У небагатьох українських шахістів, котрі живуть за кордоном є дописи про війну – гросмейстер Адріан Михальчишин
- Неділя, 21 січня 2024
Серед українських гросмейстерів є ті, хто попри війну у рідній державі обрав країну ворога. Серед них Сергій Карякін з Донбасу та львів’янка Катерина Лагно. Більшість шахістів, котрі виїхали за кордон воліють мовчати про події в Україні. Дописи на цю тему є не у багатьох спортсменів. Зокрема про це пишуть Наталя Жукова та Павло Ельянов.
Та незважаючи на це в українських шахів є майбутнє: відкриваються гросмейстерські школи, клуби, секції. Все більше молоді цікавиться саме цим видом спорту. Ба більше, цьогоріч наша жіноча збірна має непогані шанси здобути на Всесвітній шаховій олімпіаді омріяне золото.
Про це у програмі «GOпро» на ТРК «Перший Західний» розповів легендарний гросмейстер і тренер Адріан Михальчишин.
Відеоверсія розмови – тут.
– Впродовж багатьох років ви тренували жіночу збірну Туреччини. Розкажіть про цей досвід.
– Тренував жіночу збірну Туреччини 15 років. Це був цікавий досвід. Багато побачив, багатьох речей навчився. Минулого року закінчив заняття. Зараз очолюю академію Гаррі Каспарова. Школа складається із 4 рівнів. Є 50 онлайн лекцій. На літо плануємо табори, збори з відомими талантами. Минулого року на цих таборах була наша львів’янка Анастасія Гнатишин і наймолодший гросмейстер світу Ігор Самуненков.
Зараз треную і українські таланти, і двох австрійських спортсменів, котрі там навчаються.
Жіноча збірна України з шахів може здобути олімпійське золото
– Чи є у Львова шахове майбутнє?
– Безумовно, що є. Саме зараз, після довгої перерви, відновлюємо Львівський шаховий гросмейстерський клуб. Добре працюють школа «Дебют» та Академія львівської шахової федерації. Раніше був лише Палац піонерів та спортивна школа. Зараз же відкривається дуже багато центрів, шаховий шкіл. Збільшилася кількість дітей, зацікавлених саме у цьому виді спорту.
– Чи розвиваються шахи, як спорт на державному рівні?
– Цьогоріч в Будапешті відбудеться Всесвітня шахова олімпіада. Наша жіноча збірна, якщо виступатиме у повному складі, має всі шанси, аби претендувати на олімпійське золото. Але більшість із них живе за кордоном, тож приїжджають рідко.
Чоловічу збірну очолив Олександр Білявський. До речі, Олександр Сулипа очолив збірну Польщі, яка нещодавно успішно виступила на чемпіонаті Європи. На жаль, наші шахісти не змогли дійти консенсусу, щоб виступати на чемпіонаті Європи командою. Вони – діючі чемпіони Європи. І це був перший випадок в історії, коли чемпіон Європи просто відмовився брати участь у змаганнях.
– До речі, ви неодноразово говорили про те, що шахи це – командний вид спорту…
– Безумовно, це – командний вид спорту. Має бути відповідний настрій, атмосфера. Часто трапляється, що слабі команди виграють. До прикладу, збірна України була у світі №5. На початку ХХІ століття вона 3 рази поспіль вигравала шахові олімпіади. Звісно, у них була добра школа, але не сильніша від американської чи китайської.
Багато українських шахістів за кордоном мовчать про війну
– Президент ФІДЕ – росіянин. Яке ваше ставлення до цього?
– Так. Аркадій Дворкович – з групи Медведєва. Багато років працював в уряді. Потім був головою оргкомітету Чемпіонату світу з футболу. Опісля його призначили контролювати шахи. Звісно, це все робиться на державному рівні. Загалом зараз всі спонсори ФІДЕ – з Росії. І нічого зробити з тим не можна.
Наша федерація – слабка. На жаль, вона навіть не подає голосу. Я переглянув сторінки наших молодих шахістів, котрі перебувають за кордоном. Лише у Наталі Жукової і Павла Ельянова є дописи про війну та про ставлення до того, що відбувається в Україні. В усіх інших – картинки з їхнього гарного життя десь на березі океану. Що можна зробити…
– Натомість Каспаров про якого ми вже згадували, перебуває в опозиції до російської влади…
– Так. Із Каспаровим ми знайомі давно: грали у молодіжній збірній Радянського Союзу, їздили на збори, багато виступали. У нього – громадянство Хорватії. Він півроку проживає в Хорватії, півроку – в Америці. До речі, в яку б європейську країну не приїжджав, біля дверей його готельного номера стоять два кремезні охоронці.
Карякін і Лагно – українські шахісти, котрі виїхали до Росії
– А якої думки дотримуються інші російські гросмейстери?
– Ті, котрі залишилися в Росії хоча й кажуть, що «протів вайни», але, безумовно, підтримують. Заразом чимало гросмейстерів виїхали з країни. До прикладу, гросмейстер Володимир Федосєєв, віце-чемпіон світу зі швидких шахів переїхав до Словенії, Михайло Олексієнко – до Австрії.
– А як щодо наших запроданців, котрі перейшли з України в Росію?
– Це – Сергій Карякін і Катерина Лагно. Лагно – мовчить. Вона – львів’янка. Народилася і проживала у Львові. Одружена з гросмейстером українського походження, який за поглядами є чистим комуністом. Виховує 4 дітей. Натомість Карякін виступає дуже активно, хоча родом із Донбасу. Із ними немає жодних контактів і спілкування.
Польська збірна з шахів – одна з п’яти найсильніших у світі
– А якою є позиція колишньої дружини Василя Іванчука?
– На жаль, позиція Аліси Галлямової є дуже антиукраїнською. Хоча це, я б сказав, шахістка світової трійки. Вона – віце-чемпіонка світу. Очолювала збірну України, яка у 1992 році стала чемпіоном Європи. 5 років проживала у Львові.
До речі, за походженням – татарка. СВО більше підтримують меншини, аніж самі росіяни.
– А чи правда, що із початком повномасштабного вторгнення багато молодих шахістів виїхали за кордон та не повернулися?
– Так, молодші виїхали за кордон. Зараз у них – мало змагань. Вони грають лише у командних чемпіонатах різних країн: Німеччини, Іспанії, Франції, Австрії. Виступають, заробляють на життя. Хоча життя в еміграції не є просте. Потрібно вирішувати чимало побутових справ, які тут вирішувалися за замовчуванням. Це забирає багато енергії. До прикладу, наш гросмейстер Кирило Шевченко спокусився на умови Румунії і переїхав до Бухаресту. Однак зараз його результати почали дуже сильно падати.
– А що можете сказати про польських шахістів? Адже ви кілька років очолювали молодіжну Академію польської шахової федерації.
– Довгий час поляки сприймалися «солодкими суперниками», дуже м’якими. Зараз це – одна з п’яти найсильніших збірних світу. І чоловіча, і жіноча збірні вигравали чемпіонати Європи.
Розмовляв Олег Радик
Записала Олеся Когутич
