Головне за день

Україна відзначила День територіальної оборони. Один з наймолодших родів збройних сил – Сили ТрО. Він об’єднав звичайних цивільних українців, які взяли до рук зброю, аби захистити свої домівки. Бригади територіальної оборони сьогодні на рівні з іншими бойовими підрозділами ЗСУ виконують завдання із захисту Батьківщини в найгарячіших ділянках, де точаться бої з окупантами.

Про ТрО, рекрутинговий центр, дві львівські бригади 125 і 103, які уже третій рік на Сході та Півночі країни – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» головний сержант, інструктор 125 окремої бригади Сухопутних військ ЗСУ Валерій Шажко.

Відеоверсія розмови – тут.

«Потрібні певні зміни»

– В лютому 2022 ви зробили вибір – взяли до рук зброю. Зараз не шкодуєте?

– Не шкодую. Хоча час робить деякі корективи, потрібні певні зміни. Як у певних підходах, так і в подальшому введенні війни.

– Розкажіть про бойовий шлях своєї 125-ї бригади…

– Мені простіше буде проаналізувати шлях мого рідного батальйону і роти, в якій служив, бо тепер перейшов в бригаду. За всю історію діяльності нашої бригади батальйони жодного разу не займали спільну позицію. Виконували бойові завдання на різних відтинках фронту.

Якщо взяти в цілому, наш 219, Сихівський так званий батальйон 125-ї бригади, з початку вторгнення два місяці пройшов коротеньке злагодження. Пам’ятаємо перші місяці, що творилося в військкоматах, люди поверталися з-за кордону, давали хабарі, щоб опинитися в ЗСУ. Теж по блату прискорив свій прихід в ТрО. Уже роки, та й в інші дієздатніші підрозділи треба було чекати, тому розумів, що найду себе в цьому новому з’єднанні. Тоді заступили на Слобожанщину, після семи місяців там нас перевели на Бахмутський напрямок, це січень-лютий 2023. Після майже місяця у цьому пеклі, наш підрозділ був переведений на відновлення. Після чого ми заступили на Сіверський напрямок, а потім – на Запоріжжя.

Таким чином із початку повномасштабного вторгнення наш батальйон територіальної оборони опинився безпосередньо на лінії бойового зіткнення.

– Багато бійців вивчають таким чином географію України. Інколи можна почути і навіть зараз, що є ЗСУ, а є – Тероборона. І що ТрО – це таке собі ЗСУ Light – що можете відповісти на це?

– На початках, певно, навіть і самі терооборонівці думали, що вони не можуть прирівнюватися до основних підрозділів ЗСУ. Зокрема, тих, які мали історію з 2014. Були кадрові бригади, які існували навіть до окупації Донецької, Луганської областей і Криму.

Однак швидко Тероборону було додано у склад ЗСУ. І зараз підрозділи тероборони виконують ті ж завдання. Та навіть інколи і спеціальні, тому що доводилось відбивати атаки ворога, штурмувати. Пам’ятаємо, що і танки захоплювали деякі львівські бригади.

Один з командирів жартував, що ви поки що не піхота чи Сухопутні війська, але якщо відіжмете бронетехніку чи танк, то ми вас переведемо в мотопіхоту. У цьому є доля правди.

«Це був перший надлом, більшість – справилась»

– Нагадаю, згідно закону про національний спротив, який почав діяти у січні 2022, за півтора місяця до вторгнення, підрозділи Тероборони мали б виконувати завдання лише на території областей, де були сформовані. Однак 125 і 103 львівські бригади уже третій рік на сході, півдні та півночі України. А деякі з них навіть поза територією. Що відчули, коли зрозуміли, що доведеться брати участь у бойових діях на нулі?

– Старався донести своїм побратимом, якщо хочемо, аби на Львів не летіли снаряди, то маємо його зустрічати ворога не на барикадах навколо, а там, де він наступає, на передових рубежах. Був впевнений, що це питання кількох місяців, коли нас відправлять на зовсім інші завдання, які планували.

Це, з однієї сторони, було закономірним, але з другої – вплинуло на багатьох бійців, які думали, що будуть охороняти область. Це був такий перший надлом, можливо мандраж, з яким треба було уже в подальшому працювати. Більшість справилась, але дехто, на жаль, – ні.

– Якби назвати найбільші досягнення вашої бригади за ці роки, що б відзначив?

– Напевно – оборона північних рубежів Бахмуту. Там були жорстокі контактні бої, зіткнулися з тим, чого більшість не чекала і вистояли.

Головне те, що наших бійців замінили лише тоді, коли вони були виснажені холодом, морозом, втомою. Добами не виходили з окопів і були на своїх рубежах. Це далося нам надзвичайно дорогою ціною.

– Якщо не помиляюся, саме там ти отримав поранення?

– Так і довгий час проходив усі операції, реабілітацію.

«Треба убезпечити життя воїнів»

– Чи змінилося з того часу застосування озброєнь та Сил територіальної оборони?

– Складне запитання. Якщо говорити про важку техніку, то в певній мірі вона поступила у наш підрозділ. Однак чудово розуміємо, що за ті роки змінились: стратегія, тактика, засоби війни стали іншими. Зараз виграють в основному ті, хто мають хорошу аеророзвідку, дрони і людей, які вміють їх використовувати. 

Бачимо, наскільки у Львові і не тільки, є багато різних волонтерських організацій, центрів, які зайнялись виробництвом дронів, йде постійна передача їх на фронт. Також тергромади відповідні програми запускають. Держава у цю сферу теж повернулась – створені Сили безпілотних систем. Мусимо випереджати ворога по вміннях застосувати цю техніку.

Також системи захисту РЕБ, бо ворог постійно змінює частоти. Це постійне змагання операторів БпЛА і РЕБів.

Це зовсім інша війна. Коли згадую січень-лютий 2023, то у Бахмуті над нами літали розвідувальні дрони, які коригували вогонь, обстріли, а зараз за одним бійцем може полювати уже FPV-дрон. Потрібний захист: чи це РЕБ окопний, чи для авто, чи взагалі великі потужні системи, які можуть закрити цілу ділянку фронту і зберегти життя солдатів.

Зараз контактні бої йдуть там, де штурми, наступи. Лінія зіткнення надзвичайно велика і щоб її утримати, треба насамперед убезпечити життя воїнів. Ці новітні засоби в корені змінили війну. Пів року назад почув таку інформацію, що на той час дрони, які були поставлені на фронт, за своєю вартістю, знищили ворожу техніку, яка коштувала у 4500 разів більше. Розуміємо, що дрон за 500-800 доларів може ліквідувати танк або реактивну установку, які вартують мільйони.

Однак найважливішим на цьому етапі війни є збереження життя бійця, навчання їх. Бо навіть ті, хто прийшов в Тероборону – не мали кваліфікації, але були мотивовані  – стали висококласними  бійцями, командирами.

«Зараз відшукати потрібних людей важко»

– 125 бригада відкрила рекрутинговий центр у Львові – яких людей шукає ваша бригада?

– Зараз відшукати потрібних людей важко. Бо йдеться про управління дронами, безпілотними розвідувальними літаками; про моніторинг, правильну координацію і наведення на ціль. Це зовсім інший рівень. З цим не справляться хлопаки, які не мають технічної, комп’ютерної освіти. Зокрема, айтішники швидко це все схоплюють, вчаться. Багато навчальних центрів, які створені в ЗСУ, стараються підготувати таких фахівців.

Мені просто про це говорити, бо рекрутував таких бійців і слідкую за їхньою військовою підготовкою. Вони підписали контракт у ЗСУ через мобілізаційну команду нашої бригади, яка переформована в мобілізаційний центр. Відправились спочатку на базову підготовку: там добрі умови, заняття проводили бойові офіцери, які чудово орієнтуються і передають свої знання та досвід. Потім була майже двохмісячна підготовка на розвідувальних безпілотних апаратах, знову ж таки її проводили фахівці високого рівня.

Там щільний графік, кожен тиждень екзамен: якщо не здав, значить, або повторний курс, або тебе відчислять і ти будеш просто стрільцем. І це хороша мотивація.

Також ще є інша мотивація. Справа в тім, що у кожному підрозділі є ті, хто самостійно вчилися управляти дроном (у галицьких бригадах  їх називають «літунами»). Ці хлопці успішно виконували бойові завдання. Однак вони все ж змушені пройти навчання у цих центрах, щоб отримати сертифікат пілота. Відповідно ті, хто прийшов туди вчитися без бойового досвіду, зможуть отримати від них величезний пласт знань.

Розмовляв Віктор Біщук