Головне за день

Американське суспільство трохи втомилося від війна в України і хотіло б, щоб все відбувалося значно швидше. Проте американська військова еліта добре усвідомлюють, що таке «оборона» і що таке «наступ». Для наступу потрібно мати перевагу хоча б 3:1. В України такої переваги немає.

Америка та західні партнери й надалі допомагатимуть нашій державі. Однак розраховувати на те, що влітку наступного року, під час саміту НАТО у Вашингтоні ми отримаємо запрошення на членство в Альянсі, не варто. Оскільки тоді американським військовим довелось б воювати на території України.

Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів Аскольд Лозинський, експрезидент Світового конгресу українців, публіцист.

Відеоверсія розмови – тут.   

– Якими є настрої щодо великого пакету допомоги Україні у Палаті представників та Конгресі США? Адже деякі рішення наштовхують на думку, що допомога Ізраїлю є більш пріоритетною, аніж допомога Україні…  

– Відверто кажучи, останні події стали для мене несподіванкою. Знаємо, що спершу домовлялися про спільний закон щодо виділення більше 100 млрд доларів допомоги для Ізраїлю, України, Тайваню та безпеки кордону між США і Мексикою.

Зрозумійте, питання Ізраїлю мусить бути популярним в Америці. Чому? До прикладу, я живу в Нью-Йорку. В Нью-Йорку євреїв більше, аніж в Ізраїлі. Чак Шумер, лідер більшості в Сенаті США також єврей. Окрім того, чимало євреїв є й у Конгресі. Палата представників проголосувала за окрему допомогу Ізраїлю у сумі 13 млрд доларів США. Але не слід вважати, що це – готівка. Зазначені кошти можуть передбачатися у різних видах допомоги, зокрема гуманітарній. Варто зазначити, що Америка кожного року, навіть без війни виділяє Ізраїлю 4 млрд доларів допомоги.

Заразом президент США Джозеф Байден відстоює надання послідовної допомоги й Україні. Він говорить, що це – інвестиція для Америки. США надають Україні зброю зі своїх стратегічних запасів. Натомість поповнюють свій резерв новою. Це добре для американської військової індустрії. Адже робітники отримують за виготовлення нової зброї кошти. Якщо ж говорити про гуманітарну допомогу, то її Америка надсилає через свої інституції, залучаючи до цього процесу чимало американців. Якби Америка зараз не допомагала Україні, то потім це б коштувало їй набагато більше.  

Ізраїльське питання не таке просте, як українське. Питання Ізраїлю є більш дискусійним. Араби звикли говорити «Смерть Ізраїлю! Ізраїль не має права на життя». З іншого боку, прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу не готовий сказати, що палестинсько-ізраїльська земля це – земля двох держав і її слід відповідно поділити. Він переселяв ізраїльських громадян на землі західного берега від Йордану. Окрім того, палестинці, котрі живуть в Ізраїлі, не мають тих прав, що мають ізраїльтяни. Сектор Гази мав надзвичайно обмежені економічні можливості, на них були накладені санкції.

Роль Америки полягає не в тому, щоб Ізраїль виграв війну, а в тому, щоб врятувати невинних палестинців, котрі проживають у Секторі Гази a не дати можливості Ірану включитися у війну.

Америка – дуже наївна

– Чому ви вважаєте, що українське питання не є таким складним, як ізраїльське?

– Українське питання не є складне. Америка його ускладнює. Говорячи про Україну, одразу розуміємо, хто є агресором. Росія без жодної причини захопила та анексувала Крим, опісля розпочала повномасштабне вторгнення зі знущаннями, вбивствами цивільних українців, викраденням дітей. Про це знають усі.

Якщо говорити про фронт, то зараз немає поступу ані в одну, ані в другу сторону. Немає прогресу ні на Півдні, ні на Сході України. Про це, зокрема, говорив генерал Валерій Залужний.

Недавно я спілкувався з українським воїном, піхотинцем, котрий під час захисту Батьківщини втратив кінцівку. В ході розмови запитав, як на його думку, повинна закінчитися війна?.. Він сказав, що самого повернення українських територій – замало і що хотів би встановити український прапор на території Кубані. Звісно, це мрія. Проте Америка досі шукає інших шляхів. Бо вона – страшенно наївна. В Росії утворилися різні бунтівні рухи, що перебувають в опозиції. Бунтують цілі народи. До прикладу, Вірменія не вдоволена подіями, що відбуваються в Нагірному Карабасі. Путін не поїхав до Вірменії, оскільки вбачає у цьому загрозу арешту. Те саме відбувається і в Казахстані. В Америці є група «Американці проти російського імперіалізму». Її учасниками є представники 12-ти націй, що входять до складу Російської федерації. Вони готові творити революцію в своїх державах, але потребують підтримки. Однак Америка дуже цього боїться і навіть не хоче розглядати такий варіант. Адже почнеться хаос, відтак Америці доведеться надавати гуманітарну підтримку. А вона до цього не готова. Через це я кажу, що Америка – наївна. Адже ця війна – нагода для цілого світу і для Америки позбутися найбільшої тривоги, яка існує на сьогодні. Такою тривогою є Росія.

– Америка проявила наївність у 1945 році, коли дозволила Сталіну стати в один ряд з представниками трьох країн-переможниць антигітлерівської коаліції. Америка була наївною, коли у 1991 році не довела до кінця розпад Радянського Союзу. Америка є наївною і зараз, коли в Палаті представників не голосують за законопроєкт пакетної допомоги. Але це – вдавана наївність, адже Америка все дуже добре знає?..  

–  Ні. До прикладу, у Франкліна Рузвельта були радянські агенти. Один із них працював у держдепартаменті і їздив з Рузвельтом до Ялти. Америка була просякнута агентами. У 20-30-их роках утворилася комуністична партія в якій було багато євреїв, а також агентів з Радянського Союзу. Кожен другий чиновник, котрий працював в російському посольстві, консульстві чи представництві в Америці, був агентом КГБ. Вони просочилися і в американський уряд.

Трамп – не лише клоун, але й страшенний шахрай

– Як на вашу думку, буде вирішуватися питання допомоги Україні?

– Думаю, що вдасться досягти домовленостей щодо варіанту, запропонованого президентом Джозефом Байденом. Маю на увазі 100 млрд доларів для військової допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню і для укріплення кордону між Мексикою та Америкою. Думаю, що це буде погоджено.

Але варто пам’ятати, що в Республіканській партії значний вплив має колишній президент США Дональд Трамп. Хоча проти нього відкрито 91 кримінальне провадження і жодна справа не виглядає для нього позитивно.  

– Чи лежить тінь Трампа і на теперішньому спікері Палати представників Майку Джонсону?

– Він не є такий «трампіст», як ми думали. Трамп не лише клоун, а й страшний шахрай. Колись він був демократом. Згодом трансформувався у крайнього, консервативного, релігійного республіканця. Хоча церкву він бачив хіба що під час парадних оказій. Проте це не зашкодило йому стати промовцем і для баптистів, і для крайніх релігійних сект.

Але на наступних президентських виборах Трамп немає жодних шансів, оскільки не може отримати жодного голосу від незалежних. Сьогодні Америка є поділеною на 3 частини: республіканців, демократів і незалежних. Незалежні існували завжди, але зміцніли тоді, коли до них приєдналася велика частина від Республіканської партії. Окрім того, цілком можливо, що Трамп навіть не буде допущений до участі у президентських виборах.

На Вашингтонському саміті нічого не відбудеться

– Згідно з опитуванням, проведеним Інститутом Гела, зменшилася кількість американців, які вважають, що США замало допомагають Україні. Таких лише 25%. Відповідно, зростає число тих, котрі вважають, що США забагато допомагають і тих, котрі схиляються до компромісу з Росією. Наскільки показовим і впливовим може бути це опитування?

– Частково це опитування має в собі істину. Повномасштабна війна триває майже 2 роки. І цілком ймовірно, що вона не скоро закінчиться. Попереднього разу, коли я приходив на ТРК «Перший Західний», то говорив, що в Нью-Йорку мабуть більше синьо-жовтих прапорів, аніж у Києві. Зараз їх менше. Люди вже трохи втомилися. Немає таких імпрез, які організував Бродвей чи Метрополітен-опера. Але є загальне просування в Конгресі. І в Нижній палаті, і в Сенаті більшість підтримує Україну.

Є багато таких, хто не розуміє, що означає надавати Україні зброю. Америка не дає Україні гроші чи нову зброю. Ми даємо стару зброю, а заразом активізуємо свою військову індустрію у своїх же інтересах.

Окрім того, Америка, відповідно до свого валового прибутку – на 11 місці серед країн, які допомагають Україні. Більше допомагає Англія. Більше допомагає Німеччина, яка традиційно була русофільською. Америка не дала Україні бойові танки «Abrams», допоки Німеччина не дала свої «Lеopard». Західні партнери підтримують Україну.

– Чи можна сподіватися, що Україна матиме таку ж підтримку і на Вашингтонському саміті НАТО, влітку наступного року? Що може відбутися на цій зустрічі?

– Нічого не відбудеться. Я більше сподівався на Вільнюський саміт. На зустріч у Вашингтоні таких сподівань не маю. Бо це означало б, що американський солдат мусить опинитися на території України. Звісно, я б хотів, щоб Україна стала членом НАТО. І хоча такого не станеться, Україна матиме всі привілеї, які є в країн-членів НАТО, за винятком того, що в російсько-українській війні братимуть участь чужі солдати.

Найбільша проблема на сьогодні полягає в тому, що допомога в Україну не доходить вчасно. Українські військові воюють бездоганно, але їм бракує амуніції, далекобійних систем, ракет великої дальності.  

Американські вояки та військова еліта дуже добре розуміють різницю між обороною та наступом. Для наступу потрібно мати перевагу хоча б 3:1. Україна не має цієї переваги ані у війську, ані в озброєнні, ані в населенні. Хоча щодо зброї, то це – дискусійне питання. Росія вже не має таких сподівань на допомогу Ірану. Постачання зброї з Північної Кореї – короткотермінове. Зрештою, і в самої Росії – проблеми, оскільки вона потерпає і від західних санкцій, і від падіння економіки.

Китай зацікавлений в Америці бізнесово

– На листопад заплановано зустріч президента США Джозефа Байдена та лідера КНР Сі Дзіньпіна. Чи може це бути ознакою, що Китай також не постачатиме зброю Росії?  

– Думаю, що Китай не даватиме зброю Росії. Китай хоче конкурувати бізнесово. Китай хоче заробляти гроші і взяти під свій контроль Тайвань. Але він не готовий на кардинальні кроки щодо Тайваню, якщо вони перекреслять бізнесові інтереси. Погляньте на український ринок, скільки тут недорогої китайської продукції. Подивіться на ринок в Америці. Тут також багато китайських товарів. Вони – нижчої якості, проте – значно дешевші.

Звісно, китайці не є щирими союзниками. В Америці створено групу, яка покликана боротися з геноцидом, що спостерігається в Китаї, до прикладу уйгурів чи народностей в західному Татарстані. Ці речі відбуваються постійно, але ми не хочемо пов’язувати їх з питанням Росії. А названі народності не хочуть пов’язувати нас з питанням Росії. Це – дві відмінні проблеми. Я, як людина, котра переживає за долю України, ніколи б не пов’язував свій спротив до Росії з тим, що діється в Китаї. Хоч я, як людина, маю бути проти політики Китаю.

Розмовляв Роман Шостак

Записала Олеся Когутич