В України перевага в далекобійній артилерії та точності завдання ударів – Генштаб Естонії
- Вівторок, 08 серпня 2023
Українські війська мають перевагу перед російськими в далекобійній артилерії та точності завдання ударів, оскільки вони можуть краще використовувати наявні засоби завдяки гарній бойовій розвідці.
Про це заявив заступник начальника Генерального штабу Сил оборони Естонії, полковник Март Вендла, повідомляє ERR
Вендла зазначив, що минулого тижня Україна продемонструвала свою здатність загрожувати російському флоту з великих відстаней за допомогою безпілотників.
«І те, що на відстані 700 км Росія не може захистити власний десантний корабель, є досить показовим фактом. Це означає, що здатності [РФ] захищати свою інфраструктуру на Чорному морі насправді завдано досить сильного удару», – сказав Вендла.
«Якщо говорити про безпілотники, які запускаються у бік Москви, то вони здебільшого невеликої маси, розміру та потужності. Але водночас вони досягають своєї мети та приносять до Москви відчуття фронту», – додав він.
Вендла відзначив, що націлені на Москву безпілотники, найімовірніше, були запущені з російської території, а не з України. Однак поки що не до кінця зрозуміло, хто стоїть за цими атаками.
«У будь-якому випадку той факт, що вибухи в Москві стали практично щоденним явищем, все одно показовий. Це свідчить, що структура ППО Москви не відповідає сучасним загрозам», – сказав полковник.
За словами Вендла, на лінії фронту Україна не досягла серйозного прориву. Просування українських військ ускладнюється різноплановістю лінії фронту.
«Якщо ми подивимося на цей театр воєнних дій довжиною понад 1000 км, то він є досить різноплановим. На Херсонському напрямі, з погляду супротивника, обороні дуже допомагає річка – велика, широка річка, перейти яку складно. Запорізький напрямок, вочевидь, допоможе українцям досягти їхньої стратегічної мети – повернення Криму, передумовою якого є перерізання сухопутних шляхів сполучення», – сказав Вендла.
«Донецький напрямок значною мірою покритий великими містами, з яких Бахмут у цьому контексті є лише невеликим містечком. Це означає, що війна на цьому напрямі або розвиток на ньому головного удару означає бій квартал за кварталом, будинок за будинком, під’їзд за під’їздом. У Луганську дуже багато боліт та лісів, що спрощує оборонні дії», – пояснив він.
Вендла додав, що після залишення Херсона російські війська також значно зміцнили свої оборонні споруди. «Якщо на решті окупованої території у середньому на одну область припадає 400 оборонних споруд, то на запорізькому напрямку їх – 1400. Це говорить про масштаби глибини оборони. Тож у цьому сенсі завдання, яке постає перед Україною, дуже серйозне», – сказав заступник начальника Генштабу Сил оборони.
За його словами, оборонні споруди російських військ складаються з глибоких ровів та різних мінних полів, траншей, артилерійських позицій та резервних районів, що перешкоджає прориву українських військ.
Хоча українські війська ще не прорвали першу лінію оборони, невеликі зрушення все ж таки відбуваються.
«Це робиться на дуже великій території, бо мета України – знищити [сили противника] та привернути увагу на різних напрямках. Але й Росія намагається робити те саме, оскільки вона розуміє важливість півдня для стратегічних цілей України, і тому саме на півночі спостерігається велика активність Росії, щоб спробувати зв’язати війська та запобігти накопиченню резервів на півдні для розвитку можливого прориву», – пояснив Вендла.
На його думку, Україна має певну перевагу в далекобійній артилерії та точності завдання ударів.
«Важливо зазначити, що Україна здатна використовувати всі свої засоби краще, точніше, ніж росіяни, тому що у них [українців] бойова розвідка перебуває у відносно хорошому стані і тому дозволяє максимально ефективно використати війська. Тому всі ці удари в глибину служать тій же меті та ізолюють війська на полі бою від боєприпасів, дронів, будь-чого. Це, звісно, допомагає ситуації», – сказав полковник.
На його думку, до настання зими Україна може просунутися вперед, але наскільки залежить від дій Росії, чиї кроки не передбачувані.
