Головне за день

В день росіяни можуть заміщати щонайменше 1000-1200 людей. Їх загальний мобілізаційних ресурс становить від 1,5 млн до 3 млн осіб, а за твердженнями деяких фахівців – усі 7 млн особового кладу. Україна такого ресурсу немає. Зламати ситуацію на нашу користь може наявність великої кількості авіації з ракетно-бомбовим навантаженням, далекобійних ракет ATCMS, винищувачів F-16.

Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів полковник ЗСУ, військовий аналітик Петро Черник.

Відеоверсія розмови – тут.

З Авдіївки потрібно було виходити

– Начальник ГУР Кирило Буданов зазначив, «в Росії немає сил, щоб захопити Донеччину і Луганщину цього року». Це – добре. Але чи достатньо у нас сил, аби втримати ці регіони?

– По-перше, даймо відповідь на питання, що є в них? В день вони можуть заміщати щонайменше 1000-1200 людей особового складу. В місяць – 30 000 людей. Це – доволі багато. Загальний мобілізаційних ресурс РФ, який вони самі декларують, від 1,5 млн до 3 млн людей. Деякі фахівці, яким я довіряю говорять про усі 7 млн особового кладу. У них неймовірно багато низового стрілецького озброєння. Попередньо імперія виготовила більше, ніж 100 млн автоматів Калашникова.

Ми виграємо насамперед завдяки якості цілепокладання артилерії, а також неймовірній мужності, мотивації і майстерності.

Підемо від протилежного. Якби вони мали достатньо сили, то не затихли б на Авдіївці. Тобто вони взяли Авдіївку і штурмова операція зупинилася. Це саме стосується Бахмуту. Бахмут пройшли, але більше року стоять там, де й стояли. Побачимо як буде далі. Але справжня небезпека, якщо після самопризначення Путіна він оголосить концепцію «вставай стана агромная».

– У Пентагоні сказали, що відхід українських сил з Авдіївки – «стратегічний, задля збереження власної артилерії і снарядів, яких критично бракує без допомоги США». Що можете сказати з цього приводу?

– Підтримую концепцію, що з Авдіївки потрібно було виходити. Ми тримали її стільки, скільки могли. Але коли противник за одну добу застосував більше, ніж 150 коректованих авіаційних бомб, калібрів ФАБ 250, ФАБ 500, то це вже перейшло межі, які ми могли утримувати.

Найкраще за себе говорять цифри. З 7 жовтня, коли активізувалися бої за Авдіївку, противник втратив 364 танки, 748 бойових броньованих машин, майже 40 000 особового складу – убитими і пораненими. Це – безпрецедентно. Адже за 10 років війни в Афганістані росіяни втратили 15 500 особового складу. Якщо наше командування дійшло до висновку, що це потрібно було зробити, значить потрібно. Битви можуть бути програні. Вкрай важливо виграти війну.

З російськими ФАБами можуть впоратися «Patriot» і «SAMP-T»

– Просунутися у цьому районі російським військам вдалося за допомогою масового застосування КАБів (керованих авіабомб). Якою може бути протидія цій зброї?

– Вона є. За останній тиждень впало 7 надсучасних літаків, особливо Су-34. Саме цей літак скидає такі бомби. Може брати на борт до 6 бомб калібру ФАБ-500. Також було збито кілька одиниць Су-35. Є інформація, що це працюють наші зенітно-ракетні комплекси. Впоратися із цим завданням можуть лише «Patriot» і «SAMP-T». І точно із цим завданням упорались би F-16, не наражаючи себе на небезпеку. У комплектації є прекрасна ракета AIM-120 AMRAAM, що може завдавати ударів на відстань 160-180 км. У частині обчислення цілі у росіян немає нічого подібно, що має F-16.

– Невже українці ризикнули підтягнути американські установки «Patriot» настільки близько до лінії бойового зіткнення?

– Якщо напрацьовані алгоритми, все розраховано впритул до швидкості переведення бойової машини з похідного у бойове положення, завдання удару здійснюється лише однією ракетою і відбувається миттєве зникнення із зони ураження… А який у нас вибір?.. Інших варіантів я поки що не бачу.

180 літаків і 2000 «ATACMS» могли б змінити лінію фронту

– Окупанти вже 4 місяці атакують по всій лінії фронту. Скільки у них ще сил, аби втримати таку інтенсивність атак?

– Війна зайшла у зону класичної окопної війни зразка 1915-1917 років Першої світової війни. Для такого типу ведення бойових дій запас міцності у нас є. Заразом ми вже згадували, що у їхньому резерві – 1,5-3 млн людей і вони будуть їх застосовувати. Важко сказати, як довго протягнеться така окопна війна.

Ситуацію можна зламати на нашу користь, маючи велику кількість авіації з ракетно-бомбовим навантаженням і велику кількість далекобійних ракет ATCMS, щоб винищувати на далеких відстанях залізницю та ешелони.

Наведу історичну паралель. Операція «Буря в пустелі» 1991 року. Союзники американців мали на озброєнні понад 1700 літаків. Завершальна фаза Перської війни тривала 37 днів. За цей короткий період здійснено більше 100 000 літаковильотів, відстріляно більше ніж 600 ракет «ATACMS». Були доби, коли відстрілювали 20-100 ракет. Чи є це в американців? Однозначно є. Але річ у тому, що вони не можуть подолати страхи перед Путіним. Адже він постійно шантажує, що застосує ядерну зброю.        

– Начальник ГУР Кирило Буданов сказав, якщо Україна втримається у 2024 році, то у 2025 році можливий новий масштабний контрнаступ України. Чи погоджуєтеся ви із таким прогнозом?

– У стратегічному сенсі так. Однак моя персональна позиція: якби нам надали хоча б 180 літаків і 2000 ракет «ATACMS», то ми б ще цього року могли суттєво змінити лінію фронту, особливо по Південному плацдармі.

– У найближчій перспективі ми мали б отримати більше 60 літаків F-16. Що можна зробити, маючи таку кількість цих бойових машин?

– Це – достатньо для того, щоб підняти рівень збивання крилатих ракет. Цей літак може фантастично полювати за крилатою ракетою. Адже саме для цього він розроблявся. Коли у 70-их роках Пентагон поставив технічне завдання гіганту «General Dynamics», там була прописана саме така ціль. Машина виявилася настільки влучною, що почала працювати і в режимі винищувача, і в режимі бомбардувальника. На мій погляд, перші 6-12 машин саме так і почнуть працювати. Я вже говорив, що F-16 має у комплектації ракети, з допомогою яких можна завоювати перевагу у повітрі. А щоб «засипати» лінію фронту, потрібно діяти так, як вони. Якщо вони в добу можуть скинути 150 бомб, а за листопад – більше 1000 бомб, то скільки нам потрібно скидати, аби досягнути паритету? Щоб досягнути плюсового коефіцієнту, його потрібно підіймати як мінімум втричі.

Росіяни можуть вдарити по лівому березі Херсонщини

– Все більше з’являється інформації про ймовірну атаку з боку Сумщини і Харківщини. Наскільки ймовірним є такий сценарій?

– Від божевільних можна чекати всього, що завгодно. Чи можуть вони вдатися до такого акту суїциду? Можуть. Пригадаймо «серіал у Чорнобаївці»: на одному місці вони до 25 разів розташовували особовий склад і техніку. Ймовірно, що до чогось подібного вони можуть вдатися і зараз. Однак з точки зору здорового глузду, сил і засобів для того, щоб повноцінно наступати в будь-якій точці Півночі у них на цю хвилину немає і навіть не проглядається, що вони їх накопичують. 

– А де варто очікувати наступу російських окупаційних військ?

– Будь-де по всій лінії розмежування до 1000 км. Війна має всього три закони. Перший і найголовніший – концентрація сил та засобів. Другий – узгодження роботи родів військ. Третій – прихований маневр. Третій може статися будь-де. Неможливо спрогнозувати, де вони зможуть у прихованому режимі накопичити сили та засоби. На мій погляд, найлогічнішим є лівий берег Херсонщини. Річ у тім, що Шойгу приїхав у штаб, нагородив недогероїв і сказав, що Кринки їхні. А якщо старший начальник сказав, що вже взяли, значить потрібно брати. З цієї точки зору є висока ймовірність того, що наступний потенційний удар буде саме там.

Заразом хочу наголосити на третьому законі війни, а саме прихованому маневруванні. Вони можуть відволікати увагу, щоб усі подумали, що вдарять в одному місті, а насправді вдарять там, де зуміють приховано сконцентрувати відповідні сили.

Вони можуть бити по тилових областях України

– Дальність північнокорейських ракет, які отримали росіяни – 900 км. Цими ракетами вони можуть досягати навіть тилових областей?

– На початку повномасштабного вторгнення російські війська діставали крилатими ракетами до тилових областей. Тероризували Львівську область з боку Білорусі «Іскандерами». Якщо вони били балістикою з боку Білорусі на глибину до 500 км, то 900 км з території Російської Федерації нічого не міняє.  

– Тож у 2024 році нас очікує активна оборона і обмін ракетно-безпілотними ударами?

– Це – абсолютно слушна точка зору.

Розмовляли Ярина Капітан, Віктор Біщук

Записала Олеся Когутич