Головне за день

Вже більше року у Львові діють нові стандарти будівництва житла, ухвалені на законодавчому рівні. Серед основних вимог – наявність укриттів, адаптація паркінгів, які можна використовувати в якості сховищ та облаштування безпечного простору безпосередньо на самих поверхах.

Чи дотримуються цих правил при зведенні житла на Львівщині; як боротися з хаотичною забудовою міста; що чекає на відомі усім «хрущовки»?

Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповіла Олена Василько, директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА.

Відеоверсія розмови – тут.

– Відповідно до нового закону, усі новобудови повинні містити укриття. Якими вони мають бути?

– Враховуючи теперішню ситуацію, ми працюємо над формуванням фонду захисних споруд. Їх є декілька типів: сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення, а також найпростіші укриття.

Зміни, внесені у загальнобудівельні норми стосувалися споруд подвійного призначення. Це означає, що у житлових будинках, розташованих у межах населеного пункту, що належить до певної групи з цивільного захисту, обов’язково повинні бути спроєктовані споруди подвійного призначення, які б відповідали властивостям сховищ.

Якщо ми говоримо про населені пункти, які з точки зору цивільного захисту належать до особливої важливості, то це споруди, що відповідають класу А2. Якщо це інші категорії населеного пункту, то – А4. Це обов’язково має враховуватися при проєктуванні житлових будинків.

Паркінг у новобудові також може слугувати укриттям

– До прикладу у Брюховичах, на вул. Лікарській зводять будинок. Мешканці повідомляють, що у ньому не передбачено укриття, мовляв у цокольному приміщенні будуть розташовані магазини, які за потреби виконуватимуть функції сховища. Хіба це допустимий варіант? А що робити під час повітряної тривоги вночі, коли магазини будуть зачиненими?

– Говорити про закриту споруду подвійного призначення немає сенсу. Те, що вона має бути обладнана і облаштована зі спроєктованими приміщеннями, які можуть бути використані під укриття, це – точно. Тож, якщо будинок – на етапі проєктування, думаю, що головний архітектор проєкту врахує усі ці будівельні норми. Добре, що майбутні мешканці одразу звернули на це увагу. І забудовник, і проєктант повинні врахувати ці моменти, аби при виході на експертизу проєктної документації у них було все чітко.

– А як бути із тими будинками, зведення яких розпочали до повномасштабного вторгнення, коли наявність укриття не була обов’язковою?

– Зазвичай усі новобудови мають облаштований паркінг. Така будівля може сприйматися, як будівля з подвійним призначенням, тобто слугувати мешканцям і паркінгом, і укриттям. Звісно, забудовник повинен звернути увагу на конструкції будівлі. Адже укриття це – система певних конструктивних елементів жорсткості: огороджуючі конструкції, конструктивні елементи колон, перекриття, фундамент, розраховані на певний ступінь навантаженості під час різних надзвичайних ситуацій.

Думаю, що в найближчі роки наявність укриття буде вагомим фактором на який звертатимуть увагу потенційні покупці житла.

– А чи мають бути у сховищах місця, облаштовані під генератори?

– Дизельні електростанції більше стосуються функціональних сховищ, які чітко працюють як протирадіаційні укриття, оскільки до встановлення таких електростанцій – більш вагомі вимоги: має бути тамбур, забезпечена герметизація дверей, окремий вхід… Думаю, не всі будуть оснащені такими укриттями. Але якщо потрібно забезпечити укриття автономним режимом хоча б на 2 доби, то, звісно, є сенс проєктувати приміщення під таку дизельну станцію.

Будівництво на Львівщині набрало обертів

– Чи можемо говорити про те, що будівельний бізнес вже пристосувався до воєнного часу?

– Згідно з інформацією, якою володіє департамент, минулого року на території Львівщини було видано більше 500 одиниць містобудівних умов та обмежень. Це – першочерговий документ при проєктуванні. І я зараз говорю лише про комерцію та житлові багатоквартирні будинки. За 6 місяців поточного року видано близько 100 таких документів.

Будівництво таки набрало обертів. Думаю, перший шок, коли ніхто не знав, що робити і куди рухатися вже минув. Принаймні на Львівщині точно. Тим більше, що у нас багато релокованого бізнесу. За документами, виданими головним архітектором і територіальними громадами розумію, що забудова на території Львівщини здійснюється активно.

– А що робити вкладникам будівництва, якщо їхній будинок потрапив під обстріл?

– Це – складне питання, оскільки передбачає договірні стосунки між фізичною особою, котра придбала об’єкт нерухомості і забудовником. Не знаю чи є якісь банківські гарантії і чи забудовник застрахував свій бізнес. А договори, укладені в мирний час навряд чи могли передбачити такі умови в яких ринок працює сьогодні. Думаю, що такі питання вирішують юристи на рівні договірних стосунків.

Будівництво має відповідати містобудівній документації

– Львів забудовується дуже хаотично. Чи можемо ми очікувати більшого контролю за забудовою населених пунктів?

– Врегулювати ситуацію може прозорість містобудівної документації. Планомірний розвиток населеного пункту відбувається тоді, коли забудова здійснюється відповідно до вимог, закладених у генеральному плані населених пунктів, комплексному плані просторового розвитку, в зонінгу і детальних планах територій. Якщо будівництво відповідає цій документації, то мешканці можуть бути спокійні. Інше питання, коли будівництво відбувається всупереч містобудівній документації. Ми добиваємося прозорості, щоб всі генеральні і детальні плани територій були оприлюднені на сайті містобудівного кадастру і люди мали до них вільний доступ.

Основний вид містобудівної документації це – чинний генеральний план. Детальний план територій чи зонінг не може змінювати функціональне призначення територій, лише його деталізувати. До прикладу, якщо написано, що це – землі громадської забудови під заклади освіти, значить там має бути школа, дитячий садочок, а не багатоповерховий будинок. Для цього є зони житлової забудови.

– А чи здатні наші старі комунікації витримати навантаження від новобудов?   

– У містобудівній документації, у розділах інженерного забезпечення територій стоїть питання водовідведення, каналізування і розрахунок відповідно до кількості мешканців того чи іншого населеного пункту або території. У генеральному плані ці рішення чітко прописані. Але якщо ми хочемо змінювати функціональне призначення територій і поселити замість 5 тисяч осіб 15 тисяч, то, звісно, впоратися з таким навантаженням інфраструктура не може. Через це маємо колапси, затори і бачимо, де ці моменти не спрацювали.

«Хрущовки»: модернізувати чи збудувати на їх місці нове житло?

– На жаль, у Львові фіксують непоодинокі випадки, коли у старих будинках валяться балкони. Як влада реагує на такі ситуації і що робити, аби таких випадків було якомога менше?

– Львів це – історичний населений пункт. Має здійснюватися постійний контроль і постійний ремонт житлового фонду. Також ми повинні здійснювати і реставраційні роботи. Можемо говорити про відновлювані чи аварійні роботи на деяких балконах. Але це завжди – дороговартісні роботи, оскільки балкони – інкрустовані, мають ліпнину або додаткові елементи.

Знаю, що між Львівською міською радою та мешканцями відбувається співпраця щодо співфінансування у відновленні і брам, і балконів. Тобто іде фінансування зі сторони власника житлової квартири і Львівської міської ради. Якщо мешканці бачать, що балкон – в аварійному стані, вони повинні про це говорити.   

– Ще одне проблемне питання стосується «хрущовок». Яке їхнє майбутнє?

– Поки немає прикладів того, що хтось би хотів їх викупити і модернізувати. Допоки ми будемо давати розуміти, що кожну земельну ділянку можемо забудувати багатоквартирною житловою забудовою, то думати про модернізацію чогось іншого не варто.

– А що буде з мешканцями такої забудови?

– Думаю, це питання також буде врегульоване належним чином. Можливо це буде тимчасове відселення і повернення на це місце у новий сучасний будинок, можливо це буде обмін на інше житло. Кожний випадок потрібно розглядати окремо, адже кожній людині потрібно давати пропозиції і право вибору.

Розмовляла Уляна Лаврик

Записала Олеся Когутич