«Уся справа у співвідношенні». Паска та Кондратюк про вивчення історії та, як здаватимуть НМТ у 2025 році
- Сьогодні 17:09
Історія України буде одним із обов’язкових предметів національного мультипредметного тесту (НМТ) у 2025 році. Верховна Рада ухвалила законопроєкт, за яким абітурієнтам необхідно буде скласти іспит із трьох обов’язкових дисциплін: українська мова, математика, історія України і ще одна дисципліна на вибір. Також у Міносвіти запланували об’єднати українську та всесвітню історію в один предмет. Така ідея викликала дискусію як серед освітян, так і серед істориків.
За і проти такої концепції реформування історичної освіти в школі – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» директор департаменту освіти й науки Львівської ОВА Олег Паска та експерт з освітніх питань, засновник Всеукраїнської освітньої компанії ЗНО Setstud Олександр Кондратюк.
Відеоверсія розмови – тут.
«Учні краще засвоять матеріал»
– Прихильники об’єднати українську історію і всесвітню в один предмет кажуть, що це допоможе побачити нашу історію не відокремлено, а в контексті усіх подій, що відбувались у світі. Противники, натомість, застерігають, що це буде історичний вінеград і розмивання історії України. Яка позиція ваша?
Олег Паска: Суть прихована в деталях. Департамент освіти та експертна рада при департаменті підтримуємо ідею, інтегрованого курсу історії України і всесвітньої. Умовно він називається історія України і світ. У суспільстві ж виникає пересторога, бо не відомо, яка частка там буде світової історії. Мали дискусію з викладачами кафедри історії Львівського університету імені Франка, і незважаючи на те, що подали пропозиції збільшити частку історії України до 70%, ми вважаємо, що це треба переглянути і запропонувати Міносвіти підняти її до 90%. Як є в Польщі, Британії і у США. Зокрема, в університеті проаналізували їхні підручники з історії на співвідношення між контентами країни і світу.
Ідея об’єднання є добра ще й тому, що учень, який закінчує школу, буде мати розуміння історії своєї країни в контексті світових подій. Єдине, що треба відчути баланс, аби доброю ідеєю не наробили шкоди, тому, на нашу думку, відсоток інформації з історії України має бути ще вищий, ніж навіть ми запропонували.
Раніше частину наших пропозицій міністерство адаптувало, а іншу – ні. Вважаємо, що якраз вони викликали таку дискусію в суспільстві, бо недостатньо чітко було пояснено людям, яка частка історії України і що за таких обставин учні краще засвоять матеріал.
«Певна реформа необхідна»
– Якщо говорити про мотивацію такого підходу у вивченні історії, то міністр освіти Оксен Лісовий вказував на те, що зараз учні здебільшого зазубрюють події, не аналізуючи їхній зміст та вплив у той чи інший історичний період. І цей фактор може впливати на результати НМТ, які ми мали у попередні роки. То чи знають зараз українські абітурієнти історію України?
Олександр Кондратюк: Важливо її вивчати, а не зазубрювати. Сам колись сприймав історію, як виключно дати. Тож певна реформа необхідна, єдиний ризик – це співвідношення і багато людей мають перестороги щодо цього.
Якщо говорити про результати НМТ, вони є вкрай важливими, бо багато абітурєнтів, які не можуть якісно скласти його, часто приймають рішення йти вчитися за кордон. Чув багато тез про те, що все більше людей не вступають у виші в Україні і щороку казав: «Даруйте, це не зовсім так, в нас багато вступників». Але цього року перший раз 100 000 людей, а це кожен третій абітурієнт, який складав НМТ, вирішив не подвати документи в український ВНЗ. При цьому, зареєструвалась на НМТ на 6 тисяч більше людей, ніж у 2023. Щодо результатів по історії, то у нас 39% навіть не набрало 140 балів, це дуже слабкий результат. Тож, якщо реформування її вивчення пройде добре, це буде дуже важливою новацією.
Теж є ризик для українських дітей, які зараз вчаться за кордоном. Як відомо, з 1 вересня 2025 року їх пропонують зі звичних класів прибрати, натомість зарахувати у спеціальні українознавчі класи. Там будуть вивчати тільки чотири дисципліни: українська мову, українську літературу, історію і захист України. А англійську з математикою їм викладатимуть на мові тієї країни, де вони зараз мешкають. І якщо ці чотири предмети дітям не будуть якісно подавати, то це їх теж відштовхне від вступу в український ВНЗ.
«Ключовою особою є постать вчителя»
– Якщо пригадати події останніх років, то те, що історія України не була як обов’язковий предмет на ЗНО чи НМТ, викликало негативну реакцію у суспільства. Це вказує на її важливість. Однак йдеться не лише про те, щоб її вивчити і вдало скласти вступні іспити, а й щоб розуміти, в якому світі ми живемо. Зокрема, чому ті чи інші події відбуваються зараз, розуміти, чому росіяни в умовах повномасштабного вторгнення поводяться саме так і що ця війна триває уже століттями. Тож, відповідно, і комплексно історію вчити легше, чим вона ближче до часу, в якому зараз живемо. А як це робити з вивченням стародавнього світу?
Олег Паска: Те, чи дитина вчить і розуміє будь-який предмет, залежить від вчителя, який навчає і від учня, який вчиться. Усе інше, це суб’єктивні думки. Ключовою особою є постать вчителя, його перепідготовка, підвищення курсів кваліфікації, якість програм та підручників. Важливо, з яким рівнем знань вступають на педагогічні спеціальності абітурієнти, і яких учителів ми будемо мати за 10-15 років, а потім і якість освіти. Тому першочергове завдання, яке треба переглянути, це кадрова політика в частині ставлення суспільства до вчителів і не тільки заробітної плати, а уваги, поваги і ключове – довіри. Але це є інший контекст розмови.
Що стосується історичної освіти, то треба визначитися з переліком тем, фактів і подій, які протягом усього курсу історії дізнаються учні. Має бути консенсус науковців, педагогів і міністерства. Бо різні факти по-різному і в різний час трактувалися, в тому числі і нашими сусідами.
Зверніть увагу, колишній міністр освіти Іван Вакарчук українську літературу запровадив в ЗНО, бо це світоглядний предмет. І дія парламенту, і Міністерства з повернення історії в НМТ, це теж про це, зокрема, формування громадянина. Тому, якщо є концепція зміни історичної освіти, то має бути календарний план її впровадження, а цього немає у затвердженій програмі від Міністерства освіти. Ми це якраз запропонували, вдруге надіславши свої удосконалені пропозиції.
Ще один аспект у тім, що існуюча концепція історичної освіти, це відповідь на війну. Ми працюємо не системно, бо реагуємо на виклики сьогодні, але не можемо передбачити майбутнє. Зокрема, на те, що станеться за кілька років, коли побачимо, що в нас просідає промисловість, технічна освіта.
Тому ще прийдемо до того, що будемо повертати природничі науки в ЗНО. Хтось каже, що тоді буде багато предметів на іспит, однак хочу нагадати, що моє покоління здавало їх мінімум сім-вісім і ніхто нас не шкодував. Ми ж не можемо не ставити вимог до навчання і не збільшувати кількість предметів.
«Дійдемо і до п’яти-шести предметів на ЗНО»
– Щодо підручників, зокрема методичної бази, яка потрібна для оновленої концепції вивчення історії в школі. У нас програми не змінювались роками, багато авторів працювали ще за напрацьованими матеріалами і якщо концепцію ухвалять, то доведеться заново це все створювати. Скільки часу на це потрібно?
Олександр Кондратюк: Зауважу про предмети, дійсно ми дійдемо і до п’яти-шести на НМТ. У нас у 2023-2024 роках була дилема зробити: українська, математика, історія чи українська, математика і предмет на вибір. І правильна відповідь була чотири: українська, математика, історія та природничі з англійською на вибір. Щодо п’яти предметів, то це теж обговорювали на рівні Міносвіти, але зупинилися на чотирьох, щоправда, усі вони будуть іти у розрахунок конкурсного балу.
Однак, ми все одно уже скоро дійдемо до п’яти-шести предметів. Бо маємо питання глибшої євроінтеграції, а краще вивчення англійської можливе, коли її зробити обов’язковим на іспиті. Теж є певні міркування і щодо природничих предметів. І усі це уже зараз мають розуміли, щоб потім не хапалися за голову, чому так сталося.
Стосовно оновленого вивчення історії, то, звісно, це питання комплексне. Багато говорять, що це буде непростим завданням, згадують і про підручники, які потрібно буде переосмислювати. Треба робити не тільки друковані видання, а дивитись в сторону інтерактивних різноманітних підручників, де на планшеті чи комп’ютері буде змога (тим паче під час дистанційної освіти) бачити відео та мати звуковий супровід.
А об’єднання вивчення історії світу та України дозволить зменшити кількість тем та дасть змогу сфокусуватися на суті. Не буде поспіху.
Олег Паска: Плюс цієї концепції ще й в тому, що зараз при вивченні історії є багато повторювань. Cпочатку діти вивчають матеріал у спрощеному вигляді у п’ятому класі, а потім доповнюють його в наступних. Однак, коли учні в 11-му класі доходили до сучасної історії України і якраз готувалися до ЗНО, то вони дуже слабо орієнтувалися у ній.
Розмовляла Ніна Сукач
