Головне за день

Європейські держави зрозуміли цінність України у протистоянні з Росією. Тож і надалі допомагатимуть нашій державі боротися зі світовим злом. Саме цього стосувалися усі основні меседжі, що прозвучали на цьогорічній зустрічі у Давосі.

Стійкість України забезпечує час для Заходу, аби він міг розгорнути свої ресурси та підготувати європейське населення до великої війни між демократичним світом та світом персоналіських режимів. Адже якщо Захід не буде єдиним, то геополітичний хаос, запущений Китаєм та Росією порве кожну країну поокремо. Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів експерт-міжнародник Руслан Осипенко.

Відеоверсія розмови – тут.

– Які головні ідеї щодо України прозвучали на Всесвітньому економічному форумі у Давосі?

– Головні меседжі – позитивні. Вони прозвучали на лише на майданчиках Давосу, а й на європейських. Наведу кілька основних. По-перше, це – спільна декларація голів фракцій Європейського парламенту, які сказали, що потрібно виконувати свої зобов’язання та продовжувати допомагати Україні. По-друге, Європейський парламент прийняв декларацію про те, що Віктора Орбана, котрий займав диструктивну позицію, можуть позбавити права слова. Відтак він не зможе шантажувати ЄС та блокувати надання Україні допомоги. По-третє, пролунала заява Урсули фон дер Ляєн про те, що Україна може перемогти, якщо надати необхідну військову, матеріальну допомогу та все необхідне, аби Україна могла себе захистити і повернути кордони 1991 року.

Також ми побачили заяву про нову стратегію НАТО. У ній йдеться про те, що Україна стане членом НАТО. Це – гарна новина. Адже багато хто сумнівався, що Україні можуть дати «зелене світло» на перемовини з ЄС. А з НАТО – все складніше. Україна – у війні. Однак думаю, що на форумі у Вашингтоні буде зроблена заявка про те, що після війни Україна зможе стати членом НАТО. Оскільки військова стратегія передбачає, що українська армія стане однією з силових точок на східному фланзі НАТО.

Окрім того, прозвучало багато висловлювань про те, що шукатимуть спосіб, аби допомогти, якщо не прийде або невчасно прийде допомога з Америки. До прикладу, одним із таких варіантів може стати передача заморожених активів.

Тож буде і військова, і фінансова допомога. А найголовніше, що після рішення Європейської ради і заяв у Давосі, думаю, що Путін вже не розповідатиме про розчарування Європи, про те, що допомога США закінчилася, що російська армія зупинила контрнаступ та перехопила ініціативу.

Китай та його сателіти націлені на знищення світового порядку

– Вже другий рік поспіль у Давосі не було російської делегації. Випасти з кола світових гравців – легко, а от повернутися туди – важко. Чи можна це сказати про росіян?

– Так, росіяни вже випали з цієї обойми. Вони виконують роботу на користь Китаю. Фактично вони стали проксі Китаю, стратегічна ідея якого – зруйнувати світовий порядок, щоб на його руїнах побудувати свою гегемонію. Сателіти – Іран, Росія також у тій упряжі разом з Китаєм. Тож їм спершу потрібно зруйнувати систему, яку після Другої світової війни вибудували Сполучені Штати Америки. Це – система безпеки, фінансова, економічна, торговельна системи. Оцей світовий порядок, заснований на правилах вони і намагаються зруйнувати. Зокрема вони сіють регіональні конфлікти. Активність Росії у цьому не зменшується. Але сіючи вітер, вони пожнуть бурю. Тому цій осі нічого не світить. І чому я кажу, що вони остаточно випали із цивілізованого суспільства, тому що вони остаточно визначили своє місце в таборі тоталітарних режимів. Захід намагався налагодити з ними співпрацю: брав їх до Ради Європи, сподіваючись, що вони повернуться до нормальності. Але виявилося, що у них – стратегічні плани. Вони почали замахуватися на зони впливу в Європі. Європейці це зрозуміли. Відтак відповіли Росії на їх ультиматум, давши «зелене світло» Україні. Цим самим вони повідомили, що не вважають Україну приналежною до їхньої сфери впливу і про жодні зони домовлятися з Росією не будуть. Це була політична відповідь Москві. Після цього бачимо позитивні тренди, що розгортаються у Давосі, де західні політики обговорюють як зміцнити стійкість України. Адже стійкість України забезпечує час Заходу для розгортання своїх ресурсів: ВПК, політики, економіки, моральної підготовки населення до великої війни між демократичним світом та світом персоналіських режимів. Тому актуальність України надзвичайно зросла і продовжує зростати. Тож якщо нам, навіть через європейські структури чи через Америку не дадуть гроші, їх даватимуть на двосторонньому рівні. До прикладу, Японія, Південна Корея, Фінляндія сказала, що допоможе снарядами, Данія збільшила допомогу, Німеччина в два рази збільшила допомогу. Тобто всі зрозуміли цінність України у цьому протистоянні.    

– Виділення коштів на макрофінансову допомогу Україні стає критичною проблемою. Якщо країни ЄС ще в змозі нам допомагати, то в США заявили, що гроші закінчилися і тепер очікують на рішення Конгресу. Як, на вашу думку, вирішуватиметься це питання?

– На мою думку, зі США – проблема. Там – дуже сильне персональне протистояння Байдена і Трампа. Байден чує, але Трамп не чує нікого. Його головне завдання – наносити поразки демократам. Вже було досягнуто компромісну угоду між республіканцями та демократами, але Трамп особисто втрутився і сказав, що їх це не влаштовує. Байден наголосив, що готовий до компромісу, хоча в цьому – його поразка. Чому? Якщо Байден робить жорсткою міграційну політику, не захищає мігрантів, поступається їх інтересами, то втрачає частину електорату демократів, якими є мігранти. Тобто він може не виграти вибори. Трамп, знаючи це, веде демократів до поразки. Трамп поставив свої особисті інтереси вище, аніж партійні. Навіть дві третини республіканців розуміють, що допомога Україні це – допомога США. Це – спосіб підтвердити лідерські позиції Америки у світі і зберегти провідну роль вільної демократичної країни. Але у Трампа – вибори. Його мета – змести демократичні еліти, які зараз перебувають при владі. Мені здається, що він навіть хоче трохи помститися за те, що йому не дали пройти на другий термін, звинуватили у штурмі Конгресу. Здається, що він хоче прийти до влади і розігнати усіх з Білого дому та американських департаментів. До речі, в американському суспільстві на це є запит. Пересічні американці його підтримують. І це для нас – не дуже добре.

Кремль сформував передумови для кризи у Європі

– Наступного року щонайменше у 70-ти країнах світу заплановано вибори, зокрема у тих, що є нашими друзями та партнерами. На вашу думку, чи є у цьому ризики для України?  

– Ризики – великі. Це може мати комулятивний ефект. По-перше, у зв’язку з цими виборами у багатьох країнах може змінюватися геополітична ситуація. До прикладу, Європейська комісія, що буде сформована за результатами виборів Європейського парламенту, може бути не такою лояльною до України. Орбан може прийти і головувати півроку. Відтак ми можемо втратити ці півроку і нам заважатимуть рухатися у напрямі ЄС.

Також слід враховувати зовнішній контур. На зовнішньому контурі ці країни осі сіятимуть хаос. Їхнє завдання – зруйнувати діючу систему. А це означає, що побачимо додаткові конфлікти. Це може бути і Африка, і Південна Америка, і Тайванська протока, і Балкани. Тобто будь-де може запалати, оскільки вони дотягуються туди, мають важелі тиску і намагаються підпалити ці конфлікти для того, щоб розтягнути потенціал і увагу Заходу, щоб врешті-решт на якомусь конфлікті вони не змогли регулювати ситуацію. Тоді система просто обвалиться.

Тож маємо вибори, плюс до того хаос, «вісь зла» і комулятивний ефект. Ефект не дуже приємний. Що робити нам? Нам не потрібно орієнтуватися на те, хто на яких виборах прийде до влади і як буде ставитися до України. Маємо використовувати це вікно можливостей у 2024 році, допоки ці вибори не відбулися. Маємо запустити свій військово-промисловий комплекс і розшити вузькі місця, де ми дуже залежимо від Заходу. Можемо взяти навіть не боєприпаси, а технології, щоб використовуючи їх, випускати продукцію, необхідну для фронту.       

– Про загрози говорять і у Великій Британії. Там також може відбутися зміна влади. Згідно з рейтингами, правляча партія програє вибори. На вашу думку, у чому причина?

– Це – європейський загальний тренд, де крайні «ліві» і крайні «праві» можуть прийти до влади. Чому? Тому що передумови для цього сформував Кремль. Які саме? Він формував продовольчі, міграційні кризи. Європа почала захлинатися від мігрантів, захлиналася від проблем з цінами на продовольство, вперше в Європі запустився процес великої інфляції. Європа ніколи не бачила інфляції до 10%. У них якщо 1% то це – трагедія. Порушено внутрішню соціально-політичну стабільність. Тобто підготовлено ґрунт для того, щоб прийшли «праві»-«ліві» популісти, які пропонуватимуть прості рішення складних задач. До прикладу, «Не пустимо мігрантів або повернемо мігрантів назад в Африку чи на Близький Схід. Європа – для європейців». На жаль, прийшов час «лівих» і «правих» популістів. Кремль розраховує саме на таку конфігурацію. Подивіться на тенденції у Нідерландах, Франції, Німеччині, Італії. Правиця нарощує відсотки і якщо не на цих, то на наступних виборах прийде до влади. Усе це ініціювала Москва, щоб послабити і роз’єднати Європу. Якщо правиця пройде, ми говоритимемо не про європейську солідарність, а про домінування національних і більш націоналістичних поглядів. Частіше звучатимуть тези про те, хто більше заробляє, навіщо розподіляти кошти з Німеччини до Південних країн, до прикладу у Грецію чи Польщу… тобто солідарність буде втрачена. А це – головний актив, що зміцнює ідентичність Європи і захищає від викликів, які перед нею постають. Якщо не буде солідарності, то цей геополітичний хаос, що нас очікує порве кожну країну поокремо. Тоді порядки диктуватимуть такі великі країни як Китай та Росія. Тоді і Америка, і Європа змушені будуть з ними рахуватися та дослухатися до російсько-китайського альянсу.

Час миру минув. Кількість війн буде лише збільшуватися

– Міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс в одній із промов сказав: «Ера миру закінчилася. Ми перейшли до передвоєнного світу». Як ви оцінюєте цю промову?

– Це – програмна промова. Я називаю її фултонська промова Черчилля №2, оскільки вона дає старт новій епосі. У цій промові системно вкладено те, що робити далі і як поводитися. Це – заклик до європейців, щоб вони скоріше прокидалися, бо настала ера війн. Відтак потрібно, щоб Європа гуртувалася і була готовою до цієї ери війн.

Стратегічні, життєво важливі цілі Великої Британії полягають у тому, щоб повернути до нормальності країни, які хотіли, щоб у світі домінувала сила, а не право. Потрібно, щоб ці країни зазнали поразки.

Безперечно, є заклик до допомоги Україні. Бачимо, що Британія не лише закликає, але й робить. Вона сформувала морську коаліцію, першою надала нам протитанкові комплекси малої дальності NLAW, першою надає чимало озброєння, зокрема далекобійні ракети. Тобто Британія у Європі це – взірець вільної країни, де людина – у центрі державних процесів. Вона протистоїть державі, де людину зневажають. І вона очолить цей фронт. Тож Шаппс саме про це і каже, що прийшов час Британії стати на чолі коаліції, взяти на себе відповідальність. І це також – знаменна річ. Це означає, що Британія нарощуватиме свій геополітичний вплив. Навіть якщо відійдуть США, Британія перехопить лідерські позиції і гуртуватиме європейців для того, щоб зміцнювати безпековий сектор, краще підготуватися до війни, морально підготувати населення до того, що може бути війна. Адже вони живуть миром. Війна для них це щось далеке. Британія, як і багато хто в Європі зрозуміла, що час миру минув. Ми вступили в еру війн і їх кількість буде лише збільшуватися.

Розмовляли Уляна Лаврик, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич