Головне за день

Рада Євросоюзу схвалила виділення 4,2 мільярда євро макрофінансової допомоги Україні. Вони надійдуть у вигляді грантів та позик в рамках програми Ukraine Facility. Це рішення має підтримати макрофінансову стабільність нашої держави. Зазначається, що виділення коштів стало можливим завдяки виконанню Україною необхідних реформ в сфері управління державними фінансами, підприємствами, бізнес-середовищем та енергетикою.

Скільки і на яких умовах Україна набрала позик і як буде їх повертати, чи викинуть Угорщину з Шенгенської зони після того, як вона послабила в’їзд в країну для росіян та білорусів та чим загрожує Україні розрив дипломатичних відносин з боку Малі – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» народна депутатка, голова комітету з питань інтеграції України до Євросоюзу Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Відеоверсія розмови – тут.

«Кредитна історія України є дуже вимогливою»

– Чи в України є розуміння, скільки кредитів ми понабирали і як будемо їх повертати?

– Це питання для урядовців. Проблема у тім, що держава Україна намагається постійно отримувати додаткову фінансову підтримку від партнерів в різний спосіб. Розуміємо, що грантова підтримка, складає набагато меншу частину надходжень, ніж кредитна.

Щодо програми Ukraine Facility, то вона має дуже вигідні умови, зокрема щодо відсотків, терміну, коли потрібно буде віддавати ці кошти. Ці пільгові умови визначив для України Європейський Союз, коли формував механізм підтримки.

На жаль, кредитна історія України є дуже-дуже вимогливою. Уряд проводив додаткові консультації з деякими приватними кредиторами, яким Україна мала виплачувати певні суми уже у вересні. На жаль, уряд затягнув з вирішенням цього питання і країна ледь опинилися перед загрозою дефолту. Верховна Рада змушена була надати Кабміну додаткові повноваження, щоб він міг оперативно реагувати на ситуацію.

Коли будемо віддавати кредити і як це будемо робити було би добре почути від урядовців. А також взагалі про бачення Уряду, системність і антикорупційні дії. На жаль, це чи не єдиний Кабмін в історії України, який уже четвертий рік працює без програми.

Жорстка позиція щодо дій Орбана

– Про гроші і про підтримку України йшлося на зустрічі голів парламентських комітетів у справах ЄС у Будапешті, учасницею якого ви були. За її результатами ви написали, що деякі голови комітетів бойкотували її. Чому?

– Кожна країна, член Європейського Союзу, в рамках свого піврічного головування, проводить низку заходів на урядовому та парламентському рівнях. Один з них – це конференція, в якій взяли участь голови Комітетів з європейських справ країн-членів ЄС та з європейської інтеграції країн-партнерів і країн-кандидатів на вступ до ЄС (COSAC), яка цього разу пройшла в Будапешті.

Координувала свої дії на цьому заході з найближчими друзями і партнерами України з країн ЄС. Ми погодилися, що частина з нас візьме участь безпосередньо у конференції в Будапешті, де будемо критично висловлюватися щодо дій Угорщини, в тому числі і так званих «мирних» ініціатив прем’єра Віктора Орбана. Сім голів комітетів країн надіслали дуже жорсткого листа до голови угорського комітету, в якому заявили про не припустимість його дій.

Слід розуміти, що Латвія, Естонія та Швеція ухвалили рішення, що вони взагалі не будуть представлені на цьому заході. А Польща і Литва були там, але не на рівні голів, а заступниками або членами комітетів.

– Ви також зазначили, що було кілька потужних заяв країн щодо підтримки України. Серед них Німеччина, Фінляндія, Молдова і Албанія – що такого потужного вони говорили?

– Якраз Німеччина і Фінляндія були серед підписантів жорсткого листа до Угорщини. Власне, вони представляли усіх сімох голів комітетів і наголошували на неприпустимості дій Віктора Орбана і не тільки через лист, а своїми виступами під час пленарних засідань. Їхні представники також говорили про необхідність продовження підтримки України, неприпустимість підриву єдності євроспільноти. Це дуже переконливо звучало від них.

Тиск на Угорщину буде посилюватися

Були і інші. Зокрема, представник Іспанії. Окрім того, колеги з-за меж країн Європейського Союзу, зокрема представники Албанії, Молдови наголошували на тому, що війна України є викликом для всього континенту. І спільне завдання країн, які прагнуть демократії, базовані на верховенстві права, повазі територіальної цілісності, допомогти нам перемогти РФ.

Були там також і нові депутати з Нідерландів, які озвучили сумнозвісний заклик, який чуємо ще з 2014 до обох сторін про припинення вогню та інші нісенітниці, яка не мають нічого спільного з тим, що насправді відбувається в Україні. З ними нам потрібно працювати набагато активніше.

– Низка депутатів, зокрема Чехії та Литви, також звернулися із листом до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн щодо обмеження дій Угорщини і навіть її виключення зі Шенгенської зони. Йдеться про те, що угорці послабили в’їзд росіянам та білорусам до своєї країни. Наскільки це реально?

– Нагадаю, що Європарламент попереднього скликання ухвалив резолюцію, в якій окремо закликав

позбавити взагалі Угорщину права головувати в Європейському Союзі. На жаль, це не було реалізовано і маємо нові зловживання Угорщиною своїми правами, які вона має в рамках ЄС.

Думаю, що тиск, яким чуємо наразі від представників кількох країн, буде нарощуватися. Бо ті ж фіни говорять, що вони закрили кордони, оскільки Росія намагалася використати штучний міграційний тиск як вид зброї проти неї. Тому ці події матимуть розвиток.

Дії Малі – це вплив Росії

– Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вирушив у турне африканським регіоном. Африка була для України довгий час на маргінесі, однак зараз ми почали з нею працювати. Проте турне міністра співпало із розривом дипвідносин з нами з боку Малі. Наскільки це серйозно?

– Ці заяви Малі не обійшлися без впливу РФ. Це якраз те, чому потрібно протистояти, з точки зору російських наративів, донесення до цього континенту реальної інформації. І йдеться не тільки про Африку, а й Азію та Латинську Америку. Це та робота, яка має скоординовано проводитися усіма, хто спроможний доносити нашу позицію до різних аудиторій.

До речі, група африканських журналістів приїхали в Україну і відвідають Чернігівщину та Київщину, які постраждали від бойових дій РФ. Вони будуть мати зустрічі з представниками різних громадських організацій та міністерств. Раніше такі зустрічі були уже з латиноамериканськими та азійськими журналістами.

Будемо використовувати і далі будь-яку можливість, щоб змінити сприйняття людей цих континентів щодо війни в Україні і через нашу правду протидіяти російським впливам.

«Відчувається серйозна поляризація суспільства у США»

– Результати президентських виборів у США матимуть вплив і на українську історію. Віцепрезидентка США Камала Гарріс, яка тепер є кандидаткою від демократів, за даними американської Time, має доволі «прохолодні» відносини з президентом Зеленським. У 2022, за кільки днів до вторгнення в Україну, вона відмовилась допомогти Україні зброєю. Наскільки така «прохолодність» може завадити підтримці України, якщо Гарріс переможе у США?

– Якраз перед Будапештом разом з колегами тиждень працювали у Вашингтоні. Це відбувалося на тлі заяви президента Байдена про відкликання своєї кандидатури на президентство. Тоді було дуже відчутно, як Республіканська і Демократична партії об’єдналися довкола своїх кандидатів. Також відчувалася серйозна поляризація суспільства у США.

Щодо підтримки України у США… Принаймні, велика кількість конгресменів та представники Ради Нацбезпеки, Держдепартаменту, Міноборони працюють над продовженням підтримки України. Для нас це критично, тож завдання президента Зеленського налагодити добрі стосунки з тим, хто стане наступним президентом США.

Розмовляла Ярина Капітан