Кінотеатри доведеться закрити: що передбачає законопроєкт «Про застосування англійської мови в Україні»
- Неділя, 09 липня 2023
28 червня 2023 року президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради України законопроєкт «Про застосування англійської мови в Україні». Згідно з документом, статус англійської мови мають офіційно закріпити як одну з мов міжнародного спілкування в Україні.
Законопроєкт передбачає, що з 2025 року половину англомовних фільмів у кінотеатрах повинні показувати в оригіналі з українськими субтитрами; з 2026 року – 75%, а з 2027 року – 100%. Ці норми викликали жваві дискусії у суспільстві.
Свої думки з цього приводу висловили у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» Сергій Зленко, директор київського кінотеатру «Boomer» і Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови, народний депутат 8-го скликання.
Відеоверсія розмови – тут.
Український дубляж фільмів повинен жити
– Пане Сергію, який, на вашу думку, позитив для індустрії кіно від цього законопрооєкту?
– Сергій Зленко: Перша емоція від цього законопроєкту – радість. Адже тепер поява фільмів мовою оригіналу буде обов’язковою. Проте як директор і власник кінотеатру, я одразу схаменувся і сказав, що кінотеатр доведеться закрити, якщо законопроєкт буде існувати у цій редакції. Для мене, як для глядача, пріоритетно бачити фільм у тому вигляді в якому його створили автори, яким задумав його режисер, як зіграли актори. Проте традиційно український глядач готовий платити гроші за версію, дубльовану українською мовою. Якщо говорити з точки зору бізнесу чи українських традицій, то український дубляж повинен жити.
– Пане Тарасе, які ваші зауваження щодо цього законопроєкту?
– Тарас Кремінь: Цей законопроєкт був зареєстрований і поданий президентом України 28 червня, в День Конституції. Основним законом визначено, що єдиною державною мовою в Україні є українська мова. Однак, заразом, Україна сприяє вивченню інших мов, зокрема мов європейського співтовариства, національних спільнот, корінних народів тощо.
Ще минулого року Кабінет Міністрів України робив спроби запропонувати документ, який би допоміг вплинути на рівень володіння англійською мовою громадянами України. Зараз, коли ми проаналізували оприлюднений документ, то побачили ознаки звуження застосування української мови, як державної. Відповідно до рішення Конституційного суду України, громадяни України не зобов’язані володіти іншими, аніж державна мова. Тому будь-які загрози статусу української мови викликають ризики і для національної безпеки.
Варто зауважити, що статус іноземної мови закріплений в багатьох інших документах, починаючи із законів про освіту та державну службу. Також статут іноземних мов реалізований в законі «Про застосування забезпечення функціонування української мови як державної».
Тому поява цього документа, в якому є юридичні колізії, потребуватиме фахового обговорення на майданчику Верховної Ради України. Ми активно долучаємося до цього процесу і висловлюємо своє занепокоєння, оскільки документ викликає занепокоєння та потребує значних і суттєвих доповнень.
– Чи можна доопрацювати документ таким чином, щоб він влаштовував усіх?
– Ми говорили на цю тему з Микитою Потураєм, головою Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. Він пристав до моєї думки про те, що документ потребує доопрацювання. Питання кінематографу, заборона або вилучення дубляжу та заміна його титруванням, обмежить доступ наших дітей до продукту українською мовою саме в той період, коли формуються їхні мовні компетенції. По-друге, це обмеження прав громадян України старшого віку, людей з інвалідністю.
До того ж, починаючи від першої статті, у цьому документі йдеться про статус англійської мови. Це жодним чином не кореспондується ані з Конституцією України, ані з рішенням Конституційного Суду України. Тому що статус є лише у державної мови. А питання статусності, як і питання описовості, це – різні речі. Тому іноземні мови, мови національних меншин, корінних народів це – явище описове.
Ще є питання ідентичности. Ми жодним чином не можемо говорити про європейську ідентичність в Україні, тому що є українська ідентичність. І ми насамперед повинні її розвивати. Тому ці речі обов’язково потрібно переглянути.
– Діти не завжди мають достатній словниковий запас, аби дивитись фільми, мовою оригіналу. А стежити за субтитрами не завжди зручно. Як бути у цій ситуації?
– Сергій Зленко: У багатьох країнах дитячі кінострічки, на додачу до субтитрованих версій, повністю представлені дубльованими версіями. Навіть у найдрібніших країнах, які мають маленькі кіноринки, студії несуть затрати, однак роблять дубляж мультфільмів. Я вважаю, що ця світова практика буде поширюватися на дитячий контент за будь-якої редакції закону.
Попит на фільми із субтитрами – мінімальний
– Чи популярними є фільми із субтитрами? Чи багато заробляє кінотеатр на таких показах?
– Попит на фільми із субтитрами – значно менший, ніж 10% всього кіноринку. Була практика, коли великі фільми, окрім дубльованої версії мали субтитровану. Вони демонструвалися в окремих кінотеатрах. Варто зазначити, що ці кінотеатри були лише у великих містах. У малих містах цей попит був близьким до нуля. Минулого року ми також провели вимушений експеримент. У зв’язку з запровадженням воєнного стану не встигли продублювати нову частину фільму «Доктор Стрендж». Він виходив лише у субтитрованій версії. В результаті зібрав менше 40% від свого потенціалу.
– З приводу дубляжу висловився і Михайло Войчук, актор дубляжу. Зокрема він сказав: «Переклад для дубляжу це – мистецтво. А разом з тим це – бізнес. Адже замовниками дубльованої продукції є прокатники і студії-виробники фільмів… Це – інвестиції в українську економіку. Якщо ми зупинимо український дубляж, ми зупинимо ці інвестиції». Чи погоджуєтеся ви із цією думкою?
– Справді, те, що вбивається галузь дубляжу є однією з найбільших проблем цього закону. Адже основними і найбільшими замовниками були студії мейджори. У них була досить висока планка якості. Вони мали великі бюджети і готові були платити за високу якість.
Автори законопроєкту говорять, що в нас залишиться телебачення, Netflix, що замовники існуватимуть, однак мейджорські студії це той рівень якості, який може зникнути.
Розмовляла Ніна Сукач
Записала Олеся Когутич
