«Вісь зла кристалізована». Черник про Саміт миру, завершення війни та роль Китаю у зближенні Путіна та Ина
- Понеділок, 24 червня 2024
Прямих переговорів з РФ не буде. Буде щось подібне, як із «зерновою угодою», росіяни щось підпишуть з ООН та країнами-гарантерами і Україна – навзаєм. Питання тільки, якою буде лінія розмежування, каже військовий аналітик Петро Черник. З іншого боку, світ уже перебуває у Третій світовій, в умовному жовтні 1939, – удар між Північчю і Півднем неминучий. Візит Владіміра Путіна до Північної Кореї та підписання угоди про «взаємну допомогу» якраз демонструє, що вісь зла кристалізована, питання лише у тому, куди її спрямує Китай.
Детальніше про Саміт миру, вплив Глобального півдня, чи можливі прямі перемовини України з РФ, навіщо Путін їздив у Північну Корею і його там так помпезно зустрічали та чи готовий Китай готовий грати роль справжнього гегемона – у програмі АнтиTalkШоу полковник ЗСУ Петро Черник.
Відеоверсія розмови – тут та ще тут.
Справжнє завершення війни буде, коли РФ рухне
– Як ви оцінюєте Глобальний саміт миру? Що зміниться після його проведення?
– Наразі нічого. Хоча в історичному контексті це, направду, величезний крок вперед. Це початок пошуку формули виходи з цієї фази бойових дій. Я дуже коректно висловлююся, оскільки ні про яке завершення війни не може бути і мови, допоки наші території окуповані. І найголовніше – допоки монстр живий, а він живий. Моя позиція в інтелектуальній частині – справжнє завершення війни буде тоді, коли РФ рухне. Цього зараз не станеться, передумови ще не проглядаються, хоча в стратегічному сенсі, в історичному великому циклі – це неминучість.
Чи у цю формулу закінчення війни зайдуть? В обов’язковому порядку. Питання лише коли, за яких обставин і чиї позиції будуть кращими. Я не візьмуся дати зараз якісь образи цих домовленостей. Плюс, маю нагадати, і це моя особиста позиція, що ніяких прямих переговорів між нами не буде. Я прихильник формули, що буде щось подібне, як і з зерновою угодою. Тобто, росіяни з ООН і ще якоюсь низкою країн-гарантерів щось підпишуть, і ми – навзаєм.
Питання, лише якою буде лінію розмежування. Залишаюся палким прихильником концепції обвалювання південного плацдарму: виходити на північне Приазов’я і біля умовного Молочного Лиману перерізати сухопутний коридор до Криму. І якщо зуміємо дотиснути до лінії старої лінії розмежування – як відвойовувати Маріуполь окремо розмова – це для нас буде фантастичний успіх. А усе буде в реальності, побачимо.
Нагадаю, що американці з «Талібаном» за столом переговорів сиділи понад рік, але ставки «Талібан» – США та Україна – Росія не співмірні між собою.
«Ми зараз в умовному жовтні 1939»
– Повертаючись до Саміту миру і особливо фінального комюніке. Якщо проаналізувати країни, які підписали його і ті, які відмовилися це робити, то пригадую ви неодноразово говорили, що Глобальний Південь оформився, і він є, м’яко кажучи, не проукраїнським. Чи цей перелік країн підтверджує вашу тезу?
– Хіба за одним єдиним винятком, вважається, що Аргентина мала би тяжіти до Глобального Півдня, а з огляду на те, що там дуже цікавий президент, маємо два плюси: вони і були на Саміті, і підтримали Україну.
Глобальний Південь не є абсолютно гомогенним явищем (Гомогенізація –процес отримання однорідної суміші з інгредієнтів, які зазвичай не змішуються). І в ідеології, і в політиці вони є доволі неоднозначними, там велике зборище найрізноманітніших країн. Але те, що це явище кристалізувалося в цьому немає найменшого сумніву. І якраз в цьому контексті візит Путіна до Північної Кореї – все йде в одному ланцюжку подій.
Скажу ще раз свою позицію. Ялтинська система міжнародних відносин скасована, її немає, нова стовідсотково напишеться, але це буде зроблено через каскад малих та середніх подій. На мій погляд, ми уже перебуваємо у Третій світовій, в умовному жовтні 1939. Можна ще змінювати конфігурації, напрямки розвитку, але скасувати уже не вийде. Удар між Північчю і Півднем – неминучий. Питання, де головний театр воєнних дій.
Все буде залежати від того, як кінцево фіналізується ця фаза російсько-української війни. Події в Україні безпосередньо впливають на глобальний розвиток людства у цій історичній ґенезі.
Китай ще не готовий грати роль справжнього гегемона
– Під час цього візиту Путін підписав так звану угоду про взаємну підтримку в разі нападу з лідером Північної Кореї. Навіщо це Путіну? Можливо варто цей візит поєднати з погрозами, які Путін озвучив після того, як західні країни частково дозволили бити західною зброєю по території РФ. Він тоді заявив, що надасть зброю тим, кого західні країни вважають своїми ворогами…
– Цілком. Якби це парадоксально не звучало, Росія чекає від Північної Кореї допомогу в оперативному сенсі. Скажімо, старенька ракета Р-17 «Ельбрус» прокачана дуже добре китайцями. Її дальність ураження зросла з 400 до 900 кілометрів, важка бойова частина – до півтори тонни. Підтверджено, що ця ракета, як мінімум, один раз застосовувалася проти нас. А в Росії все, що стосується її виробництва деградувало.
Своєю чергою, РФ може допомогти Північній Кореї у покрашенні стратегічного ракетного арсеналу (не плутати з оперативно-тактичним і тактичним). У них ще є непоганий арсенал ракетних комплексів з ядерними боєголовками – РС-24 «ЯРС». Це може «передрайфувати» у Північну Корею. Росіяни це випробували у Білорусі, де до «Іскандерів» була доправлена ядерна боєголовка.
Також не слід забувати, що Північна Корея з 1953 року – це відповідає дійсності –створила велетенські склади артилерійських озброєнь. Можливо навіть більші, ніж у самій Росії. Вони цим цільово десятиліттями займалися. Інформація, що кілька мільйонів боєприпасів росіяни отримали, цілковита правда. Правда, тут є важлива деталь – на 70%, це все таки мінометні боєприпаси.
– Сумнівної якості, даруйте…
– Якість там цілком адекватна. Буквально одне розривання ствола було підтверджено корейським боєприпасом, що співмірне з російськими снарядами. Тому у той бік не треба дивитися. А кількість у артилерійських валах визначає практично усе.
Не забуваємо, що тиранія – це ритуал. Кім Чин Ин показує для своєї бидломаси, що він лідер вселенського масштабу. Теж саме стосується і Путіна. В цьому контексті, дуже серйозна китайська гра – вони показують, що готові прописувати нову вісь зла. Розуміємо, ця зустріч була би не такою помпезною, якби Сі Цзіньпін сказав Кім Чен Ину не треба, або не в такий спосіб.
Головний висновок – вісь зла кристалізована. Куди і як вона розвернеться, буде залежати від китайців. На мій погляд, вони ще не готові грати роль справжнього гегемона.
Розмовляли Віктор Біщук, Ярина Капітан
