Головне за день

Підрив Каховської ГЕС, погрози вчинити вибух на Запорізькій АЕС… ці злочини абсолютно не мають сенсу з військової точки зору. Якщо ж росія вирішить застосувати ще й ядерну зброю, це викличе негайну конвенційну летальну відповідь Заходу. Однак чи став би такий вчинок приводом для введення на територію України військ НАТО?

Про це у програмі «Міжнародні новини» на ТРК «Перший Західний» розповів майор Збройних сил США у відставці Джон Спенсер.

Відеоверсія розмови – тут.

Армія, котра б’ється проти народу, програє

– Якою була мета вашого крайнього візиту до України?

– Востаннє я відвідав Україну у квітні 2023 року. Я продовжував своє дослідження битви за Київ. Вона є найважливішою битвою сучасної ери. Я багато разів бував в Україні, щоб дослідити цю битву, поспілкуватися з командувачами. Розмовляв з мером Києва Віталієм Кличком, щоб зрозуміти усе, що відбувалося під час тієї битви, зокрема й те, як росія зазнала поразки. Також мав розмови із людьми на околицях міста. Про це написав багато статей. Одну із них опублікував у англомовному інтернет-виданні «The Kyiv Independent».

Зараз є чимало історій з України, які вражають світ. Це – історії про хоробрість, про невеликі шанси, про бажання боротися.

Для мене, як дослідника, викладача військової стратегії цей візит був дуже важливим. Вже наступного місяця я знову повернуся до України, щоб продовжувати мої дослідження.

– Що вас найбільше вразило у цій битві за Київ? Які уроки для себе вивчили?

– Я багато чого вивчив. Для мене було чимало несподіванок. Я побачив завзятість українського народу, як усі помилялися щодо вас. Ніхто не міг уявити як сильно українці не хочуть бути під російським впливом.

Під час вторгнення люди повстали. Українська армія виросла в 10 разів у міцності та силі. Але російська армія не бореться проти української армії. Вона б’ється проти українського народу. І армія програє у такій битві. Є дуже багато історій у битві за Київ: як пересічні громадяни долучилися у критичні моменти в боротьбу за Бучу, Гостомель, Бровари, як військові і цивільні об’єдналися та створили спільну незламну силу. Це зробив народ України. Ми побачили, якими важливими є міста під час війни.

На початку війни я склав невеликий посібник для українських сил про те, як зробити з ваших міст захисні фортеці. Битва за Київ є важливою для багатьох країн світу. Там фактично розпочалася ця війна і продовжилася боротьба.

– Чи досліджували ви звільнення Харківщини та Херсонщини?

– Кожне місто – особливе і кожна битва – особлива. Звільнення Херсона і Харкова показало, як по-різному звільняються міські зони. Наступного тижня я буду досліджувати битву за Маріуполь, яка точно стане легендарною для українського народу і світу. У світі небагато битв, які були б такими ж вирішальними і знаковими. Хочу це все задокументувати для історії. Адже боротьба продовжується. Україна зайнята битвою проти загарбників і звільненням окупованих територій.

Важливо документувати усі факти для історії. Світ бачить дуже мало цієї війни. Вони не знають історій, яких зараз дуже багато в Україні. Я відіграю невелику роль у їх поширенні.

Вирішальна атака ЗСУ – попереду

– Президент України Володимир Зеленський заявив, що контрнаступальні дії вже розпочалися. Як ви оцінюєте це фазу війни?

– Добре бачити, що президент Володимир Зеленський офіційно заявив про початок контрнаступу. Але як військовий аналітик можу сказати, що ця операція розпочалася ще раніше. Зокрема з далекобійних ударів, з розвідки боєм. Контрнаступ триває, ЗСУ звільнили вже дуже багато сіл. Це підтверджено геолокацією. Українці за останні два тижні зробили більше, аніж росія змогла зробити за рік. Навіть якщо Бахмут взяли, росія не змогла досягнути значних територіальних здобутків.

Було попередження, щоб ніхто не наголошував на швидкості контрнаступу ЗСУ. Адже на відміну від Росії, Україна не буде жертвувати десятками тисяч життів солдат і не буде діяти так, як РФ в Бахмуті. Росія пожертвувала 30-40 тисячами солдатів, щоб захопити зруйнований до щенту Бахмут. Україна так не воює, бо цінує кожного свого солдата: чоловіка чи жінку.

Україна буде здійснювати контрнаступ розумно. Війська ЗСУ демонструють розумну боротьбу і атакують кожного дня. За моїми оцінками, Україна вже має успіх, бо просувається вперед. Повільно, але впевнено. Ми ще не бачили участі більшості військових бригад, які готувалися до цього. Маю на увазі бригади, які пройшли навчання і мають західну зброю. Хоча цього озброєння не достатньо.

Попри це, ми ще не побачили головної вирішальної операції. Вона має для України велику цінність. Усе ще попереду.

– Колишній генерал США Бен Годжес заявляє про те, що головна атака контрнаступу ЗСУ ще не розпочалася. Чи підтримуєте ви цю думку?

– Генерал Годжес – один із найкращих експертів. Він колишній командувач військ США в Європі і був не раз в Україні. Він – один із тих до чиєї думки я також дослухаюся. Впевнений на 100%, що основна атака ще не розпочалася. Сьогодні ідуть удари по тилах росіян, по складах боєприпасів, по ключових мостах. Коли українці побачать менший ризик для їхніх солдатів і достатній успіх на полі бою, тоді відбудеться головна атака.

Розмінування територій займе багато років

– Коли і як може розпочатися ця атака?

– Ніхто не може сказати цього, лише Генеральний штаб ЗСУ, генерал Валерій Залужний та лідери України, люди, котрі точно увійдуть до підручників з історії. Велика атака станеться тоді, коли українські сили будуть готові, коли будуть відповідні умови і буде прорив російських ліній. Лідери України будуть аналізувати кожну хвилину.

– Президент України Володимир Зеленський також заявляє про замінування багатьох територій. Як наші війська можуть подолати цей виклик?

– Для подолання цього є декілька шляхів. Існує спеціальне обладнання для розмінування полів і відповідні фахівці, котрі пройшли тренування. Але Україні не надали всього необхідного для цієї справи обладнання, зокрема важких механізованих машин для розмінування. Це сповільнює операцію. Росія вже порушила багато законів війни щодо замінування окупованих територій. Це спричиняє великі проблеми і буде бідою протягом років. Так само, як і руйнування Каховської греблі. Під час контрнаступу українським військам доведеться пройти через міни та інші перешкоди. Тут потрібні спеціальні підрозділи із відповідним обладнанням. Щоб усе зробити правильно, знадобиться багато часу.

Підрив Каховської ГЕС не вплине на контрнаступ ЗСУ

– Ви згадали про Каховську ГЕС. Як руйнування греблі може вплинути на спроможності України здійснити контрнаступ на Півдні?

– Це – складне питання. Для цього потрібні ресурси. Руйнування Каховської ГЕС – найбільший екологічний злочин і найбільша катастрофа з часів Чорнобильської трагедії. Вона змусить Україну виділити ресурси, зокрема військові сили, які мають допомагати переселенцям і мешканцям. Чи це сповільнить контрнаступ ЗСУ? Не думаю. Це може відкрити нові можливості, які раніше були недоступними.

Ми бачили деякі операції ЗСУ на Херсонщині. Але те, що РФ продовжує атакувати рятувальні операції кожного дня, використовуючи міномети, артилерію і снайперів, це те, на що потрібно сказати: «Зупиніться! Досить! Це має припинитися!». Потрібно дати можливість допомогти тисячам людей, котрі потребують порятунку. Це можна зробити, але Путін відмовляється, а російські війська продовжують вчиняти воєнні злочини кожного дня.

Загалом не думаю, що це матиме значний вплив на контрнаступ ЗСУ. Бачимо, що наступ продовжується навіть після підриву Каховської греблі.

– На вашу думку, яку мету ставили перед собою російські війська, підриваючи Каховську греблю?

– Це унеможливило перехід військових ЗСУ через цю частину річки Дніпро. Але ніхто не знає чи Україна планувала такий маневр. Для світу це стало найбільшою катастрофою. Світові новини сфокусувалися на цьому, а не на втратах Росії. Як наслідок це дало дуже мініатюрну, але тактичну перевагу окупантам. Звісно, деякі війська у цьому районі також могли передислокуватися, бо фактично вони затопили там і свої війська. Але частину перемістили до таких міст, як Запоріжжя, де їм потрібно перегрупуватися і уповільнити можливе просування ЗСУ.

Окупанти досягли невеликих тактичних переваг, але вчинили воєнний злочин. В історії були такі випадки з іншими греблями. Але за законами війни всі військові зобов’язані оцінювати можливу шкоду для цивільного населення, яку вони можуть завдати своїми діями. Це було неспівмірно. У підриві Каховської греблі не було жодної військової необхідності. Це справді – воєнний злочин.

Не можна допустити катастрофу на Запорізькій АЕС

– Президент Володимир Зеленський також заявив про те, що РФ готується до терористичної атаки на Запорізькій АЕС. Як це може вплинути на ситуацію на фронті?

– Це було б глобальною катастрофою. Є великі побоювання щодо цього. Там були міжнародні експерти, котрі оцінюють як використовують цю станцію окупанти в якості прихистку. Потрібно більше міжнародних зусиль, щоб створити біля Запорізької АЕС демілітаризовану зону. Ця станція – друга найбільша АЕС у Європі. Якщо з нею щось станеться, це буде страшніше від біди на Чорнобильській АЕС. Це дуже вплине на світ.

Мене розчаровує, що Росія не виводить звідти свої війська. Це може спричинити значну, глобальну ядерну катастрофу. Я б не дозволяв росіянам здійснити там можливу катастрофу, щоб відволікти увагу від втрат РФ на полі бою. Однак саме це Росія робить. Такий їх план. Але використовувати для цього атомну станцію немислимо.

РФ програє на полі бою. Тому бомбардує українські міста, робить це щодня. Ця армія не може досягти успіху в бою, тому хоче відвернути увагу від своїх поразок. Проте їм не вдасться цього зробити.

– Чи має сенс така атака для російської сторони?

– Абсолютно ні. Звісно, я не експерт у ядерній енергетиці, але більшість з них говорять, що ядерний вибух і радіаційне забруднення піде на російські сили і на Росію. Немає жодного сенсу так робити. Але РФ вже зробила багато такого, що не має жодного сенсу. Думаю, що ймовірність цього – дуже низька. Це – велика проблема. Хоча для росіян це не має жодного сенсу.

– Що може зробити Захід, аби попередити таку катастрофу? Можливо закрити небо над критичними об’єктами інфраструктури України?

– Є декілька варіантів. До прикладу, створення зони безпеки та критично важливої території довкола Запорізької АЕС. Зважаючи на ядерну природу об’єкта, потенціал можливої катастрофи – дуже великий. Звісно, мають бути міжнародні зусилля для створення зони безпеки довкола станції.

Там вже є міжнародні інспектори і можна до цього залучити й організацію третьої сторони. Це може бути будь-яка держава, не обов’язково держава-член НАТО. Жодна зі сторін не буде мати переваг щодо цієї зони безпеки. Але путін навіть відмовляється говорити про це.     

Застосування росіянами ядерної зброї – можливе

– Президент США Джозеф Байден заявляє, що використання росією ядерної зброї є реальним. Що ви думаєте про це?

– Не можемо виключати цього. Але я вважаю, що ймовірність такого – низька. Путін може використати тактичну ядерну зброю. Такий крок залучить до проблеми й інші організації. Це не може залишитися без відповіді. На таке можуть відповісти використанням конвенційних засобів проти російських військ. Я не скажу, що це спричинить Третю світову і глобальну ядерну війну.

Водночас використання РФ зброї масового знищення в Україні викличе відповідь західних союзників. Упевнений, вже є багато планів щодо того, як така відповідь буде виглядати. Це дійсно викликає занепокоєння. Адже в Путіна – одні провали. Він любить брязкати своїм ядерним озброєнням. Але ніхто не може перемогти у ядерній війні. Атака із використанням ядерної зброї це – велика проблема для всіх націй світу. Якщо РФ перейде цю лінію, то викличе негайну конвенційну летальну відповідь. Така відповідь справді має бути.

– Як ця конвенційна летальна відповідь союзників може виглядати з військової точки зору?

– Я не знаю, якою може бути ця конвенційна відповідь. Навіть генерал Бен Годжес не може сказати про це. Все залежить від характеру ядерної атаки: де і як вона відбудеться і які будуть наслідки.

Є багато варіантів. Зокрема, атаки щодо російських військ в Україні та біля України. Думаю, що це буде військова відповідь, спрямована проти військових спроможностей російських сил.

– Чи може така відповідь включати розміщення військ НАТО на території України, чи лише відповідь ракетними ударами?

– Може бути й таке. Але Путін знає, що існують міжнародні правила. Тому не думаю, що такий варіант є дуже ймовірним. Якщо він використає зброю масового знищення, тоді Захід зможе робити більше, аніж просто надавати зброю Україні. Чи означає це розміщення військ НАТО в Україні? Не знаю. Думаю, що більш ймовірним є військовий удар проти російських сил в Україні чи біля України, аніж розміщення військ НАТО. Однак ніколи не можна точно знати, що буде. Все залежить від того, що буде використано та як.

Розмовляв Даніель Ткіє

Записала Олеся Когутич