Головне за день

Україна динамічно реагує на виклики російських повітряних сил. Зокрема у нас є розробки, що допоможуть справлятися не лише з носіями авіабомб, а й зі самими бомбами. Також українські засоби ураження ефективно знищують російські системи С-400. Однак для нанесення масованих ударів по українській території окупанти використовують тактичну авіацію у поєднанні з балістикою. На жаль, працювати активно проти російської балістики українська інженерія ще не може. Чи вирішить проблему поява винищувачів F-16? Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів експерт з авіації Анатолій Храпчинський.

Відеоверсія розмови – тут.

– У Брюсселі відбувся Форум оборонної промисловості ЄС-Україна. Якою є оборонна промисловість України?

– Україна лідирує щодо своїх технологій. Перебуваючи близько до лінії фронту розуміємо, що саме нам потрібно. Проте є питання щодо фінансування. Бачимо позитивні заяви з боку Європи, відповідно до яких вони можуть фінансувати українські компанії, які в майбутньому передаватимуть це озброєння для наших військових. Росія активно використовує FPV дрони, засоби радіоелектронної боротьби, авіабомби з якими потрібно боротися. Українське виробництво здатне виробляти системи, які можуть захистити від цього. Окрім того, це позитивно позначиться на економічних процесах.

ОПК України здатний швидко реагувати на воєнні виклики

– З’явилася інформація, що росіяни своїми РЕБами навчилися глушити чи збивати траєкторії польоту високоточних боєприпасів, що орієнтуються на GPS і тих, що випускаються із реактивної артилерійської системи HIMARS. Чи відповідає ця інформація дійсності?

– Якщо говорити про цивільну авіацію, що літає Балтійським морем чи Сувальським коридором, то Росія суттєво впливає на Європу засобами радіоелектронної боротьби. Це їх мотивувало і, мабуть, тому вони почали розповідати, що можуть пригнічувати щось і на лінії фронту. Минулого року в Росії вже була така інформаційна хвиля. Але військове озброєння – більш стійке до засобів радіоелектронної боротьби. Воно динамічно змінюється. Бачимо це по спілкуванню з представниками деяких компаній – виробників західних зразків техніки. Вони активно цікавляться нашим досвідом. Ми обмінюємося інформацією, отримуємо хороші пропозиції і радимо, як вирішувати проблеми, що створює Росія. Тож, думаю, що це – російське ІПСО.

Україна динамічно реагує на проблеми. До прикладу, поява російських розвідувальних БПЛА, що з’явилися після того як ми знищили два російських літаки А-50. За допомогою цих розвідувальних БПЛА вони намагаються відстежувати наших військових. Але переконаний, наші інженери швидко знайдуть цьому протидію. Пригадаймо «Шахеди». Ми з острахом сприйняли інформацію про ці дрони-камікадзе. Однак потім з’явилися мобільні групи. Зараз створюються системи, які дозволяють мобільним групам працювати більш автономно. Це полегшує їм роботу. Українські інженери завжди пропонують гарні рішення, аби протистояти цій навалі. Слід відзначити, що наша країна може дуже швидко змінюватися і динамічно реагувати на ворожі виклики.      

– Нещодавно російські військові вперше використали фугасну бомбу ФАБ-1500. Одним ударом вони знищили цілу вулицю у селі Моначинівка на Харківщині. У чому різниця між цими типами авіабомб і як ми можемо їм протидіяти?

– Не забуваймо, що Росія – країна-терорист. Вона буде використовувати будь-що, аби нанести якомога більше шкоди, особливо цивільному населенню. Ці бомби були вільно падаючими, але до них доробили модуль МПК, що дозволив відлітати на певну відстань. Це створює безпечне скидання таких авіабомб для російських літаків.

Є рішення щодо протидії. Якщо ми говоримо про активні бойові дії, коли на лінії фронту перебуває велика кількість ворожої техніки, то дуже складно уявити застосування класичних систем ППО, що працюють на велику відстань. Адже вони – помітні ворогу, відтак можуть бути знищені. Найкращим рішенням є знищення безпосередніх носіїв цих авіабомб. У нас є деякі розробки, що допоможуть справлятися не лише безпосередньо з носіями, а й зі самими авіаційними бомбами. Але потрібно масштабуватися, потрібно збільшувати виробництво зброї. Потрібно якомога більше озброєння, оскільки ворог використовує велику кількість озброєння проти нас.

У Росії проблеми зі стратегічною авіацією

– Також росіяни заявляють, що можуть збивати ракети ATACMS, зокрема їм це вдалося під час одного з ударів по Криму. Наскільки реальними є такі можливості ворога?

– У Джанкої справді ракетна система С-400 збила ATACMS. Водночас можемо підтвердити знищення великої кількості систем С-400 як українськими засобами ураження, так і засобами західного зразка. Тому зараз Росія буде посилювати медійну кампанію щодо введення у війська систем С-500.

Деякі тактико-технічні характеристики російських засобів – завищені. До прикладу, розробникам С-500 хочеться подарувати калькулятор, який вираховує радіогоризонт (геометричне місце точок, в яких прямі хвилі від антени дотичні до поверхні Землі – прим.). І якщо вони рівняються на американські системи, заявляючи про характеристики, нам потрібно їх подвоїти.

– Росіяни почали використовувати літаки Су-57, аби завдавати ударів ракетами Х-59, Х-69. Про що це може свідчити?

– У них є певні проблеми у стратегічній авіації, яку вони не можуть активно використовувати. Росія не може будувати стратегічні літаки, а лише невелику кількість тактичної авіації. Тому почали розробляти ракети, які змогли б літати на відстань хоча б 300 км. В результаті ми побачили ракету Х-69. Використання Су-57 або Су-34 із цими ракетами це – наслідок неможливості використовувати в активному режимі стратегічну авіацію. Бачимо це по останніх масованих обстрілах. Вони намагаються їх використовувати, доповнюючи ці масовані удари балістикою. Із балістикою у нас – певні проблеми. Ми не можемо проти неї активно працювати. Росіяни шукатимуть рішення щодо застосування тактичної авіації для ударів по Україні, оскільки розуміють, що зі стратегічною авіацією є проблеми. Однак з появою F-16 почнуться проблеми і з тактичною авіацією. Адже якщо від 2,5 роки повномасштабного вторгнення ми знищили певну кількість Су-34, то з появою F-16 зможемо збільшити цю кількість і відкинути Росію до показників 2012 року, коли вони лише почали будувати сучасні літаки Су-30, Су-34, Су-35.

Розмовляли Ніна Сукач, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич