Головне за день

До того моменту, поки Україна не стане повноправним членом НАТО, нам потрібні юридичні гарантії колективної безпеки. Цього можна досягнути шляхом укладання двосторонніх договорів з ядерними державами, які й зможуть надати такі безпекові гарантії.

Про це у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» розповів Валерій Чалий, дипломат, голова правління Українського кризового медіацентру.

Відеоверсія розмови – тут.

Фото: ТСН

Нам потрібна система колективної оборони

– Підсумком саміту у Вільнюсі може стати Київський безпековий договір. Що він може передбачати?

– Ніякого обговорення суті в Україні не проходить. Все, що написали західні високоповажні експерти, вони не хотіли називати меморандумом, аби не було аналогій з Будапештом. Однак ця угода буде політичною. Вона не нестиме жодних юридичних гарантій.

Я не проти вступу України до НАТО. Хоча вважаю, що ключовим має бути підписання угоди з ядерною державою, як це зробили Фінляндія чи Швеція. Вони перед вступом до НАТО підписали угоду з британцями. Ми також можемо підписати таку угоду або зі США, або з Великою Британією. Але якщо ми погоджуємося на проміжний період (він може тривати до саміту у Вашингтоні, у 2024 році), чи тоді не втратимо можливість переконати в безальтернативності вступу до НАТО? Президент України Володимир Зеленський говорить про це. Це підтримується і опонентами. Зараз всі об’єдналися. Членство в НАТО записано в Конституції.

Я вважаю, що тут є небезпека. Поясню свою позицію. Нам потрібна система колективної оборони. Зараз в українському суспільстві немає згоди. Чи готові ми постійно тримати армію 700 тисяч людей? Чи готові ми, як Ізраїль або Швейцарія мати не лише резервістів, а й людей, котрі постійно вчаться? Чи будуть у нас фінансові ресурси? Я вважаю, що не буде. Тому, як тимчасовий захід, потрібно це обговорювати.

Але маємо бути дуже уважними, щоб наші партнери «не зістрибнули» з головного, з колективної оборони. Адже Україна не завжди повинна воювати одноосібно, навіть маючи допомогу.

А цей договір передбачає допомогу озброєнням, інвестування у військово-промисловий комплекс, тренувальні місії або навчання.

Фото: Главком

– Але суті договору ми так і не знаємо?..

– Знаємо розробку групи експертів. Вона називається «Єрмак-Расмуссен», тобто Офіс Президента і Генеральний секретар НАТО. Расмуссен дуже чітко пояснив усі ці позиції. Люди повинні знати, що це, на жаль, не вирішення проблеми. Офіс Президента і наша дипломатія працюють із тим, що є. Наші партнери і далі пропонують нам швидшу, більшу допомогу, але щоб ми самі оборонялися.

Польща закуповує 500 систем «Patriot», Фінляндія закупила 61 сучасний літак F-35. Тобто країни переходять на новий етап, а нам на наступні роки формують таку ж ситуацію, як є зараз. А де гарантія, що нові уряди чи нові політики в Європі або США будуть підтримувати саме такий підхід? Нам потрібні юридичні документи. Потрібно укладати двосторонні угоди з нашими партнерами: США, Великою Британією, Францією. Має бути прописано, що до членства в НАТО вони дають нам гарантії взаємооборони. Ми можемо говорити про це з Британією. Британія зробила дуже багато кроків. Йдеться про спільну оборону, це те, що може зупитини РФ.

Найкращий сценарій для нас це – запрошення до членства в НАТО

– Тобто це та ж сама 5 стаття НАТО, але відносно конкретної країни, яка б мала одразу включитися у допомогу?

– Це навіть краще 5 статті НАТО. Якщо б такі угоди доповнили Київський безпековий договір, я б це однозначно підтримав. Але, наскільки мені відомо, поки такого не передбачається.

Тож найкращий сценарій для нас це – запрошення до членства в НАТО, якщо не у Вільнюсі, то принаймні на ювілейному саміті НАТО у Вашингтоні, у 2024 році. Всі інші альтернативи – небезпечні для нас у плані довгострокової перспективи забезпечення безпеки країни. Країна не буде нормально розвиватися, якщо вона буде виставлена буфером на кордоні з Росією. Нам потрібно закритися від РФ парасолькою безпеки. Нехай вони самі з’ясовують у Бєлгороді чи в Якутії як хочуть жити. А нам потрібно захистити себе, щоб сюди більше не ступив жоден загарбник.

Фото: DW

Не вважаю, що Китай може бути посередником

– Зараз триває вояж китайського спецпредставника із мирного плану. На вашу думку, яку мету переслідує Китай?

– Цей спецпредставник – колишній посол Китаю у Москві. Працював на цій посаді 10 років. Турне розпочалося із Києва. Не знаю про що говорили, адже це – закриті переговори. Але у мене немає великих очікувань щодо цього. Не вважаю, що Китай може бути посередником. До речі, цю позицію також поділяє і Жозеп Боррель, верховний представник Європейського союзу у закордонних справах та політиці безпеки, і американці. Китай не має збалансованої позиції, щоб бути посередником. Китай хіба що може вплинути на свого васала, Росію, для того, щоб вона не розмахувала ядерною палицею. Китай цього не толерує. Йому не вигідно, щоб відбулося розповсюдження ядерної зброї.

Думаю від Китаю слід очікувати лише чіткого дотримання позиції Статуту ООН і визнання того, що агресія має бути відкинена, тобто РФ має вийти з України.

Лідери африканських країн лобіюватимуть свої інтереси

– З новою мирною ініціативою виступили і лідери африканських країн. Як це сприймати?

– Ми не можемо відкидати будь-які контакти і взаємодію. Президент Південно-Африканської Республіки заявив, що буде представлена група африканських керівників, які приїдуть у Київ та Москву. На мою думку, вони насамперед хочуть лобіювати свої інтереси щодо постачання добрив і зерна до Африки. Вони лобіюватимуть російську позицію. Це буде і продуктопровід, і аміакопровід «Тольятті-Одеса», і зняття санкцій з РФ щодо страхових компаній і банків, щоб вони здійснювали безперешкодно і безсанкційно постачання добрив. Тобто це більше пов’язано з зерновою позицією, позицією ООН, російською, а не з місією посередництва, про яку вони заявили.

Президент ПАР Сиріл Рамафоса. Фото: AFP

Проте нам слід скористатися цими контактами принаймні для того, щоб відірвати їх від Росії. Ті країни, чиї представники планують приїхати до України, важко назвати збалансованими. Хоча в Африці є й інші країни: Марокко, Кенія, країни Магрибу. Це важливі країни. Якщо приїде єгипетський керівник це – взагалі окрема розмова. У нас можуть бути стосунки з Єгиптом. Маємо, що запропонувати.

Усі ці посередницькі плани лише так красиво називаються. Але на сьогодні їх є два: українська формула миру і китайських 12 пунктів. Більше нічого офіційного ви не знайдете.

Скрін з відео: Перший Західний

Розмовляли Ніна Сукач, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич