Головне за день

Зважаючи на обстріли росіянами енергетичних об’єктів українців особливо турбує, якою буде погода у листопаді, та чи сильно замерзатимемо зимою. Що прогнозують синоптики – заступник директора Укргідрометеоцентру Анатолій Прокопенко.

Навіщо ЗСУ прогноз погоди

– Чи багато апаратури пошкоджено з початку війни? Чи даєте прогноз погоди для окупованих ворогом територій?

– Пошкоджено багато: станції, майданчики, прилади та будівлі, де працювали метеорологи. Зараз ще важко конкретно сказати, оскільки частина наших підрозділів під окупацією. Не маємо туди доступу. Остаточні дані зможемо отримати тільки після повної деокупації. Сподіваємось, що після війни зможемо не лише все відновити, а й зробити сучаснішим, досконалішим.

Але навіть за нинішньої ситуації, прогноз погоди даємо на усю територію України загалом, і для кожної області окремо. За нинішнього стану обладнання,прогнози робимо моделюючи синоптичну ситуацію через американські, німецькі чи англійські моделі та за інформацією зі супутників, яку отримуємо як і раніше.

– Хто використовує ваші прогнози? Чи складаєте їх адресно?

– Думаю, ми вже усі доросли до того, щоб розуміти – прогноз погоди складається не лише, аби люди знали брати завтра з собою парасольку. Він усе більше проникає у наше повсякденне життя. На сьогодні будь-кому (пересічним українцям чи солідним компаніям) планувати свою діяльність без прогнозу – практично неможливо. Для прикладу, щоб розпочати опалювальний сезон необхідно знати, коли середньодобова температура повітря не перевищуватиме восьми градусів. Вчасно увімкнувши опалення, збережемо здоров’я українців.

В усіх галузях економіки України не обійтися без прогнозів погоди: у сільському господарстві, енергетиці, лісовому і водному господарствах, авіації, транспорті та багатьох інших.

Нашим військовим теж необхідно знати прогноз. В ЗСУ є свій Гідрометеоцентр і ми з ним тісно спіпрацюємо. Загальну частину прогнозування надаємо ми, а решта – йде через військовий центр. Бо там своя специфіка, завдання. Ця інформація не для широкого загалу. Детально надається прогноз для будь-яких видів військ: авіації, артилерії, піхоти та інших. Будь-яка ракета, якщо вона є високоточною, у траєкторії польоту повинна враховувати метеорологічні умови. Погодні умови враховуються в артилерії та при запуску безпілотників. Дрони ведуть зйомки у видимому спектрі і хмарність може стати на заваді. Якщо БпЛА залетить дуже високо апаратура може обмерзнути. Тому це вже робота для військового Гідрометеоцентру.

«Прогнозуємо надходження води в водосховища»

– Щодо енергетики – що саме є важливим у прогнозі погоди для цієї критичної галузі?

– Для них складаємо спеціалізований прогноз, який їм конче необхідний для планування діяльності. Тому що виробництво електроенергії, її перерозподіл по території країни, залежить і від погодних умов. Від них залежить і розрахунок, якої більше буде вироблено та використано енергії: сонячної, вітрової чи водяної.

Також важлива робота гідроенергетики. Тут ми прогнозуємо надходження води в водосховища, яке очікуються найближчим часом. Тобто, ми дивимося, чи можна більше спрацьовувати води чи, навпаки – потрібно її притримати. Тож погода відіграє дуже важливу роль в енергетиці. Саме завдяки коригуванню виробництво електроенергії може або зменшуватися, або зростати, включаючи теплові генерації.

– Чи маєте змогу для прогнозу погоди використовувати сучасне точне обладнання, більш досконалу техніку?

– Україна зараз належить до тих країн, в яких автоматизовані системи спостереження за погодою тільки почали розвиватися. Але, на жаль, через воєнні дії цей розвиток призупинився. Тому ми використовуємо як спостереження нашої мережі, так і сусідів – наших колег. Використовуємо дані усієї західної Європа, моделі європейських центрів прогнозування погоди (починаючи від півночі – Швеції чи Фінляндії – до Середземного моря), щоб правильно оцінити хід атмосферних процесів та визначити погоду на найближчі 5 днів. Це є один із стандартів прогнозування. Хоча додатково прогнозуємо ще до десяти діб. Але шоста-десята доба це більше консультативні прогнози.

Чому прогнози помиляються

– Скажіть, чому прогнози погоди не завжди бувають точними?

– Помиляються усі. Не лише метеорологи, але й представники інших професій. У нас поки що, дійсно, ще не достатньо є інформації. Якщо оцінювати в цілому, то у світовій практиці справджуваність прогнозів коливається – від 90% до 98%. Тобто, зі ста прогнозів – від двох до десяти можуть бути помилковими.

У нас, для прикладу, майже не розвинена оперативна інформація, яка дозволяла б прогнозувати у короткостроковому періоді саме виникнення явищ – коли, до прикладу, передбачається сонячна погода, а у цей час випадає дощ і навпаки. Таке трапляється особливо влітку, коли в одній частині не лише області, а й міста, може сяяти сонце, а в іншій – йти дощ. Неможливо охопити усю територію, явища виникають локально і спрогнозувати, за якою траєкторією, буквально до 500 метрів пройде дощ, неможливо. Якщо б були відповідні радарні системи, то можна було б прогнозувати більш детально, навіть по районах міста. Зокрема, якщо у США виникає торнадо, то завдяки радарним системам спостереження, його «ведуть» і спостерігають куди і як він переміщується. Приймаються заходи щодо попередження і відселення людей з його ймовірного шляху. Це дуже затратний процес, який потребує сучасних приладів і обладнання.

– То якого вам бракує обладнання, аби прогнози українських синоптиків ставали усе точнішими?

– Маємо розроблені декілька проєктів переоснащення гідрометеорологічної мережі. Працюємо з закордонними організаціями, своїми колегами для того, щоб покращити як приладове оснащення, так і впровадження нових моделей, які адаптовані до нашої території. Протягом наступних 4-5 років повинні деякі з них завершити. І вже напевне з 2023 будемо поступово деякі види прогнозування і спостереження впроваджувати. У нас налагоджена добра співпраця з сусідами – словаками і поляками.

Також працювали з американськими компаніями, щоб поліпшити переоснащення і були вже за крок до реалізації своїх планів. Але події 24 лютого наразі усе призупинили.

Цієї зими на 1,5 градуси тепліше від норми

– Тож якою буде погода у листопаді, а також взимку. Що нас очікує, чи сильними будуть морози?

– Передбачаємо, що у листопаді середньодобова температура повітря буде вищою на 1-1,5 градуси за норму. Початок похолодання, коли температура повітря вночі буде опускатися нижче нуля, настане з 14 – 15 листопада. Сподіваємося, що воно буде короткочасним і до кінця листопада ще будуть тепліші дні.

Найхолодніше буде на північному сході: на півночі Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської областей, де середньомісячна температура буде 2-3 градуси, а вночі з 14 листопада опускатиметься до – 4-5 морозу протягом кількох днів. На заході буде дещо тепліше – середньодобова від 4,5 до 5 градусів. У центрі так само, а на півдні 6,5-7 градусів. Опади ми очікуємо в нормі – від 34 до 65 мм.

Сніг при першому похолоданні не випаде, побачимо його вже в кінці листопада. Більш конкретні прогнози дадуть уже наші обласні центри гідрометеорології.

Найбільше опадів буде в листопаді і вони випадатимуть приблизно рівномірно на більшості територій. Що на Львівщині – 43 мм, що у Харкові, в Кіровограді чи на Чернігівщині. Більше опадів буде в гірських районах – в Карпатах (від 65 і навіть до 100 мм).

Очікуємо, що зима буде дещо теплішою від норми (на 1,5 градуси). В окремі періоди можуть бути короткочасні (на кілька днів) морози, можливо навіть сильні, зате – нетривалі.

Зате є ймовірність випадання більшої кількості снігу. При сильніших морозах опадів менше, а при потеплінні йтиме сніг, аж до сильних снігопадів, налипання мокрого снігу, ожеледі.

Назагал сподіваємося, що зима буде як минулорічна, а може й тепліша.

Розмовляла Наталка Сохан