«Додрукувати гроші точно не вийде». Економіст про курс долара в Україні у 2024 та інфляцію
- П'ятниця, 22 грудня 2023
Дефіцит бюджету України на наступний рік становить близько 41 млрд доларів. Ризик того, що ця фінансова діра не буде закрита, залишається. Адже поки у міжнародних партнерів немає чіткого рішення щодо обсягу фінансової допомоги. Якщо Україна не отримає цих коштів і включить друкарський станок, це призведе до підвищення курсу долара та великої інфляції.
А от надрукувати 37 млрд доларів на військову допомогу від США Україні точно не вдасться, оскільки йдеться про валютні речі. У разі затвердження Конгресом, наша держава отримає їх не грошима, а зброєю. Якщо ж цей пакет затверджено не буде, Збройні сили України не матимуть змоги воювати, утримувати позиції і наступати. Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів Олексій Другов, економіст, керівник проєкту «Софтінвест консалтинг».
Відеоверсія розмови – тут.
– США та ЄС також не можуть визначитися із фінансовою допомогою Україні. Йдеться про 10 млрд доларів і 18 млрд доларів. Чи може наша держава обійтися без цих коштів?
– Наш бюджетний дефіцит становить приблизно 41 млрд доларів. Про 13 млрд ніби вже домовлено. Залишається 28 млрд. Називають різні суми, але близько 10 млрд доларів мало б надійти від США і приблизно 11 млрд мали б бути із Європейського Союзу. Ми не можемо обійтися без цих коштів. Ми не в змозі надрукувати 20 млрд доларів. Ми не зможемо це зробити згідно з домовленостями з МВФ, оскільки там прописано, що ми можемо дозволити собі додаткову емісію у розмірі 5 млрд доларів на рік, розбивши цю суму за кварталами. Але навіть якби ми хотіли це зробити, наслідки були б дуже поганими. По-перше, курс був би як мінімум 50 грн за долар. По-друге, інфляція була б не 10%, які ми собі закладаємо, а в межах 30%. Постраждали б від цього усі.
США від війни в Україні лише виграли
– Процес перемовин і всередині американського Конгресу, і всередині європейської спільноти є важким. Якщо рішення й буде прийняте, то значно пізніше. Як і де наш уряд може знайти кошти, щоб компенсувати відсутність цієї допомоги?
– Є три сценарії того, що будемо робити наступного року. Найбільш оптимістичний – якщо нам ці кошти все ж таки дадуть. Більш ніж переконаний, якщо не всі, то частину цих коштів у різних формах ми точно отримаємо. Тоді курс – до 40 гривень за долар. Інфляція – в межах 10%. І ми зможемо виконати все, закладене в бюджет. Другий сценарій – песимістичний, якщо ми взагалі ці кошти не отримаємо. Третій сценарій – реалістичний. Ми не отримаємо всю суму, а лише частину. Де брати гроші, якщо їх не буде або бракуватиме?
Перший варіант – друкувати. Цього, насправді, ще ніхто не уникнув під час війни. Негатив цього сценарію у прискоренні інфляції. Заощадження у гривнях, заробітна плата частково нівелюється. З одного боку, є можливість виплачувати заробітну плату, а з іншого, за ці кошти можна все менше і менше купити.
Другий шлях – нарощувати внутрішні запозичення, ВДП, військові облігації. Це – нормальний цивілізований шлях, але і тут є певна межа. Межа у тому, що кожного місяця таким шляхом ми можемо залучати 40-50 млрд гривень. Не варто забувати, що в деякі місяці ми повинні віддавати за деякими облігаціями навіть більше, ніж ми залучаємо. Тому цей шлях не вирішить проблему.
Третій шлях по якому будемо іти, якщо не отримаємо фінансування, це – контактувати окремо з кожною країною, яка нас підтримує і домовлятися про ту суму допомоги, яку зможемо отримати. Хтось дасть мільярд, хтось – мільйон, хтось – 500 мільйонів, але в будь-якому випадку це буде латання дірок на ходу. Мета такого латання – максимально закрити ті потреби, які в нас є і виплачувати заробітну плату.
Сполучені Штати Америки закладають у цей пакет 61 млрд доларів. З них: 14 млрд – для Ізраїлю, 47 млрд – для України, 10 млрд – пряма допомога, виплата заробітних плат бюджетникам. Але є ще 37 млрд, спрямованих на військову допомогу. Нам потрібні боєприпаси, техніка, ракети для ППО тощо. Вони надають нам їх не грошима, а зброєю. Якщо ми цієї зброї не отримаємо, нам доведеться її купувати. А це 37 млрд доларів. Ми їх не надрукуємо, адже це валютні речі. Якщо нам цього не нададуть, ми не зможемо воювати, утримувати позиції, наступати.
– Нещодавно і президент США Джо Байден і представники Конгресу зверталися до конгресменів і пояснювали, що ці кошти Америка виділяє розробникам зброї в самій же Америці. Тобто війна в Україні допомагає американській економіці?..
– Якщо говорити відверто, війна призвела до того, що американська економіка насправді виграла. Сполучені Штати Америки постійно збільшують борг і за рахунок збільшення боргу вироблять щось у своїй країні, трохи грошей дають прямої допомоги. Насправді це все мало позитивний вплив. Економісти оцінювали, що в другому кварталі мала розпочатися рецесія – процес зменшення ВВП. Зараз вона сягнула 5% річних. Такого на початку року не очікував ніхто. Це був для США дуже хороший економічний рік. Але там ідуть політичні ігри. Вони готуються до виборів. Ми виявилися заручником у цій ситуації і зараз не можемо жодним чином вплинути на процеси, які там відбуваються.
Вартість внутрішньої продукції не знизиться, імпортної – зросте
– Заразом українців також цікавлять і особисті спроможності. З одного боку, бачимо блокування можливостей експорту продукції за кордон і в Чорноморському басейні, і на кордонах з Польщею та Словаччиною. З іншого боку, спостерігаємо суттєве зменшення посівних площ, обсягів переробки продукції. Чи вплине це на ріст цін на продукти харчування у наступному році?
– Якщо ми говоримо про блокування, то йдеться про два різні процеси. Перший процес блокування – вивіз з України зерна та іншої сільськогосподарської продукції. Продукти, що виробляються в Україні мали би економічно здешевшати. Ціни на таку продукцію всередині країни суттєво впали. Але бачимо, що ціни на хліб не зменшилися. Це означає, що той, хто випікає хліб почав трохи більше заробляти. Просто так ніхто ціни опускати не буде. Постачальникам простіше домовитися між собою і тримати ціну. Таку ж ситуацію бачили з бензином, коли різниця могла сягати 15 грн за літр. Тоді ніхто ціни не опускав, хоча це можна було зробити.
Другий процес – ввіз імпортних продуктів в Україну. Блокування, яке зараз спостерігаємо на кордоні це – перешкоджання тому, щоб до нас надходила імпортна продукція. На імпортну продукцію ціни будуть рости. По-перше, через те, що їх стає менше, а попит не сильно зменшується. По-друге, поступова девальвація і здорожчання долара також впливатиме на ціни в магазинах. Відтак імпортна продукція буде дорожчати. Внутрішню продукцію, звісно, можуть почати розпродувати дешевше, щоб вона не залежувалася.
– Уряд анонсує, що в наступному році двічі буде піднято мінімальну заробітну плату. Чого слід очікувати насправді?
– Підняття мінімальної заробітної плати передбачає зміни в тарифній сітці для бюджетників. Тобто з 1 січня усім працівникам бюджетної сфери мали би бути підвищені заробітні плати. Якщо не помиляюся, спочатку це підвищення повинно становити 6%, а з квітня – ще на 10%. Якщо у правилах перерахунку і розрахунку зарплати бюджетникам нічого не змінили, всі працівники бюджетної сфери мали б отримувати більшу заробітну плату. З одного боку, це – позитив. З іншого боку, підвищення заробітної плати призводитиме до росту цін. Це – один із факторів, чому інфляція в наступному році може бути вищою, аніж ми плануємо.
Подолання корупції наповнило б бюджет як мінімум на 30%
– У бюджеті закладено 9,7% рівень інфляції. Який рівень інфляції прогнозуєте ви?
– Від нас мало що залежить. Якщо отримаємо міжнародну допомогу і з 41 млрд доларів не доберемо 5-6 млрд, зможемо це перекрити нашим внутрішнім ресурсом. Таким чином зможемо втримати інфляцію в межах 10% про які ми говоримо. Якщо дірка буде більшою і нам на ходу потрібно буде щось вирішувати, відповідно долар почне дорожчати, відтак цей показник буде вищий.
Скажу відверто, курс долара, інфляцію, що складаються у бюджет, ще ніхто жодного разу не вгадав. Показники постійно змінюються і врахувати всі фактори неможливо.
Цьогоріч ми вчасно отримували міжнародну допомогу, інфляція зменшилася, зарплати виплачувалися вчасно. Єдиний негатив – збільшення зовнішнього боргу України, що перевалив за 100 млрд доларів. Він ще не критичний. Якщо заборгованість України становить 110-120% до нашого ВВП, то в Японії він – 250%. Але ми дуже сильно залежні від зовнішньої допомоги і наразі з цим нічого не можемо зробити.
– Якби урядовці дослухалися до порад міжнародних партнерів і змогли б побороти корупцію, чи збільшило б це надходження до державного бюджету?
– Якщо ми говоримо про «чорний сектор» і «сірий сектор» економіки, тобто зарплати в конвертах, офіційні схеми обходження сплати податків через ФОП, то, думаю, можна було б отримати як мінімум на 30% більше. Це – третина надходжень до нашого бюджету.
У 2024 році Україну може очікувати інфляція
– Дефіцит державного бюджету становить понад 41 млрд доларів. Як це відображається на фінансах пересічних українців?
– Все залежить від того, яким чином ми цей дефіцит перекриємо. Є кілька шляхів. Перший – міжнародна допомога. Якщо США і ЄС домовляться, дадуть нам кошти, ми за рахунок цих коштів перекриємо дефіцит і, насправді, ніхто цього не відчує. Так було в цьому році. Якщо цього не буде доведеться або друкувати, або затримувати заробітну плату, що призведе до поступового соціального напруження. Скоріш за все, будуть додруковувати. А це, своєю чергою, призведе до інфляції. Ми почнемо витрачати більше на ті самі речі. Думаю, що кожен українець відчував, що і заробітна плата виросла, і доходи збільшилася, але щось заощадити немає змоги. Ми наче топчемося на місці. Це через інфляцію.
– Зважаючи на війну в країні, на економічне становище, як українцям планувати баланс доходів та витрат?
– Це як з кораблем перед штормом: потрібно залатати всі дірки. Те саме потрібно зробити і з нашим особистим бюджетом. Раджу кожному виписати всі доходи та витрати за 3 місяці і проаналізувати їх. При цьому варто дотримуватися «золотого правила»: витрати не повинні перевищувати доходи. Якщо це не так, то в не надто сприятливій ситуації почне різко падати рівень життя. Друга порада – проаналізувати витрати і визначити, де можна зекономити. Наступне – дивитися, де можна більше заробити. Ті, у кого є борги і кредити повинні проаналізувати, кому і скільки доводиться платити. Першочергово потрібно закрити не найбільші кредити, а найдорожчі. Після цього, вийшовши на баланс, можна подумати над тим, як в подальшому реалізовувати свої життєві фінансові цілі. Тож потрібно проаналізувати бюджет, вийти з боргів і тоді реалізовувати те, заради чого живете.
Розмовляв Віктор Біщук
Записала Олеся Когутич
