У найближчі 2-3 місяці суттєвого здорожчання продуктів і товарів не буде – Михайло Непран
- Вівторок, 12 березня 2024
Вартість борщового набору у найближчі 2-3 місяці, скоріш за все, не зміниться. Щоправда, можуть подорожчати тепличні свіжі овочі, привезені з Європи. Також це стосуватиметься продуктів з обмеженим терміном придатності, що через блокаду польського кордону ввозяться зі сторони Румунії. Зокрема йдеться про сири, бакалію, оливкову олію, рибу та морепродукти.
Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України.
Відеоверсія розмови – тут.
Тепличні овочі трохи здорожчають
– В Україні здорожчали майже усі базові продукти. Чого варто чекати цієї весни?
– Я з обережністю ставлюся до будь-яких статистичних даних, бо всі вони – відносні. Але правда в тому, що війна ніколи не приводить до росту життєвого рівня людей. Вона завжди впливає негативно. Однак давайте не будемо мислити песимістично.
По-перше, не забуваймо, що ми ведемо війну з ворогом, який в тисячі разів економічно сильніший від нас. На думку приходить приклад з історії. У грудні 1941 року США вступили у Другу світову війну. У січні 1942 року вони ввели карткову систему по якій були основні продукти харчування, бензин, побутові товари і товари з технічної гуми. Ціни внормувалися. Радянський Союз ввів карткову систему у липні 1941 року. Така сама карткова система була в Німеччині. У нас, слава Богу, станом на сьогодні немає жодних обмежень ні в продуктах харчування, ні в техніці чи одязі. Тож давайте відштовхуватися не від того, що все погано, а від того, що попри все, продовжуємо жити у достатньо хороших умовах.
Щодо подальшого здорожчання, я провів моніторинг, поспілкувався з виробниками продукції, бізнес-асоціаціями, торговими мережами. У найближчі 2-3 місяці песимістичних прогнозів, що якісь товари суттєво подорожчають, а якісь взагалі зникнуть з полиць не передбачається.
Може відбутися незначне подорожчання тепличних свіжих овочів, привезених з Європи. Зокрема впливати може і блокування польського кордону. Мій товариш сказав, що пропускають машини із товарами, що мають обмежений термін придатності. Їх везуть через Румунію. Відповідно це буде трохи дорожче.
– А які саме товари везуть через Румунію і на скільки вони можуть подорожчати?
– Насамперед це – свіжі овочі, допоки турки їх не повезуть. Це – імпортні елітні вина і коньяки, сири, бакалія, оливкова олія, риба і морепродукти. Ці товари, у зв’язку зі страйком, можуть подорожчати у межах 5-8%. Але більшості споживачів це нічим не загрожує. Товари для борщового набору вирощують в Україні. Відтак на ці базові продукти зростання цін не вплине.
Паливної кризи в Україні не буде
– Блокування польського-українського кордону позначилося і на вартості автогазу. 60% імпорту цього виду палива припадало саме на польський напрямок. Які наслідки це матиме?
– По-перше, ринок знайде інші шляхи забезпечення і поїде через Румунію. По-друге, прем’єр сказав, що якраз паливо і пропускають через кордон. У нас немає підстав не вірити прем’єру. Думаю, що такої ситуації, як на початку війни, коли була паливна криза, не буде. Не хочу аби ми розганяли паніку і водії масово поїхали заправлятися газом. Його, як бензин, в каністру не набереш і в гаражі не поставиш. Якщо узагальнити, то великих цінових потрясінь, принаймні на найближчий квартал, точно не передбачається.
До речі, у країни-агресорки прогнози не дуже втішні. За оцінками їхніх економістів і торгових мереж, на початок 2024 року зростання цін на продукти харчування – до 20%. У них – велика імпортна складова. Також, завдяки нашим дронам, є проблеми із забезпеченням бензином та дизелем. Адже удари по нафтопереробних підприємствах не пройшли безслідно. Тобто навіть з їхніми економічними можливостями, які в тисячі разів більші від наших і за наявності коштів, у них проблеми ще більші, аніж у нас.
– 95% експорту українського зерна рухається морськими шляхами. Попри це, на середину лютого втрати у нашій державній скарбниці оцінювалися у 7-9 млрд гривень...
– Я вже казав, що з обережністю ставлюся до гучних заяв. Поживемо – побачимо. Навіть якщо ми завтра припинимо експортувати зерно через Польщу, це буде неприємна ситуація, однак не критична. Якщо ми говоримо про наповнення бюджету, то йдеться не стільки про експорт, як про митні платежі. Недоотримання відбувається через митні платежі, оскільки недооформляються вантажі. У ці вантажі входить не лише зерно, а й продукти харчування, одяг, паливо. Відтак більшість втрат не від експорту, а від того, що не працює митниця. Якщо навести порядок на митниці, все елементарно компенсується. Тож я б не став нагнітати ситуацію.
Європейські фермери виступають проти «зеленого курсу»
– Комітет Європарламенту з міжнародної торгівлі підтримав без змін пропозицію Єврокомісії продовжити для України дію безмитної торгівлі ще на рік. Як Україна може використати це рішення, зокрема враховуючи блокаду польського кордону?
– Цей документ потрібно дочитати до кінця. Останнім пунктом передбачено, що за потреби, в разі надзвичайної ситуації єврокомісари можуть вводити певні обмежувальні заходи. Це більшою мірою політичне рішення, що підтверджує лінію європейців на максимальне сприяння та підтримку України.
Однак Тарас Качка, заступник міністра економіки – торговий представник України сказав, що для того, аби вирішити цю проблему Україні, скоріш за все, доведеться повернутися до квотування.
Ці проблеми наклалися на «зелений курс» в Європі. Певною мірою ми виступили каталізатором у цій ситуації. Адже «зелений курс» передбачає нульове екологічне навантаження на природу, заборону активного використання мінеральних добрив, гербіцидів, пестицидів. Тобто продукція має бути екологічно чистою. Але як стверджують агрономи, такий підхід на 30-40% зменшить урожайність. А якщо впаде урожайність, то це означає, що фермери недоотримуватимуть прибуток. Зокрема проти цього «зеленого курсу» виступають польські та французькі фермери. Чого французькі фермери влаштували протести в Парижі? Не тому, що українці повезли туди яйця чи українську пшеницю, а тому, що вони просто втрачають свій заробіток.
– Для ефективного використання фінансового ресурсу прем’єр України запропонував на третину зменшити кількість міністерств і кількість державних службовців. Як ви оцінюєте такий метод?
– Я підтримую пропозицію прем’єра. Це однозначно потрібно робити, адже в кожному міністерстві є вакансії, які можна скоротити. З іншого боку, чи досягне це успіху саме в такій формі? Це – 50:50. Якщо просто скоротити, об’єднати міністерства це може не дати бажаного ефекту. У нас іде війна і ми розуміємо, що завтра вона не закінчиться. Відтак потрібно чітко проаналізувати функції кожного міністерства, а саме, що вони роблять для перемоги. Функції, націлені на перемогу залишити, решту скасувати, відтак скасувати посади. Тоді це може бути ефективним. Заразом ми повинні переглядати діяльність усіє влади, зокрема обласних адміністрацій, територіальних громад, міських громад, районів і районних рад.
Коли ми говоримо про заощадження, то це не лише про те, щоб більше заробляти, а й про те, щоб раціонально витрачати.
Розмовляли Ніна Сукач, Стас Гордієнко
Записала Олеся Когутич
