Головне за день

Якби спікер Палати представників Майк Джонсон виніс питання допомоги Україні на голосування і воно було схвалене, Україна отримала б значно більше коштів, а відтак – більше зброї та боєприпасів. Через те, що розгляд цього питання знову затягується, демократи ініціювали збір підписів. Це, своєю чергою, дало б змогу поставити законопроєкт на голосування без згоди спікера Палати представників.

Чи зберуть депутати необхідні 218 підписів; чому республіканці поки що відмовляються підписувати петицію; чому не варто вірити словам сенатора Ліндсі Грема; який зиск із поразки України і західного світу матиме Китай?

Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів Ігор Айзенберг, професор Нью-Йоркського університету Manhattan College.

Відеоверсія розмови – тут.

– У Палаті представників розпочали збір підписів, щоб в обхід спікера Майка Джонсона поставити на голосування питання про допомогу Україні. Як можете оцінити цю ситуацію?

– Це – не патова ситуація, оскільки з патової ситуації немає виходу. Однак цугцванг (шаховий термін, означає, що будь-який з ходів гравця погіршує власну позицію – прим.) є постійно, оскільки через відсутність належної допомоги Україна постійно страждає. Цей законопроєкт потрібно було схвалювати «на позавчора». Це можна було зробити ще минулого вересня, коли Білий дім звернувся з таким проханням до Конгресу. На жаль, цього не зроблено досі.

Спікер Джонсон блокує розгляд законопроєкту, схваленого Сенатом 13 лютого. У регламенті є норма, що дозволяє зібрати 218 підписів депутатів, тобто 50% плюс один від конституційної чисельності Палати в 435 депутатів. Якщо зібрати ці 218 підписів, то законопроєкт можна розглянути в обхід спікера, який визначає порядок денний. Тоді протягом двох сесійних днів спікер буде зобов’язаний поставити законопроєкт на голосування. Станом на зараз зібрано 177 підписів. Це все підписи демократів. Жоден республіканець поки що цю петицію не підписав. Найбільш ліві демократи також поки її не підписали. Вони не проти допомоги Україні. Вони проти безумовної допомоги Ізраїлю, що є у цьому законопроєкті.

Ліндсі Грем не підтримав допомогу Україні

– У Києві з візитом побував американський політик-республіканець Ліндсі Грем. Він підтвердив ідею Дональда Трампа про те, що можливо варто надати допомогу, як безвідсотковий кредит. Водночас він зазначив, якщо Україна програє у війні, то може позику не повертати. Наскільки реальним є такий законопроєкт та його представлення у Палаті представників США?  

– Скажу відверто, мені трохи дивно, що Ліндсі Грема приймали у Києві на такому високому рівні, наче главу держави. 13 лютого сенатор Грем голосував у Сенаті проти допомоги Україні. Зараз він перебуває серед тих республіканців, які повністю орієнтуються на Трампа. Він не підтримав допомогу Україні. Чому після цього його приймати на такому рівні у Києві – це запитання до керівництва України.

Виступаючи перед аудиторією, сенатор Грем любить говорити те, що цій аудиторії буде приємно почути. Зокрема він говорив, що цього року Україна отримає ракети ATACMS, зруйнує Кримський міст, отримає нові системи ППО. А звідки Україна може це отримати, якщо сенатор Грем голосує проти виділення коштів на те, щоб Україна все це отримала?

Щодо кредитів, то цю ідею озвучував Трамп, тому що він нібито піклується про гроші американських платників податків. За його словами, ці гроші не можна витрачати на допомогу іноземним державам. Але не потрібно бути економістом, щоб зрозуміти одну просту річ. Якщо оформити це у вигляді кредиту, то що це буде за кредит? Жоден з комерційних банків не дасть уряду США безстроковий, безвідсотковий кредит з відкритою датою повернення. Це може бути кредит за рахунок того ж американського бюджету. Це ті самі гроші американських платників податків. Ніхто не знає, коли Україна зможе його повернути. Сенатор Грем розуміє, що Україна, скоріш за все, ніколи не зможе його повернути. Це – великі гроші, яких в України просто не буде. Тож, думаю, що це – дуже нещирі розмови. Якби республіканці розробили такий законопроєкт і він був схвалений, Україна, нарешті, отримала б допомогу. Але є й інша проблема – розробка законопроєктів в чинному Конгресі. Річ у тім, що Конгес – розділений. В одній палаті є малесенька більшість у республіканців, в іншій палаті, у Палаті представників є малесенька більшість у демократів. Для того, щоб законопроєкт став законом потрібно, щоб він був схвалений в одній і тій самій редакції обома палатами. Відтак лише ті законопроєкти мають шанси стати законами, що розробляються і узгоджуються на двопартійній основі обома палатами. У Сенаті не важливо, щоб одна партія протектувала законопроєкт, який вона хоче прийняти. В Сенаті потрібно 60 голосів зі 100 сенаторів для того, щоб прийняти будь що. У демократів там – лише 51 місце. Тож навіть якщо демократам захочеться провести щось через Сенат, їм потрібні принаймні 9 республіканських голосів.  

Якщо республіканці думають, що вони розроблять законопроєкт про допомогу Україні, який може бути прийнятий у Палаті представників лише їхніми голосами, то це розмови на користь бідних. Адже в Республіканській партії в Палаті представників є група ультраправих, які принципово проти будь-якої допомоги Україні. Таких є 8 депутатів. Від 8 до 100 – дуже орієнтованих на Трампа. Більшість із них, скоріш за все, також виступатиме проти будь-якої допомоги Україні.

Якби спікер Джонсон поставив сьогодні цей законопроєкт на голосування, він би був прийнятий дуже великою двопартійною більшістю. Але для того, щоб було двопартійне голосування потрібно, щоб законопроєкт розроблявся на двопартійній основі. Те, що розробляється кулуарно чи дістається зі шухляди, не приймається. Тож я б сказав, усе, що сенатор Грем говорив у Києві є нещирим. Щиро це, коли б законопроєкт поставили на голосування в Палаті представників і проголосували, тоді б Україна отримала допомогу, запропоновану Білим домом. Насправді, там більше грошей, аніж минулоріч. Тобто Україна б отримувала більше зброї, більше боєприпасів, але поки це республіканцями блокується.

– Минулоріч Ліндсі Грем також зробив резонансну заяву про те, що вибори в Україні можна провести і під час війни. Через рік він від цієї заяви відмовився. Що ви думаєте з цього приводу?

– Думаю, що жодні вибори під час війни в Україні неможливі. Це б суперечило українському законодавству. До речі, сенатор Грем за освітою – юрист. Ще рік тому, перед тим як робити таку необережну заяву, міг би просто ознайомитися з українським законом. Тоді б він зрозумів, що українське законодавство не дозволяє проводити вибори під час воєнного стану. Він цього не зробив, тому й викликав дуже багато обговорень в Україні.

Україна повинна дотримуватися своїх законів. Це – правова, демократична держава в якій повинні діяти закони. Зараз подібних розмов більше немає. В жодній західній країні не говорять про необхідність проведення виборів в Україні, всупереч українському законодавству.

Результат виборів у США залежатиме від кількох штатів

– Ми вже згадували про Дональда Трампа. Чи не видається вам, що після праймериз він поводиться так, наче вже став президентом США?

– Дональд Трамп протягом усього терміну президентства збрехав більше 30 000 разів. Газета «The Washington Post» вела базу його брехливих заяв. Усі ці брехливі заяви вони постійно публікували на своєму сайті і наводили факти, які спростовували їх. Він продовжує робити це і зараз, оскільки поточний рік – передвиборчий, хоча до самих виборів ще доволі далеко.

– Кандидати в президенти США вже відомі. Як оцінюються шанси кожного із них?

– Поки рано оцінювати шанси кандидатів, оскільки до виборів – майже 8 місяців. За цей час може статися багато речей, які, своєю чергою, вплинуть на настрої виборців. Зараз нереально говорити про те, хто переможе. Потрібно буде дивитися на опитування в 5-7 штатах, де неможливо передбачити результати голосування, а саме: в Мічигані, Пенсильванії, Вісконсині, Джорджії, Арізоні, Неваді. Опитування по штатах проводитимуть з кінця травня-початку червня. Потрібно буде дивитися на результати опитувань саме по цих штатах. В інших штатах можна хоч зараз сказати, хто переможе. Річ у тім, що після 2000 року Америка дуже розділилася на «синю» – демократичну і «червону» – республіканську. Тобто є «сині» штати, де голосують за демократів і «червоні» в яких голосують за республіканців. Водночас є кілька штатів в яких жодна з партій не має суттєвих переваг. Населення у великих містах переважно голосує за демократів. Штати, де немає великих міст, а є багато провінцій, до прикладу, в Техасі, де є великі міста, але провінція переважає, ці штати голосують за республіканців. На жаль, це – результат розколу в країні між більш освідченими і менш освідченими, між тими, хто працює в офісах і на підприємствах. Цей розкол впливає на те, що відбувається. Тож у «червоних» штатах, незалежно від того, що скаже Трамп, голосуватимуть саме за нього. У «синіх» штатах переможе Байден. А є 5-6 штатів, де буде вирішуватися доля виборів. Саме так було у 2016 році і в 2020 році.

Тож я б не приділяв уваги опитуванням, що проводяться саме зараз. Адже це – загальні опитування по країні.

Китай хоче, щоб у війні перемогла Росія

– Китай розглядає можливість участі в Першому саміті миру. Але для цього оприлюднив доволі ультимативні умови: або у ньому беруть участь і Китай, і Росія або, якщо не запросять Росію, то Китаю там також не буде. Як це розцінювати?

– Зрозуміло, що Китай в російсько-українській війні підтримує Росію. Китай хотів би, щоб Росія перемогла. Для Сі Цзіньпіна це – поразка Заходу. Він би хотів, щоб США і весь цивілізований світ послабився. Лідер КНР вважає, що це допоможе йому диктувати свої умови. Тож не варто очікувати, що Китай змінить свою позицію. Тому що б не відбувалося у США, це не вплине на позицію Китаю.

Нещодавно представник Сі Цзіньпіна вдруге поїхав до Європи, в Україну, в Росію. Через нього Сі Цзіньпін з’ясував, що нічого не змінилося. Тож його ультиматумів ніхто не прийматиме. Захід не відмовляється розмовляти з Росією. Звісно, не про капітуляцію України, як цього хоче Путін, а про виведення російських військ з України і про репарації. Якщо Путін про це не говоритиме, то ні про що інше, станом на сьогодні, Захід з ним розмовляти не збирається.

Якщо Трамп стане президентом США, то одним з перших його бажань буде зустріч з Путіним. Він буде намагатися про щось з ним домовлятися. Зрештою Трамп цього і не приховує. Тож для Путіна це – єдина можливість брати участь в якихось перемовинах з Заходом.

Контакти США з Росією вже протягом тривалого часу залишаються на дуже низькому рівні. Після 24 лютого 2022 року ці контакти – на рівні директора ЦРУ і директора російської розвідки, які доволі рідко телефонують один одному, а також на рівні радників з національної безпеки. Такі контакти були і за часів «холодної війни» для того, щоб запобігти випадковій ядерній війні. Ще США змушені вести з Росією перемовини про звільнення американських заручників. Але, знову ж таки, це контакти на рівні розвідок та радників з національної безпеки. Хоча фактично політичних та економічних стосунків немає. За чинної американської адміністрації їх і не буде, допоки Росія не змінить свою політику.

Розмовляли Уляна Лаврик, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич