Головне за день

Надані Україні Штатами ATACMS можуть послабити російську логістику, загрожувати ударами по аеродромах і складах РФ. Проте для України вони матимуть оперативне значення за умови підсилення цих ударів наземними операціями Сил оборони.

Про це йдеться у звіті експертів Інституту вивчення війни (ISW), пише Українська правда.

Президент США Джо Байден оголосив 24 квітня, що США почнуть надсилати військову техніку в Україну «через кілька годин» після підписання законопроєкту, який передбачає надання Україні допомоги на суму близько 60 млрд доларів.

Байден підписав закон про додаткові асигнування для України 24 квітня після того, як Сенат США ухвалив його ввечері 23 квітня, а Палата представників Конгресу США – 20 квітня, і Байден наголосив на необхідності надання військової допомоги Україні якнайшвидше.

Пентагон оголосив, що перший транш американської військової допомоги, передбачений цим законопроєктом, становить 1 мільярд доларів.

Аналітики зазначають, що американська безпекова допомога може прибути на лінію фронту в Україні протягом наступних кількох тижнів, тобто раніше, ніж очікує російська сторона.

«Ситуація на полі бою продовжуватиме погіршуватися доти, доки українські сили не зможуть отримати і використовувати достатню кількість військової техніки, і в найближчій перспективі українським військам, можливо, все ще буде важко захищатися від російських військ поблизу Часового Яру і на північний захід від Авдіївки», – ідеться у звіті.

Експерти наголошують: надходження ракет великої дальності ATACMS у достатній кількості дозволить українським військам послабити російську логістику і загрожувати російським аеродромам у глибокому тилу, хоча місяці затримки, можливо, дали російським військовим час підготуватися до загроз, які становитиме Україна за наявності ракет ATACMS.

Крім того, поява ракет великої дальності ATACMS також може становити значну загрозу для російських складів боєприпасів у тилових районах і змусити російське командування вибирати між укріпленням існуючих складів і подальшим розосередженням складів по всій окупованій Україні.

Російські війська, можливо, вже адаптувалися до потенційних нових українських ударних можливостей після використання ATACMS у жовтні 2023 року, хоча залишається незрозумілим, чи достатньо укріплені або ж розосереджені склади боєприпасів окупантів.

В огляді нагадують, що прибуття HIMARS в Україну в червні 2022 року дозволило українським військам провести оперативно важливу кампанію з перехоплення на підтримку контрнаступальних операцій в Херсонській і Харківській областях і змусило російське командування розширити російську логістику вздовж довших наземних ліній зв’язку, що в результаті ускладнило російське забезпечення боєприпасами і матеріалами.

Зважаючи на це, фахівці вказують, що українські удари по російських об’єктах логістики або російській авіації в глибокому тилу, ймовірно, матимуть оперативне значення, але тільки якщо українські сили успішно скоординують їх з наземними операціями, щоб використати ослаблені російські можливості в результаті ударів.

Ключові висновки ISW за 24 квітня:

Байден оголосив 24 квітня, що США почнуть надсилати військову техніку в Україну «через кілька годин» після підписання законопроєкту, який передбачає надання Україні допомоги на суму близько 60 мільярдів доларів.

Як повідомляється, Сполучені Штати надали Україні невстановлену кількість ракет великої дальності ATACMS у березні 2024 року, деякі з яких Україна вже використовувала для завдання ударів по російських цілях у глибокому тилу.

Надходження ракет великої дальності ATACMS у достатній кількості дозволить українським військам послабити російську логістику і становитиме загрозу російським аеродромам у глибокому тилу, хоча місяці затримки, можливо, дали окупантам час нівелювати потенційний оперативний вплив, який нададуть Україні ракети ATACMS.

Як повідомляється, українські сили провели успішні удари з безпілотників по російських енергетичних і промислових об’єктах у Смоленській і Липецькій областях в ніч з 23 на 24 квітня.

Російська влада заарештувала заступника міністра оборони Тимура Іванова 24 квітня за звинуваченням в отриманні хабара, хоча деякі російські джерела повідомили, що Іванова підозрюють у державній зраді.

Арешт Іванова викликав у російському інформаційному просторі спекуляції про новий виток кадрових змін у російській армії та заяви про те, що арешт є частиною фракційних конфліктів у Кремлі.

Кремль відкрито погрожував Вірменії, якщо країна не відновить активну участь в очолюваній Росією Організації договору про колективну безпеку і не поверне прокремлівську орієнтацію.

Дитяча омбудсмен Кремля Марія Львова-Бєлова навмисно представила нещодавні переговори між Росією та Україною за посередництва Катару як перші переговори віч-на-віч про повернення українських дітей, насильно вивезених і депортованих Росією, ймовірно, з метою мінімізації відповідальності Росії за скоординоване вивезення і депортацію українських дітей.

Молдовська влада порушила кримінальну справу проти Євгенії Гуцул, пов’язаної з Кремлем губернатора проросійського молдовського регіону Гагаузія, за порушення у фінансуванні виборчої кампанії, в той час як молдовські чиновники продовжують попереджати про російську загрозу для Молдови.

Нещодавно російські війська незначно просунулися вперед поблизу Авдіївки, Донецька та Роботиного.

Голова комітету Державної Думи Росії з інформаційної політики Олександр Хінштейн заявив 24 квітня, що неназвані російські чиновники незабаром внесуть до Державної Думи законопроєкт, який забороняє екстрадицію іноземців, які брали участь у повномасштабному вторгненні Росії в Україну, якщо іноземцям загрожує переслідування в їхніх країнах.