«Якщо тил прогнеться, то там буде фронт». Експерти про вибухи під ТЦК та намагання РФ розколоти суспільство
- Четвер, 06 лютого 2025
Біля ТЦК у Кам’янці-Подільському учора пролунав черговий вибух, спрацювала вибухівка. Виконавець загинув, чотири людини постраждало. Це вже шостий теракт, вчинений з початку 2025 поблизу або у приміщенні ТЦК. Ще три теракти кваліфікували як спробу замаху на правоохоронців. Загалом, за минулий рік спецслужби встановили 497 осіб, які на замовлення спецслужб рф вчиняли підпали авто військових, об’єктів залізниці, а також встановлювали вибухівки. В усіх без винятку випадках виконавців знайшли, їх покарано.
Про вибухи в приміщеннях ТЦК, які ширяться Україною, вбивство військовослужбовця ТЦК і кампанію, розгорнуту під керівництвом спецслужб ворожої країни – у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» військовослужбовець ЗСУ Антон Петрівський, керівник апарату Львівської ОВА Тарас Грень, військовий психолог Максим Реуцкий та військовослужбовець батальйону «Нахтіґаль» Ігор Шолтис.
Відеоверсія розмови – тут.
«Ворог використовує абсолютно всі механізми»
– Чому теракти почастішали саме зараз?
Антон Петрівський: Росія використовує певні прогалини у нашій системі оборони. І, очевидно, що територіальні центри комплектації, які мають ряд проблемних моментів, є дещо слабкою ланкою. Росіяни вирішили, що це саме той момент, коли необхідно через теракти максимально дискредитувати нашу мобілізаційну систему. А по-друге, поширити певний страх серед населення і паніку, що ніби у нас якісь «заворшення» проти ТЦК. Така мета цих спланованих дій.
– Це ще раз свідчить про те, що у Москві зовсім не розуміють психологію українців… Пане Тарасе, знову ж таки, чому саме зараз відбуваються ці теракти і що може зробити виконавча влада, зокрема ОВА, аби упередити такі випадки у нас?
Тарас Грень: Ворог дуже добре розуміє, що це не заворушення. Інша справа, що він це представить так, як йому вигідно. Це у РФ вміють робити і маємо це чітко розуміти.
Другий блок – це економічна складова. 11 років війни, з них три активних, спричинили до того, що доходи в людей упали і тому якась частина з них ведеться на дешевий заробіток. Ворог використовує абсолютно всі механізми, щоби дестабілізувати та розхитати ситуацію.
На жаль, наші люди часто ведуться за якісь негативні історії. Ми більше об’єднуємося проти чогось і дуже рідко – за щось. І ворог це використовує.
Як цьому запобігти? Однозначно, антидиверсійна чи контррозвідувальна діяльність зосереджена у правоохоронних органів. Чим можемо допомогти? Зокрема, матеріально-технічними засобами і постійною співпрацею як з ТЦК, так і з поліцією та іншими силовиками.
«Відчуття безпеки стало меншим»
– Як новини про вибухи в тилу, зокрема під ТЦК, впливають на тих бійців, які зараз перебувають в зоні бойових дій, які виконують бойові завдання?
Максим Реуцкий: Є відомий вислів: якщо тил прогнеться, то там буде фронт.Саме цього і домагаються вороги. Часто люди, які повертаються з фронту, йдуть на роботу у ТЦК, або в структури забезпечення і вони можуть відчувати себе в небезпеці. А у військових рефлекси загострені і один з цих – бити першим. На це, ймовірно, розраховує ворог, щоб люди у формі в якийсь спосіб проявили агресію.
Йшов сьогодні у формі містом і придивлявся до людей, які навколо мене проходять і відчув, що відчуття безпеки стало меншим. Тому хлопці за певних обставин, в яких ще не загасли фронтові рефлекси, можуть зреагувати.
– Чи відчуваєте ви щось подібне, коли виходите у формі військовій на вулиці Львова?
Антон Петрівський: Трохи гіперболізуємо негативне ставлення цивільного населення до людей в формі на вулицях. Усі розуміють, що багато військових повертаються у відпустки, мають тут якісь справи.
Завдання держави зараз провести якісну пропаганду, аби населення не відмежовувало ТЦК від армії як окремий якийсь орган. ТЦК – це є частина Збройних сил України.
– Бачив, коли військові на бусах пишуть: «Не ТЦК» і таким чином відмежовуються…
– Вони підігрують російській пропаганді цим негативним наративам. Закликаю не робити такого, бо це в їхніх інтересах. Якщо ТЦК не буде мобілізовувати нових бійців, то ті, що на фронті, не будуть мати змогу ротуватися, і у них ймовірність загинути зросте.
«Слід пояснювати, що це наративи ворога»
– Як протидіяти цій цілеспрямованій кампанії ворога, яка спрямована на підрив мобілізаційних процесів в Україні і загалом довіри до Збройних сил України?
Максим Реуцкий: Перший шлях – еволюційний. Знаємо, що набирає оберти військовий рекрутинг. Це альтернативна модель, яка повільно реалізовується.
А також інформаційна протидія, бо навіть термін бусифікація – це російський термін, який з’явився у них у 2022-2023 роках. Слід пояснювати, що це наративи ворога, ілюстрація потворних форм, які відображаються на нас. І усі ці інформаційні вкиди, це, по суті, один з останніх козирів ворога. Вони нас не розвалили воєнним шляхом, то тепер застосовують ці примітниві речі.
– Уже говорили, що інформаційна кампанія – є визначальною частиною цих потуг ворога. Як протидіяти їй?
Тарас Грень: Єдине правило і воно вже працює століттями. Спосіб перебити чийсь наратив – це створити інший. Теж саме з інформаційною війною.
Спосіб перекрити акцентування на негативі, для прикладу у ТЦК, це формувати його справжній імідж. Адже 70-80% особового складу ТЦК зараз – це бойові пацани, зокрема на Львівщині. І єдине, чого бракує для реалізації – це часу. Це той ресурс, якого в нас немає.
«Ворог використовує свободу слова»
– Ігоре, як на фронті сприйняли отаку інтенсифікацію цієї складової великої російсько-української війни?
Ігор Шолтис: Звичайно, що різко. Складно сприймати вбивства військових в далекому тилу. Ці болісні події впливають на формування люті, які будемо намагатися скеровувати безпосередньо на ворога.
– Що має зробити кожен громадянин України і влада, зокрема, для того, щоби протидіяти намаганням росіян розсварити цивільних та військових, військових та працівників ТЦК?
– Один з інструментів, які використовують росіяни для розколу українського суспільства, це свобода слова у воюючій Україні. Зокрема те, що у нас велика кількість лідерів суспільних думок, медіа, різних опозиційних каналів висловлюються щодо діяльності територіальних центрів комплектації та загалом мобілізаційних кампаній. У РФ такого не має, там діячі, котрі засуджують їхні інтереси (а окупація України безумовно є таким), потрапляють до буцегарні, або назавжди втрачають можливість говорити.
Якщо говоримо про довготривалу перспективу, то вважаю, що необхідне запровадження такого поняття в українському суспільстві: культура зброї та воєнна справа. Слід розуміти, що ми не завжди будемо державою жертвою чи переговорником, а – країною, яка повинна відстоювати своє право на існування силою. І у такий спосіб виховувати наступні покоління. Пояснювати, що чоловік в першу чергу має захищати свою сім’ю, рідних і Батьківщину.
Розмовляв Віктор Біщук
