Головне за день

Уперше в історії застосування Fighting Falcon за один бойовий виліт винищувач F-16 знищив одразу шість крилатих ракет противника, дві з них – авіаційною гарматою. Сталося це під час масованої ракетно-дронової атаки в грудні 2024 року.

Про це повідомив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

За словами Ігната, український пілот F-16 під час масованої ракетно-дронової атаки у грудні 2024 року зробив неймовірне – уперше в історії застосування Fighting Falcon за один бойовий виліт винищувач F-16 знищує одразу шість крилатих ракет противника.

Він нагадав, уранці 13 грудня 2024 року відбувалася масована повітряна атака окупантів: Україну атакували майже 200 ворожих безпілотників, «Кинджали», балістика і… 94 крилаті ракети повітряного, морського та наземного базування.

І саме «крилаті» – основна мета українського винищувача. Перехоплення таких важливих цілей не просте завдання для льотчика, але у кого, як не в українських пілотів, найбільше у світі досвіду бойової роботи по крилатих ракетах?..

«Штурман наведення виводить мене на ворожі цілі, по курсу група з восьми крилатих ракет, – розповідає пілот F-16. – Зближуюсь на відповідну дистанцію, бачу перешкоди – значить ракети мають власний РЕБ – так звані «засоби РЕБ індивідуального захисту». Приціл у F-ок досить потужний, якщо ціль вже в прицілі, то навіть під впливом РЕБ вона вже нікуди не дінеться з радару бортової РЛС. Я підлетів на зручну для роботи відстань, захопив цілі повторно, почергово запустив ракети і… влучив – обидві цілі знищено!»

Начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат розповів, що під крилами F-16 в українського пілота лише чотири авіаційні ракети класу «повітря-повітря»: середнього та ближнього радіусу дії. Першими у хід пішли ракети із більшою дальністю, потім льотчику довелося зблизитися до близько двох миль, аби застосувати ракети малого радіусу дії…

«Я підлетів до другої пари, захопив ракети, побачив, що від них теж «фонить російським РЕБом», та це їм не надто допомогло. Перший пуск – ціль збита, другий – теж! Радості не було меж, бо усі влучання по ворожих ракетах бачив на власні очі! В підвісних баках ще залишалося трохи пального, і бойова робота триває… Штурман наведення дає мені команду вийти в зону чергування, аби дати відпрацювати по цілях побратиму на Су-27.»

Юрій Ігнат каже, що пілот виконав команду з пункту управління – відійшов у визначений район. Але на його курс вийшла ще одна ворожа ціль, яка, вочевидь, рухалася у напрямку столиці. «А чому б ні?» – подумав пілот і доповів «на землю» про готовність працювати. Але ж чим?! Із озброєння на його F-16 залишилася лише скорострільна авіаційна гармата! Льотчик почав зближення з ціллю…

«Я розумів, що шансів поцілити у ракету, що летить із швидкістю 650 км+ небагато, – каже пілот, – спершу треба знайти її в небі вирівнятись по висоті і, з відстані не більше як 500 метрів, вести вогонь на випередження. Та й підлітати ближче вкрай небезпечно – у разі детонації бойової частини в 450 кг є великий ризик для літака, щонайменше влетіти у хмару уламків.»

Окрім того, збивати повітряні цілі авіаційною гарматою у США пілоти вчилися виключно на тренажерах. В реальному польоті українські пілоти F-16 жодного разу не застосовували гармату проти ракет. А тут застосував.

«Спочатку шукав ціль внизу – нічого. Потім набрав висоту, підняв радар і побачив її. Зробив усе, як вчили інструктори в США, як відпрацьовував на тренажері. Кілька черг із гармати – і вибух… потім ще один! Повторна детонація… подумав я, – але, як виявилось за результатами об’єктивного контролю – ракет було дві! Летіли «етажеркою», поруч одна від одної. Противник часто запускає їх у такій тактичній конфігурації, ціла група ворожих ракет може летіли близько одна від одної, аби супротивник бачив їх як одну ціль. Ну, власне, того дня я мабуть поставив рекорд. Втім, головне – результат! Радію, що мені вдалося, присвячую цей успіх усім побратимам, які пішли у вічний політ, так і не дочекавшись F-16 в українському небі.»

Юрій Ігнат наголосив, за результатами об’єктивного контролю є стовідсоткове підтвердження факту, що вперше в історії у протиповітряному бою американський винищувач F-16 збив шість крилатих ракет, дві з них – авіаційною гарматою.

«Пілот заходить на посадку… Героя зустрічають оплесками та оваціями на аеродромі: це і колеги-пілоти, і техніки, які готують борти до вильоту. Не приховували емоцій і в керівництві Повітряних Сил на пунктах управління. Приємно здивовані були й американці за океаном, дізнавшись, як працюють їх підопічні.»

Так, ми отримали від партнерів не надто нові модифікації «Ефок» (зрештою, як і інше наземне озброєння), ми не маємо на цих літаках потужних радарів та далекобійних ракет, аби наодинці змагатися в повітряних боях з технологічними літаками росіян, але молоді українські пілоти кожного дня доводять, що вони – найкращі, чи то в кабіні радянського, чи то – американського винищувача!

Тільки уявіть, яку грізну стримуючу силу в центрі Європи становитимуть загартовані війною українські пілоти, коли на озброєння Повітряних Сил надійдуть, скажімо, F-35-ті!