«Ворог прагне порушити нашу єдність». Іван Тимочко про наступ ворога на Харківщину та фортифікації
- Середа, 22 травня 2024
Метою посилення наступу росіян на північних територіях Харківської області, за задумом ворога, є не тільки відтягування наших бійців з інших напрямків, але й виснаження запасів боєприпасів українських підрозділів. Що відбувається, чи зменшилася інтенсивність росіян на інших напрямках, чи дійсно зараз наші резерви перекидаються до Харкова та якою є інженерно-фортифікаційна підготовка цього району – у програмі АнтиТокШоу на ТРК «Перший Західний» – військовослужбовець, голова ради ветеранів резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко.
Відеоверсія розмови – тут.
На Харківщині задяні не прифронтові резерви
– З початку наступу ворога на Харківщину, українські військові з інших напрямків скаржаться, що їх обмежили у можливості стріляти у відповідь. Чи так це на тій ділянці, де перебуваєте?
– Я на Східному напрямку – зменшення боєкомплекту чи якихось суттєвих змін в постачанні тут не має. Попри те, що увага зараз прикута до півночі Харківщини, інтенсивність боїв у нас не знизилась – що поблизу Часового Яру, що в районі Вугледару, Курахового та Покровська.
Що ж до Харківського напрямку, то ворог намагався, перш за усе, змусити нас задіяти резерви. Але нами використовуються не ті, що перебували у прифронтовій зоні, а – дислоковані в глибині країни. Не можемо говорити і про перекидання великої кількості військ зі Східного напрямку на Харківщину. Можливо, якісь додаткові стабілізаційні заходи на Харківщині проводяться, але це в публічному просторі обговорювати не варто.
Розуміємо, що ворог використав Харківський напрямок і як спосіб інформаційної пропаганди, удару. У РФ розуміють, що на третьому році війни є певне суспільне виснаження та втома, тож ворог намагається зіграти на наших емоціях. Прагне порушити нашу єдність, співпрацю цивільних, влади та військових. Намагається якимись звинуваченнями викликати внутрішній конфлікт, пошук внутрішнього ворога. Це величезна небезпека, варто пам’ятати – ворог на полі бою нас ніколи не перемагав, але йому вдавалося розколювати нас зсередини.
Це були б величезні людські втрати
– Військові на передовій розповідають, що як тільки росіяни захоплюють якісь території – вони одразу окопуються і потім їх важко звідти вибити. Чому ми не діємо так само?
– Не можемо настільки ризикувати людьми, щоб у районі ведення бойових дій вибудувати потужні фортифікації. Це були б величезні людські втрати. Маємо шукати інші шляхи, які дадуть можливість зберегти наш особовий склад.
Те, що відбувається зараз на Харківському та інших напрямках підтверджує, що росіяни хвиля за хвилею відправляють своїх людей на загибель. Історики порівнюють нинішні події з тим, як росіяни у Першу світову війну робили прориви, коли сімнадцять ліній піхоти йшло на один дот чи дзот. Теж саме росіяни роблять і зараз – якщо вони закріплюються на якихось руїнах, це величезні людські втрати. У такий спосіб ми воювати не можемо. Це перше.
По-друге, необхідний величезний людський ресурс, аби одразу за військом, або разом з ним вибудовувати потужні лінії оборони. Потрібні й чималі фінанси, а отже варто, щоб до цього більше залучався приватний бізнес, зокрема, українські забудовники. І у такому комплексі ефективно взаємодіяти. ЗСУ потрібно максимально допомагати. Лежачи на диванах десь в тилу вибудовувати тактики і стратегії це одне, а на полі бою – зовсім інше.
Також треба розуміти, що кожен підрозділ на його території будує сам польові укріплення. А вже у глибині оборони, створюючи її ешелонованість, проводяться масштабні земляні роботи, укріплюються доти, дзоти, бетонні укріплення та шляхи і зв’язки сполучень. А перед передніми лініями, максимум, що можна робити під час інтенсивних боїв – це дистанційне мінування. Але це, знову ж, за умови наявності необхідного обладнання і його захисту. Бо будь-який технічний засіб на передній лінії фронту є для противника ціллю номер один. Чи це якийсь трактор, чи бронетехніка.
Звичайно, що розбиратися з усім, що сталося потрібно. Усе це має детально вивчатися і прийматися відповідні рішення. Але не потрібно перетворювати це в масштабні «зради». Російські пропагандисти добре спрацювали і змусили не тільки аналітиків, а й український уряд показувати лінії оборони та фортифікаційні споруди на Харківщині. Розумію, що це робилося, аби зняти паніку і недовіру, але у військовому плані це завдало лише шкоду.
Розмовляли Віктор Біщук, Ярина Капітан
Записала Наталка Сохан
