Головне за день

Громади Львівської області можуть отримати ґрантові кошти на реалізацію власних проєктів, зокрема в межах Програми ЄС LIFE. Йдеться про напрямки: циркуляційна економіка та якість життя, природу та біорізноманіття, пом’якшення змін клімату, а також перехід на альтернативні джерела енергії.

Як навчитися писати ґрантові заявки, на які суми можуть розраховувати громади, чи багато з них мають партнерів за кордоном і наскільки важлива така співпраця – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» Ірина Бутинець, директорка департаменту міжнародного співробітництва Львівської ОВА.

Відеоверсія розмови – тут.

– Конкретніше про які ґрантові перспективи йдеться, в яких справах і як можна подаватися?

– З наближенням до членства в Європейському Союзі для України та для Львівщини зокрема, відкривається більше можливостей. Їх буде ще більше, коли ми повноцінно увійдемо у ЄС. Тому зараз дуже важливо громадам, громадським організаціям, установам, які хотіли би отримати кошти на свій розвиток, на проєкти, звернути на це увагу і отримувати досвід, щоб користати з цих програм.

Зараз відкрито багато конкурсів і програм. Зосереджуся на основному, що цікаво нашим громадам. Зараз в межах такої великої програми Європейського Союзу, яка називається LIFE, відкрито 32 конкурси. Вони розділені, умовно, на чотири напрямки, це – пом’якшення змін клімату, перехід до альтернативних джерел енергії, циркуляційна економіка та якість життя і біорізноманіття та природа.

Враховуючи те, як ворог атакує нашу енергетику, громадам області має бути цікаво скористатися з напрямку: перехід до зеленої енергетики, енергоефективність. На це триває прийом заявок до вересня.

Як написати заявку та чи потрібне співфінансування

– Розуміємо, що конкурсна комісія оцінюватиме пакет документів, які громада підготує і від того, наскільки правильно написати ґрантову заявку залежить успіх – чи є можливість для громади навчитися, як ті проєкти писати. Чи до вас можна з таким звертатися?

– Звичайно, і уже звертаються. Зараз є дуже багато ініціатив від громадських організацій, різних агенцій, які навчають проєктному менеджменту та написанню заявок на різноманітні програми.

Зрозуміло, що заявки відрізняються від конкурсу до конкурсу, але є певні загальні підходи. З іншої сторони, партнери, які беруть участь в цій програмі з Європейського Союзу, також допомагають українцям сформувати цю заявку.

– Якщо зупинитись конкретніше на найбільш болючому – енергетиці, власне, ґрантових проєктах у цій сфері, Які, окрім часових, бо ви назвали що це вересень, фінансові умови для зацікавлених? На що можуть розраховувати? Чи потрібне співфінансування?

– Загалом, вартість ґрантового проєкту коливається від 1,5 до 2 мільйонів євро. Але слід розуміти, що це має бути від двох і більше учасників з різних країн. Співфінансування в умовах ЄС практично завжди присутнє і складає до 30% в залежності від конкурсу, на який громада подається.

Зрозуміло, що потрібно мати такий ресурс, щоб увійти в проєкт. Проте слід оцінювати, який ефект від цього буде: краще дати 20% власних коштів, щоб отримати – 80%.

Не лише сонячні панелі…

– Важливо також розуміти кінцеву мету. Якщо розглядаємо втілення такого проєкту в масштабах громади стосовно енергетики – що це може бути? Це ж не лише сонячні панелі…

– Не лише, взагалі у програмі LIFE досить важлива інноваційність, яка допоможе вирішити якусь проблематику. Якщо, умовно, громада потребує зменшити споживання електроенергії своїми комунальними закладами – лікарнями, школами, то їм потрібно провести заходи енергоефективності: утеплити фасад, замінити вікна. Але вони також можуть підійти ще креативніше і встановити акумуляторну станцію, чи ті ж сонячні панелі на даху школи, і таким чином перекрити якийсь відсоток споживання. Європа зараз робить наголос на чисту енергію, зелений перехід і таким чином громада може вирішити свою проблему.

Але також слід враховувати, чим більше стейкхолдерів  – зацікавлених у проєкті осіб, то краще. В рамках програми LIFE дуже ефективно, якщо учасниками є університет або дослідницькі організації, які зможуть прорахувати, для прикладу, заходи з енергоефективності, і таким чином допомогти і іншим цим скористатися.

Як відшукати партнера для проєкту за кордоном

– Громада, яка хоче взяти участь в цій ґрантовій програмі, має самотужки відшукати партнера собі за кордоном? Чи це стається автоматично?

– Є різні шляхи. Часто громади мають партнерів за кордоном, з якими працюють роками і вони звертаються до них. Інший варіант – є відкриті конкурси, як на сайті Європейської комісії, до яких можна долучатися. І третій – наш департамент міжнародного співробітництва також може у цьому допомогти. Коли маємо опис проєкту, то розуміємо, куди звернутися, бо в нас також є регіони, з якими комунікуємо.

– Чи є вже якісь успішні приклади, якщо не в межах цього ґрантового проєкту, то – попередніх, на яких би могли б навчитися інші потенційні учасники?

– LIFE відносно нова програма, ми ще вчимось брати в ній участь. Але Львівщина має вже великий досвід участі у програмі Interreg NEXT Польща – Україна 2021-2027. Зокрема, нещодавно відбулися конкурси щодо охорони здоров’я та довкілля.

– У Берліні пройшла конференція щодо відбудови України. На події презентували мапу міжнародних партнерств і виявляється,  що лише третина українських громад має їх за кордоном – чи багато таких на Львівщині?

– Львівщина в цьому плані досить прогресивна завдяки своєму розташуванню. Ми прикордонна область і транскордонна співпраця для нас – уже давня традиція, особливо з нашими польськими сусідами.

Це важливо, бо є обмін ідей, досвідом, допомога одне одному у вирішенні проблемних питань. Громади Львівщини також мають партнерів в Чехії, Німеччині. Можливо, ми ще не так швидко рухаємося дальше по країнах, де була би активна співпраця, але з євроінтеграційними кроками України громади приділяють цьому більшу увагу.

«Виходимо заокеан»

– Львівщина навіть стала побратимом Каліфорнії – що це нам дає?

– Розширюємо співпрацю, виходимо заокеан. Каліфорнія це п’ята економіка світу і це для нас надзвичайно важливо. США дуже підтримує Україну і те, що Каліфорнія є побратимом Львівщини, є важливо, бо це обмін досвідом, науковими дослідженнями, викладачами, можливо. Також в сфері медицини, коли їхні лікарі зможуть приїхати до нас.

Зараз напрацьовуємо такі точки дотику, які би могли стати ефективними для обох сторін і хочемо поділитися якимось нашим потужним ресурсом. Будемо працювати, бо зараз міжнародне співробітництво є дуже важливим, маємо доносити світу правду і відкривати Україну і Львівщину нашим партнерам.

– У Львові також була делегація з Індонезії. 32 роки тому наші держави підписали домовленість про співробітництво – як на практиці допомагає нам співпраця з з цією країною чи теж в аспекті відновлення енергетики чи того ж обміну фахівцями?

– Приємно, чути від посла Індонезії в Україні Аріфа Мухаммеда Басалами та його команди конкретні пропозиції щодо співпраці з Львівщиною. Перше, де ми вирішили розпочати співпрацю, – це між університетами. Індонезія запрошує наших студентів на стажування у свою країну, щоб краще її пізнати, аби потім налагодити співпрацю в інших сферах.

Наскільки мені відомо, Індонезія надавала Україні невелику гуманітарну допомогу, але вона більше була спрямована на прифронтові території. Ми ж намагаємося стартувати з культурно-освітніх проєктів, оскільки зараз логістично це найефективніше.

Розмовляла Ніна Сукач