Головне за день

Прем’єр Денис Шмигаль офіційно заявив про затвердження урядом проєкту державного бюджету на 2025 рік. Це вже третій бюджет в умовах повномасштабної війни і його пріоритетом є оборона та безпека України. Також Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт про підвищення податків. Основні новації його: підвищення військового збору, збільшення податків для ФОПів, та ріст податку на прибуток банків. Остаточне голосування за нього пройде у середині жовтня.

Про основні показники бюджету-2025: інфляцію, дефіцит, середню зарплату, курс долара та ріст податків – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» економіст, засновник проєкту «Софтінвест Консалтинг» Олексій Другов.

Відеоверсія розмови – тут.

«Попередньо від донорів отримаємо 38 млрд доларів»

– Головні показники бюджету на 2025 рік: доходи – 2 трильйони гривень, видатки – 3 трильйони 600 млрд, з них на оборону – 2 трильйони 200 млрд гривень – це 60% бюджету. Наступне: зростання ВВП – 3,5%, інфляція – 9,5%, курс долара – 45 гривень за одиницю та середня зарплата – 24 389 гривень. Для людини пересічної дефіцит бюджету 1,6 трильйона – це зі сфери фантастики. Поясніть наскільки це критично для України?

– Були попередні розмови, що у 2025 Україна має отримати від зарубіжних донорів 38 мільярдів доларів. Якщо переведемо по теперішньому курсу, то отримаємо тих 1,6 трильйона. Умовно кажучи, розробники бюджету зібрали усі витрати, зменшили їх як могли, відняли суму міжнародної допомоги і, відповідно, отримали те, що маємо заробити. Тож під цю цифру підлаштували нашу дохідну частину, куди заклали доходи, емісію ОВДП і надходження від збільшення податків і так далі.

Математика проста, правда якщо не вдасться отримати обіцяну міжнародну допомогу, виникне питання, що робити. Але уже передбачені нові кроки по оподаткуванню, зокрема, ріст ПДВ – до 23%-24%, тож суми надходжень будуть більші. І другий резерв – це внутрішні ОВДП, є різні варіанти, що з ним робити, щоб отримати відповідні надходження.

«ОВДП реструктуризують»

– У бюджеті на 2025 рік випуск облігацій внутрішньої державної позики передбачений на 215 мільярдів гривень, зокрема про це заявив нардеп Іван Крулько. Чи реальна ця цифра.

– Яка ситуація зараз з ОВДП? Випускаючи чергову емісію, ми таким чином гасимо попередні випуски. Нічого не заробляємо. А тут плюс 215 мільярдів і їх навряд чи вдасться продати банкам. Тож це буде пряма емісія. Щоб її покрити або Нацбанк України зробить так, що ці мільярди на якийсь період часу перестануть бути боргом, або реструктуризує їх.

Загалом через ОВДП ми позичили приблизно 1 трлн 700 мільярдів гривень, з них 600 мільярдів – у Національного банку України. Фактично, держава позичила кошти у цієї інституції, оскільки НБУ – це частина державного управління. Тож будуть робити так, щоб цей борг зменшити і на це погодився МВФ. Наприклад, можуть взяти облігації НБУ, погашення яких в листопаді і замістити їх іншими з відтермінуванням виплати на 2028-2029 роки. Також 15%-16% їх дохідності знизять – до 9%-10%.

Головне питання, чи це обмежиться лише Нацбанком чи піде далі і буде стосуватись облігацій, які купили інші банки та фізичні особи.

«ВВП та інфляція – не реалістичні цифри»

– Інший показник – зростання ВВП на 3,5%. При цьому, у 2024 був закладений ріст 2,7%. За рахунок чого будемо збільшувати ВВП?

– Цього року виходить десь 5% зростання. На 2025 закладено менший ріст ВВП, ніж по факту виходить в цьому. Зі свого досвіду скажу, що в жодному бюджеті України цей показник не був реалістичний. Тож на цьому би не акцентував. Ріст ВВП і навіть інфляція дуже специфічно розраховуються в Україні і ми це дуже добре відчуваємо.

– Інфляція – це те, на що активно реагують люди, бо вона впливає на ріст цін. У бюджеті 2025 вона закладена – 9,5%. Якщо брати 2023 (2024 ще не закінчився і цифр немає), то Україна його закінчила на рівні 5%. 9,5% – це суттєвий ріст цін буде?

– Якщо адекватно розраховується інфляція, то 9,5% це поганий показник, бо він означає, що українці будуть біднішати. Насправді ж бачимо, що ціни на бензин, хліб зростають, а комунальні послуги – ні. Тому різні категорії населення відчують цей ріст по-різному.

Цікаві речі закладені у бюджеті щодо показника заробітної плати. По-перше, її «заморозили» для бюджетників. Це означає, що для усіх, хто працює у цій сфері, зокрема і військовослужбовців, її ріст не передбачений. З іншого боку, на 2025 рік збільшення середньої заробітної плати має скласти 20% – з 24 000 до 24 389. Виходить, що в бізнесі вона має зрости не на 20, а на всі 30%. І за рахунок цього також утворюється інфляція. Тому цифри між собою не грають.

Умовно кажучи, в МВФ та основні кредитори сказали, що грошей в України немає, їх нам дадуть, але ми мусимо «заморозити» соціальні видатки, підняти податки.

– Це при тому, що мінімальна заробітна плата станом на зараз 8000 гривень, а з 1 січня, якщо не помиляються, має зрости до 8 400…

– Ні, вона немає збільшуватися – 8 тисяч з 1 січня залишиться. І, окрім того, зростуть податки. Тож на руки будемо менше отримувати. Звідки ж тоді ця інфляція візьметься? Ці цифри суперечливі. Або бізнес-сектор почне платити зарплати у рази більше, або не коректно розраховані основні показники бюджету.

Поза тим, ніколи проголосований бюджет у такому форматі не доходив навіть до середини року, його сильно змінювали.

– Що й показує 2024, коли виникла потреба знайти ще 500 мільярдів…

– Головне, що не зміниться, це ріст податків, який зараз приймуть. Нам всім доведеться його сплачувати: і ФОПам, і фізичним особам, які працюють по угоді.

– Нагадаємо, що Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт, який збільшує вже з 1 жовтня (заднім числом, бо не встигнуть його повністю прийняти) військовий збір з 1,5 до 5%, а також зростають податки для фізичних осіб підприємців 1-2 групи. Теж є зміни і для третьої…

– 1, 2, 4 групи – плюс 800 гривень. А для третьої – додатково 1% військового збору від обороту.

«Нацбанк не має потреби девальвувати гривню»

– Курс національної валюти 45 грн за долар. Наскільки реалістично, що пройдемо 2025 з ним?

– Усе залежить. Справа у тім, що у Нацбанку станом 1 вересня значні золотовалютні резерви – 42 мільярди. Це, якщо не помиляюсь, друга за величиною цифра за всю історію країни. При тому, ми ще й списали 37% боргу за облігаціями зовнішньої державної позики. Тож фінансова ситуаціяне критична.

І те, що зараз певна паніка на ринку – почали 42 гривні за долар давати, а євро ледь не 47 – це робота спекулянтів.

Зараз немає макроекономічних чинників, щоб гривню девальвувати. Йдеться про те, що потрібно закрити діру у бюджеті, звідси і здешевлення гривні. Раніше НБУ штучно тримав її на рівні 36, 37, хоча тоді був сенс трішки її девальвувати, аби збалансувати бюджет. А зараз почав робити це різко і це створює хвилі на ринку, якими намагаються скористатися.

Те, що було закладено НБУ на 2024 42,5-42,6 за долар – це реальна цифра і на неї можемо вийти. Чому так? Нацбанк може цей показник регулювати і зробити його таким, як буде визначено домовленостями. Щоб збалансувати валютний ринок потрібно 2 мільярди і ми б могли тримати гривню близько двох років. Але тут інший розрахунок, бо коли допомогу продаємо по 40 гривень – це одна історія, а коли по 45 – інша. З іншого боку, це собі у шкоду, оскільки нам потім ці гроші треба буде віддавати. 10 мільярдів доларів по курсу 36 і 45 – це зовсім різні суми. А це все наші заробітні плати.

Тому, швидше за все, Нацбанк не хоче робити цієї девальвації, але його дотискають.

– Про прозорість – новацію цього бюджету повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Зокрема,

він «включає реалізацію нової моделі управління публічними інвестиційними проєктами, що має забезпечити прозорість та ефективність використання капітальних видатків». Однак він не пояснив про що йдеться…

– Не можу коментувати слова прем’єра, не знаю, що він мав на увазі. У нас, в принципі, усі капітальні видатки мають приходити через систему Prozorro. Інше питання, що знову ж таки є зовнішній тиск щодо боротьби з корупцією.

Можливо, що цього механізму ще не має, але під ті гроші, які Україні дадуть на 2025, ми відрапортуємо, що у нас вони вже створені.

Розмовляла Ярина Капітан