Від мікрофона до зброї. Історії медійників із Львівщини, які віддали на війні свої життя

Скриншот з відео «Першого Західного»

Нам випав шанс жити в час Героїв. Бачити їх, працювати і жити разом з ними. З нагоди Дня працівників радіо та телебачення ТРК «Перший Західний» хоче розповісти про своїх колег-телевізійників – тих, хто з початком війни змінили свої мікрофони та камери на автомати. Багато з них, на жаль, віддали життя у цій війні.

«Це найкращий чоловік, якого я знаю у житті. Він був справжнім чоловіком, справжнім українцем. Для мене він насамперед був справжнім татом. Він навчив мене відповідати за свої вчинки, за свої слова і просто бути людиною», – розповідає Назар Яворський.

Його батько, Василь Яворський – режисер «Першого Західного» і один із 73 медійників, які загинули на полі. Програма «Історія героя» – це багаторічний проєкт  Василя як режисера. Він створював сюжети і фільми про тих, ким він став сам.

«З одного боку, він – войовнича натура. А з іншого – він «палав» своєю роботою, яку дуже любив. Все-таки любов до України переважила», – продовжує син режисера.

Василь Яворський, фото з соцмереж

У Василя – войовнича натура, бо рокерська душа. Він, мабуть, найвідданіший прихильники гурту AC/DC. Саме у футболці із зображенням гурту на інтерв’ю прийшов 15-річний Назар.

«Скільки себе пам’ятаю, завжди в машині на всю гучність грала AC/DC. Саме він навчив мене любити цей гурт. Ми з ним багато говорили про Україну, воїнів, історію. Він хотів, щоб я був свідомим у всьому, що відбувалось та відбувається. Дуже болісні спогади… Я подорослішав. Змінилось все, але не сильно легше стало. Я все одно досі скучаю за ним. Його не замінити для мене. Він – безцінний», – говорить Назар Яворський.

Юрій Олійник, фото: zaxid.net

«Цей хрестик ми подарували Юрі від батьків, від мене. Він був з ним, нам військові його повернули після смерті» – так починає розповідь про свого брата-героя Андрій Олійник.

Юрій Олійник – оператор 24 каналу. Юрко понад усе любив гірські походи, красиві кадри і справедливість. Саме тому двічі відстоював наші кордони на передовій. Його останній бій тривав 28 діб. Він вважав найбільшою честю загинути у бою.

«Він прийшов з колегою по роботі, віддав ключі, передав обладнання. І каже: «Я йду». Друг близький просив брата, щоб той став хресним, але брат відмовився, каже: «Скоро війна. Не знати чи вернусь. Дитині треба хресного». Він відмовився», – пригадує Андрій Олійник.

Андрій Олійник, скриншот з програми «Першого  Західного» 

«Вони могли працювати в редакціях, вони повинні були готувати матеріали, йти по журналістській стезі. Але коли серце болить… Це вибір кожної людини, кожного журналіста», – каже голова Львівської обласної організації Спілки журналістів України Ярослав Климович.

Під час повномасштабного вторгнення загинуло 5 медійників із Львівщини: Василь Яворський, Віктор Петров, Віктор Дудар, Юрій Лелявський, Юрій Олійник.

Загалом під час великої війни в Україні загинуло 73 журналісти. З них 12 – під час виконання своїх професійних обов’язків.

оренда квартири Львів

Новини