико-архітектурний опорний план, тому що для Львова культурна спадщина є найважливішою.

Розмовляв Віктор Біщук