Головне за день

Республіканці і демократи США активно обговорюють можливість надання частини допомоги Україні у формі кредиту. Є сподівання, що за це проголосують в Палаті представників США, однак тут все складно, оскільки позиції багатьох членів Палати не є співзвучними. Це рішення залежатиме і від колишнього президента Дональда Трампа.

Професор Військової академії США Вест-Пойнт Роберт Персон вважає допомогу Україні у формі кредиту – прийнятною. Особливо, якщо буде можливість цей кредит списати. Про це він розповів у програмі Міжнародні новини на ТРК «Перший Західний».

Відеоверсія розмови – тут.

Допомога Україні у формі кредиту – краще, ніж нічого

– Видання «Politico» повідомило, що республіканці обговорюють можливість надання частини допомоги Україні у формі кредиту. Що ви думаєте з цього приводу?  

– Якщо це необхідно для того, аби надати Україні необхідну допомогу, тоді це позитивне зрушення. Наш Конгрес і політичні лідери намагалися затвердити її вже багато місяців. Затримки у цьому питанні дуже розчаровують і тих людей, котрі підтримують Україну, і самих українців. Якщо ця угода про кредит є необхідною для того, аби Україна вийшла з глухого кута, тоді це точно позитивне зрушення.

– Видання «Politico» повідомило, що республіканці готові затвердити 48 млрд доларів військової допомоги для України. А от фінансову і гуманітарну допомогу – у формі кредиту. Чи вигідно це для України? І чи підтримають таке рішення представники Демократичної партії? 

– Особисто я є прихильником того, щоб допомогу Україні надали у грантовій формі, без будь-яких умов та кредитів. Але якщо такі умови щодо кредиту необхідні, тоді це – краще, ніж нічого. Тим більше, якщо у довгостроковій перспективі у законі будуть передбачені норми про те, що цей кредит можна буде пробачити.

Щодо позиції демократів, то, думаю, що і Демократична партія, і президент Байден, і лідери демократів у Конгресі рішуче підтримують надання допомоги Україні так швидко, наскільки це можливо. Якщо це – найкращий спосіб затвердити допомогу якнайшвидше, то вони точно погодяться з цією ідеєю.

Майк Джонсон боїться втрати контролю над Конгресом

– Ви зазначили, що цей кредит можна буде і не віддавати. Чи справді Конгрес може затвердити цю допомогу саме в такій формі?

– Коментарі, що чув від спікера Палати представників Майка Джонсона та сенатора Ліндсі Грема свідчать про те, що вони дійсно припускають надання такого кредиту, який можна буде не віддавати. Таке вже практикувалося в історії. Було багато прецедентів, коли міжнародні кредити списувалися. Тож теоретично це можливо, якщо Конгрес вирішить піти на таке.

– Виглядає, що спікер Палати представників Майк Джонсон змінив свою позицію щодо допомоги Україні. Він заявив, що не затримає схвалення допомоги. Натомість американські ЗМІ написали, що Джонсон мав би винести це питання на голосування, зокрема республіканський законопроєкт про допомогу Україні. Чому спікер Джонсон змінив свою позицію? 

– Для цього є декілька причин. По-перше, більшість конгресменів, зокрема республіканців підтримують надання допомоги Україні. Не сумніваюся, що на нього тиснуть ті конгресмени з його партії, які хочуть протистояти російській агресії та допомагати Україні захищати себе.

Окрім того, у Конгресі почали збирати підписи у межах такого парламентського механізму, як петиції про відсторонення, щоб винести це питання на голосування. Якщо конгресменам вдасться винести це питання на голосування завдяки цій петиції це означатиме, що вони фактично обійдуть повноваження спікера. А спікер якраз і контролює те, які законопроєкти виносяться на голосування Палати представників. Жоден спікер не хотів би опинитися в такій ситуації. Адже це означатиме втрату контролю над Конгресом. Зважаючи на те, що і демократи, і республіканці почали збирати підписи для цих петицій, думаю, спікер Джонсон усвідомив, що для нього було б краще погодитися на голосування за допомогу Україні. Це краще ніж бути тим спікером, який втратив контроль над Конгресом. Думаю, що саме це спричинило зміну у його позиції.

– Чи не є ця петиція про відсторонення крайнім заходом?

– Так. Це – крайній захід, оскільки цей процес – досить повільний. Його неможливо реалізувати швидко. Але деякі конгресмени вже погодилися на це. У той час, як Україна щоденно б’ється за своє виживання, думаю, усі методи, навіть крайні, мусять бути на порядку денному.

Трамп має потужний вплив на Республіканську партію

– Колишній президент США Дональд Трамп також змінив свою позицію і запропонував надати допомогу Україні у формі кредиту. Чи усвідомив Дональд Трамп важливість та нагальність цієї безпекової допомоги для нашої держави?

– На мою думку, малоймовірно, що Трамп усвідомив, якою важливою є боротьба України проти Росії, оскільки він вже довгий час скептично ставився до України та відверто вороже говорив про ідею надання допомоги вашій державі.

Також знаємо, що він часто змінює свою думку і деколи непередбачуваним чином. Тож досить складно сказати, що він щось усвідомив. Водночас, як він припустив, допомога у формі кредиту може бути прийнятною для нього.

Думаю, тепер ми бачимо, що ті члени Республіканської партії, які хочуть якнайшвидше затвердити допомогу Україні, зараз підтримують цю ідею щодо кредиту. Вони надіються, що зможуть подати це як чудову ідею Дональда Трампа, аби сприяти тому, щоб Трамп погодився на такий крок республіканців. Вони хочуть, щоб Трамп більш відкрито підтримав ідею з кредитом або хоча б не виступав проти неї та не блокував її у розпал власної президентської кампанії.

– Чи очікували ви зміни позиції від колишнього президента США Дональда Трампа та спікера Палати представників Майка Джонсона?

– Складно знати про що саме думає Дональд Трамп. Щодо спікера Джонсона, то він вже декілька разів робив заяви про підтримку України і зазначив, що Росію слід зупинити. Думаю, спікер вірить у важливість допомоги Україні. Водночас він, як лідер республіканців у Палаті представників, розуміє, що багато членів Республіканської партії мають також інші занепокоєння, зокрема внутрішньополітичні. Тож йому доведеться зайняти позицію між підтримкою тих заходів, які він сам підтримує і тих, які підтримують інші республіканці. Не думаю, що він кардинально змінив свою позицію. Він намагається балансувати, аби одночасно досягти обох цілей.

– Чи очікуєте, що Конгрес таки затвердить для України цей пакет допомоги з кредитом?

– З обережним оптимізмом сподіваюся, що Конгрес затвердить цей пакет. Звісно, американський Сенат та лідери обох партій в Сенаті вже довгий час демонстрували потужну підтримку України. Думаю, можемо розраховувати на те, що вони проголосують за це рішення. Щодо Палати представників США, тут все складніше через позиції багатьох членів цієї Палати. Водночас, думаю, що ідея надання частини допомоги Україні у формі кредиту є прийнятною, аби зменшити деякі занепокоєння з боку республіканців. Тому вважаю, що це має пройти через Палату. Водночас багато буде залежати від того, яку позицію займе колишній президент Трамп. Незважаючи на те, що зараз він не президент, а лише веде передвиборчу боротьбу, він має потужний вплив на Республіканську партію. І якщо він вирішить підтримати цей республіканський закон про допомогу Україні або хоча б не виступатиме проти нього, цілком ймовірно, що цю допомогу затвердять. Я з обережним оптимізмом ставлюся до цього.    

Вибори в Росії – ніщо інше, ніж просто шахрайство

– Що ви думаєте про псевдовибори в Росії і чи вірите, що 87% росіян підтримують російського диктатора Путіна?

– Ні, я не вірю, що 87% росіян підтримують Путіна. Не варто сприймати ці вибори, як щось інше, ніж просто шахрайство. Ми добре знаємо, що Путін за всі роки перебування при владі удосконалив свою систему для здійснення виборчого шахрайства в Росії. На думку багатьох експертів, ці вибори були найбільш репресованими та шахрайськими в історії Росії. За підрахунками у виданні «Новая газета. Європа», майже половина бюлетенів на підтримку Путіна були шахрайськими. Зрозуміло, що в нього немає такого рівня підтримки про який заявляє Кремль. Водночас слід розуміти, навіть якщо більшість росіян проголосували за Путіна, він не веде чесної гри у політиці та не конкурує у вільній і демократичній системі. Він користується усіма перевагами державної влади, контролює всі ЗМІ та всю інформацію, яку отримують росіяни. Росіяни не бачать жодних опозиційних кандидатів та не чують опозиційних голосів. Тож в росіян дійсно немає політичного вибору. Дуже складно говорити про цей процес, як про вибори в демократичному розумінні. У тому, що відбулося в Росії немає нічого демократичного.     

– Як результати цих псевдовиборів можуть вплинути на внутрішню ситуацію в Росії? як результати цих псевдовиборів можуть вплинути на війну в Україні?

– Ці вибори мали на меті продемонструвати силу Путіна. Метою цих виборів не було надання легітимності путінському режиму. Вибори лише мали продемонструвати багатьом аудиторіям, російському суспільству, українцям на окупованих територіях та путінським елітам, що Путін є домінуючою силою в російській політиці і що будь-який спротив чи опозиція будуть мізерними для нього. Вони намалювали собі результати, що сягають майже 90%. Такий рівень виборчого шахрайства ми бачили лише у Сирії, в Іраку, за часів Саддама Хусейна, та у Північній Кореї. Путін продемонстрував свою силу та владу. Зараз його режиму в Росії нічого не загрожує. Відтак слід запитати себе: «Чому він демонструє свою силу саме зараз?». Думаю, він готує нову ескалацію пригноблення в Росії. Він хоче нагади своїй країні, яким сильним він є. Багато хто спекулював про те, що можливо Росія готується до нової хвилі мобілізації, яка точно була б непопулярною всередині країни. Ось чому все це робилося саме зараз: аби підтримати мобілізацію та попередити будь-які опозиційні голоси.

Перемога Путіна на виборах і демонстрація сили показує його бажання і надалі тероризувати населення на окупованих територіях. Якщо нову хвилю мобілізації таки проведуть, це точно вплине на ситуацію на полі бою.

Ймовірно, що Путін помре на посаді президента Росії

– У своїй статті ви написали, ймовірно, Путін помре в кріслі президента. Це означає, що Путін буде при владі до самої смерті?

– Думаю, що це – найбільш ймовірний сценарій. У своїй статті я описав багато причин. Для Путіна дуже складно, майже неможливо визначити свого наступника, адже це спричинило б політичну боротьбу між різними групами всередині його правлячого режиму. Окрім того, диктатори ніколи не можуть мирно піти у відставку. Щойно вони ідуть з влади, одразу стають дуже вразливими. Думаю, Путін перебуватиме при владі стільки, скільки буде жити. Такою є політична реальність. Він не піде у відставку та не віддасть владу добровільно.  

– Тобто ви виключаєте боротьбу за владу в Росії до смерті Путіна?

– Я не можу передбачувати майбутнє, але сьогодні будь-яка боротьба за владу в Росії є малоймовірною. Це може відбутися лише в разі якоїсь значної події ззовні. Річ у тім, що в нього – дуже великий контроль над російським політичним процесом та суспільством. Сьогодні важко уявити будь-який виклик для режиму Путіна. Заразом такий розвиток подій може спричинити економічний колапс в Росії, який би поставив під загрозу можливості Путіна фінансувати війну, уряд та корупційну економічну систему. Це може послабити його здатність контролювати російську політичну еліту та змусити еліти шукати собі альтернативу. Також це можливо за умови недієздатності Путіна з медичних причин чи за інших умов, коли він не зможе уповні використовувати свою владу серед російських еліт. Це може призвести до боротьби за владу. Насправді, ми лише розмірковуємо на цю тему, але не можемо передбачити, які умови для цього можуть скластися в майбутньому.

– Уряд Росії включив вас до нового санкційного списку. Невже Кремль так боїться вашої роботи?

– Думаю, що Кремль боїться правди. Я був одним із багатьох науковців, журналістів та інших осіб, яких включили до санкційного списку через те, що ми продовжуємо говорити правду про російську агресивну війну проти України. Це – класична історія тиранів, які бояться правди. Адже правда завжди загрожує їх контролю над владою. Я, як і багато моїх колег, котрих також включили до цього списку, сприймаємо це, як визнання та відзнаку, бо це означає, що ми продовжуємо говорити правду. Таке не припустимо для режиму в Москві.

Розмовляв Даніель Ткіє

Записала Олеся Клогутич