Головне за день

Цей рух у своїй передісторії розпочинався зі спорту. Зараз це субкультура і її учасники одягають котячі вушка, маски, хвости, імітують поведінку тварин і називають себе квадроберами. В Україні це явище сприймають насамперед, як захоплення підлітків, та найперше про нього заговорили в Японії. Тамтешній спортсмен Канічі Іто створив квадробіку. Японцеві навіть вдалося перетворити таке захоплення на змагальний вид спорту. У 2008 він потрапив до книги рекордів Гіннеса, щоправда тренується цей чоловік без атрибутів лише у спортивному одязі.

Через вірусні відео у соцмережах цей рух набирає популярності, чи несе він загрозу і як реагувати на це захоплення дітей їхнім батькам – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» дитячо-підліткова психологиня Роксоляна Балагурак.

Відеоверсія розмови – тут.

«Субкультури зараз набувають популярності швидше»

– Бачимо з медіа, з соцмереж, що рух набирає обертів. Чи можна його назвати трендом, чому воно набуло такого поширення і звідки у дітей бажання одягатись як тваринки?

– У нас ця субкультура відносно не давня, але враховуючи, як багато про неї зараз говорять, то її можна вважати трендом. Складно однозначно відповісти, чому квадробери набули такої популярності. Мабуть, однією з вагомих причин є те, що зараз вплив соцмереж на підліткові тренди є більшим, ніж раніше. Тож субкультури набувають популярності швидше.

Інша причина у тім, що тема ментального здоров’я зараз дуже виражена і ми у всіх змінах від норми намагаємося знайти якусь патологію. Мабуть можна ще таким чином пояснити, чому це зараз на хайпі.  

«Не відчувати себе випадковим, або не таким як всі»

– У дитячому віці ми теж одягались в костюмчики звірів на новорічні чи святкові заходи, однак не ідентифікували себе з ними. Субкультура квадроберів, це ідентифікація себе з тваринкою, чи просто спосіб самовираження, гра – у чому тут сенс?

– Тут складно узагальнювати, у кожного своя історія. Це може бути способом самовираження, знаємо, що підлітки часто шукають способи задемонструвати свою унікальність чи відмінність від інших.

Якщо ж дитина почувається неприйнятою або незрозумілою в традиційних соціальних групах, то це може допомогти їй знайти однодумців і отримати відчуття приналежності.

Теж в контексті гри – багато людей в відгуках казали, що нехай собі діти бавляться – і справді це може бути, як задоволення базової потреби в спонтанності. Тоді у такий спосіб діти шукають нових, яскравих вражень. Також в контексті війни можемо трактувати таку поведінку, як втечу від реальності і підлітки можуть використовувати таку участь, як спосіб уникання стресу.

Окрім того, зважаючи на те, що люди часто кажуть, що бачили переважно квадроберів  в ТікТоці, в інших соцмережах, то, ймовірно, таким чином молодь хоче наслідувати популярних людей, або прагне бути частиною модного руху. Іноді така поведінка є частиною потреби бути на одній хвилі і популяризувати такі тренди, щоб не відчувати себе випадковим, або не таким як всі.

«Не засуджувати і не реагувати агресивно»

– Що би мало насторожити батьків, діти яких намагаються долучитись до цієї субкультури? Де виходить за межі гри долученість до неї?

– Наразі не зустрічала статистики, яка б вказувала на те, що це виходить за межі безпеки чи загрожує комусь. Дітям інколи складно передбачувати наслідки, коли вони можуть спричинити небезпеку чи, наприклад, порушити правила дорожнього руху. Для них в більшій мірі це лише гра.

Реагувати на таку поведінку батькам потрібно, в першу чергу задовільняючи потребу в безумовій любові і прийнятті своєї дитини. Коли приймаємо її таку, яка вона є. Не засуджувати і не реагувати агресивно або надмірно критично. Гарно було б зрозуміти, що саме приваблює дитину в цьому захопленні, демонструвати інтерес до цих зацікавлень, але без осуду, сарказму. Намагатися зрозуміти, що дитина вкладає у це.

Теж важливо підтримувати атмосферу довіри, в якій дитина не боїться бути відвертою. Зміна поведінки підлітка, вибір нею певної субкультури, це добра нагода, краще зрозуміти її.

«Батькам важливо проговорювати можливі ризики»

– Знаю людину, на яку квадробер стрибнув із кущів і це викликало певний страх. Також є відео з соцмереж, як учасники цієї субкультури вибігають на дорогу та ледь не збивають  велосипедиста. Тому теж важливо пояснювати, що гра не має порушувати правила, виходити за межі…

– Якщо діти діють без умислу завдати шкоду, без агресії, то це розвага. Просто часом складно передбачити наслідки дітям, і трапляються казуси, тому батькам важливо проговорювати можливі ризики і розуміти, що дитина вкладає в цю поведінку: чи це бути в тренді, чи це базова потреба в грі, чи це бути особливим, а може це відчуження.

Але точно слід звертати увагу, як це впливає ще й на інші сфери життя дитини, і можливо, навіть десь «підсвітити» це їй та підтримувати різноманітність її інтересів.

Розмовляла Ніна Сукач