Головне за день

Збройні сили України суттєво підняли планку наших очікувань. Якщо раніше ми лише мріяли про «Patriot», то сьогодні вони вже захищають наше небо; якщо недавно організовували масштабні акції з вимогою надати танки «Leopard», зараз вони – на полі бою; якщо швидше запити на F-16 були неможливими, то тепер наші пілоти вже вчаться ними управляти; якщо минулого року Олаф Шольц закликав сідати за стіл переговорів, то цьогоріч без вагань виголошує гасло: «Слава Україні!».

До речі, Китай, як один із ідеологів «мирного плану» також по-іншому поглянув на Україну.

Про це у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» розповів Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики.

Відеоверсія розмови – тут.

Фото: Еспресо

– Президент Зеленський відвідав цілу низку країн: Італію, Францію, Німеччину, Великобританію, Ватикан. Які основні «сигнали» вдалося отримати?

– Є три найважливіші пункти. Перший – підтримка Збройних сил України, підтримка зброєю. Є чимало питань щодо часових поставок озброєнь. Але добре, що ми на полі бою відчуваємо реалізацією обіцянок, даних деякими світовими лідерами. Думаю, що так само неочікувано для усіх будуть реалізовані рішення щодо F-16 та інших літаків, яких потребують ЗСУ.

До речі, неодноразово наголошувалося на тому, що наші льотчики проходять підготовку. Думаю, ми вже маємо пілотів, які можуть добре управляти F-16.

Другий пункт – вступ України до Європейського Союзу. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вже анонсував, що до кінця року ми повинні перейти до безпосередніх переговорів щодо вступу до ЄС.

І третій пункт – ще більш амбітний, адже йдеться про вступ України до НАТО. Ті країни, в яких побував  Володимир Зеленський, так чи інакше впливають на позицію в ЄС та НАТО.

Олаф Шольц кардинально змінив свою риторику щодо України

– Трохи раніше, коли йшлося про вступ України до НАТО, говорили про «привідчинення дверей». Натомість зараз з’являються чіткі посили щодо того, як відбуватиметься сам вступ. Чи дійсно змінилися ці акценти?

– Ми підняли планку очікувань. Насамперед це зробили Збройні сили України. Адже багато людей у світі, котрі стежать за війною в Україні, очікують вдалого і ефективного контрнаступу. Думаю, що цей фактор суттєво вплине на позицію тих чи інших країн.

Для мене були відкриттям заяви конкретних лідерів. До прикладу, канцлера Німеччини Олафа Шольца. Він емоційно змінив свою точку зору у порівнянні з тим, як він висловлювався рік чи півтора роки тому. Ми бачимо взагалі іншу людину. Він говорить «Слава Україні!» і співає виключні дифірамби в сторону Києва. Хоча ще влітку минулого року переконував, що потрібно сідати за стіл переговорів і розповідав про те, які види озброєння Німеччина може давати, а які – ні. Така ж дискусія була і щодо танків «Leopard».

Фото: DW

На мою думку, змінюється емоційний підхід до безпеки. Я не знаю чи з’явилося у європейських лідерів розуміння того, що Україна дійсно тримає безпековий фронт і для великих, і для маленьких європейських країн. Взяти хоча б емоційний виступ на Євробаченні представника Молдови. Він подякував Україні за те, що у Молдові немає війни і що саме Україна стоїть на заваді того, щоб Молдова не перетворилася в РФ. Це також – свідчення того, що багато людей розуміють роль і значення України в безпековому плані.

Скрін з відео: Перший Західний

Нам доведеться вибудовувати стосунки з обома політичними лідерами Туреччини

– У Туреччині відбудеться другий тур президентських виборів, оскільки жоден з кандидатів не здобув понад 50% голосів виборців. Що буде визначальним у другому турі? І як результати цих виборів вплинуть на взаємини з Україною?

– Ситуація досі виглядає непевною. Поки неможливо сказати, хто буде переможцем. Нагадаю, що другий тур виборів в будь-якій країні це, насамперед, голосування не «за», а «проти». І якщо опозиція знайде аргументи, чому не потрібно голосувати за Ердогана і переконає у цьому більшу частину країни, зможе отримати перемогу.

Заразом Ердоган робитиме ставку на підвищення явки. Йому це легше зробити у сільських районах, де у нього набагато більша підтримка. У містах голосували за опозиційного кандидата.

І третє, ми бачили заяви опозиційного кандидата щодо його ставлення до Росії.

Насправді, хто б не став президентом Туреччина, нам у будь-якому випадку доведеться вибудовувати стосунки із обома політичними лідерами. Враховуючи, що партія Ердогана набрала більшість у парламенті цієї країни.

Люди стоять у черзі біля виборчої дільниці, Анкара, 14 травня. Фото: Радіо Свобода

Ердоган при владі у Туреччині майже стільки, скільки Путін у РФ

– За даними ЦВК Туреччини, явка виборців становила майже 89%. Що мотивувало людей піти на вибори?

– Ердоган при владі у Туреччині майже стільки, скільки Путін у Росії. Це людина, котра вже навчилася проводити вибори. Думаю, що в його технологів є цілий набір відомих можливостей для того, щоб спровокувати похід на вибори саме тієї частини, яка буде голосувати виключно за нього.

Міське населення – менш організоване (так відбувається скрізь). Тому в опозиційних лідерів шанси акумулювати свій електорат поки що виглядають значно слабшими. До 28 травня не буде зрозуміло, хто стане президентом Туреччини.

– А як може змінитися сама Туреччина, якщо на зміну Реджепу Таїпу Ердогану прийде його опонент Кемаль Киличдароглу?

– Можна припустити, що в разі перемоги опонента Ердогана буде створено широку коаліцію. В будь-якому випадку лідеру опозиції доведеться мати справу з парламентом, де більшість становитимуть представники від партії Ердогана.

Найважливіше для Туреччини – не спровокувати громадянські заворушення. Кожен з кандидатів уже заявив, що визнає результати виборів, але окрім цих слів потрібно дійсно їх визнати і працювати в тих умовах, які складуться після другу туру та оголошення переможця.

Фото: росЗМІ

Те, що представник Китаю хоче приїхати до Києва – позитивний знак

– Спецпредставник Китаю із «мирного плану» планує відвідати цілу низку країн. Зокрема, Україну, Польщу, Францію, Німеччину, росію, але не США. Що чекати від цих поїздок?

– В будь-якому випадку це – краще, аніж якби Китай відправляв свого спецпредставника виключно до РФ. Дипломатія Китаю дуже закрита системою. Можемо робити припущення, але говорити про зміст переговорів дуже важко. Те, що представник Китаю приїхав у Київ це – позитивний знак. Думаю, що офіційний Київ також робить ставку на ці переговори. Адже як сказав Володимир Зеленський, нам краще мати союзників одного плану. І цей план лежить на столі у Києві.

Думаю, що Китай змушений буде дивитися на ситуацію в Україні трохи під іншим кутом. Адже після візиту керівника Китаю до Москви відбулося деяке похолодання між офіційними Москвою та Пекіном.

– Серед країн, які планує відвідати спецпредставник Китаю є і Польща. Можемо припустити, якою буде її посил…

– В усіх країнах, де має побувати цей спецпредставник (фахівець, котрий багато років займався питаннями РФ), він може багато почути про нові реалії, як на полі бою, так і щодо політичного гуртування певних країн та певних політичних альянсів.

Зараз для Китаю самоціль №1 – зміцнитись економічно. Для них післяковідний період – досить важкий. Їм потрібно наростити економічні м’язи перед тим, як вступати у стратегічне протистояння із США, яке вони назвали своєю стратегічною метою.

Скрін з відео: Перший Західний

Розмовляли Ніна Сукач, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич