Головне за день

Президент США Джо Байден та його радники діють нерішуче через те, що бояться погроз та ескалації з боку Росії. Якби Захід чітко визначив ціль – вигнати російські війська з території України та надав нашій державі все необхідне: зенітно-ракетні комплекси «Javelin», системи «HIMARS», танки «Abrams», літаки F-16 та інше озброєння, ситуація була б зовсім іншою.

А після завершення війни єдиною, ефективною гарантією безпеки для України є членство в НАТО. Чи можуть Україну запросити до Північноатлантичного альянсу вже наступного року, під час ювілейного саміту НАТО у Вашингтоні?

Про це у програмі Міжнародні новини на ТРК «Перший Західний» розповів колишній радник Президента США з питань національної безпеки та експосол США при ООН Джон Болтон.

Відеоверсія розмови – тут.

Україна мала стати членом НАТО ще у 2008 році

– Нещодавно завершився саміт НАТО у Вільнюсі. Чому члени Північноатлантичного альянсу поки не хочуть запрошувати Україну стати його членом після завершення війни?

– Я не думаю, що це питання було правильно вирішено. Але НАТО не приймає до себе держави, які перебувають у стані війни з будь-якою іншою державою. Такою є політика розширення НАТО. Конкретно у цій справі, це не є виною держави, яка хоче долучитися до НАТО. В НАТО побоюються, що прийняття України до Альянсу активізує дію 5 статті Північноатлантичного договору. Тоді всі члени НАТО опиняться у стані війни з Росією.

Думаю, що це питання слід було вирішувати наступним чином. Потрібно було провести перемовини ще декілька місяців тому, аби визначити, яким має бути формулювання саміту. Заразом, на мою думку, НАТО і США були стримані Кремлем у питаннях війни в Україні та веденні власної політики. Все через страх ескалації Росії.

Однак незрозуміло як Росія може піти на ескалацію, зважаючи на те, як погано воює російська армія. Ця проблема існувала весь час з моменту вторгнення Росії. Немає жодних сумнівів у тому, що Україна мала стати членом НАТО ще на саміті Альянсу в Бухаресті у 2008 році. Цього не відбулося, бо Франція і Німеччина були проти. Якби ми тоді прийняли Україну до НАТО, не думаю, що відбулося би вторгнення Росії.

– Північноатлантичний альянс вирішив створити Раду Україна-НАТО. Чи може ця Рада змінити ситуацію в Україні?

– Надіюся, що ця Рада сприятиме проведенню дискусій. Цю Раду створили для того, щоб замінити план дії для членства України в НАТО. Зважаючи на наявність цього механізму і саміт з нагоди 75-річчя створення НАТО, президент Джо Байден, який у час цього саміту вестиме президентську кампанію, мусить зробити все правильно, на відміну від того, що відбулося у Вільнюсі.

Надіюся, що Україна отримає від цієї Ради лише переваги. Слід робити все можливе, аби дати зрозуміти Росії, що Україна стане членом НАТО і слід уникати будь-яких дискусій та непорозумінь під час саміту НАТО наступного року.     

Члени НАТО не надають адекватних ресурсів Україні

– Чи пішла б Росія на ескалацію, якби після завершення війни Україна стала членом НАТО?

– Ні. Ще до саміту НАТО у Вільнюсі багато людей сприймали це просто як офіційне запрошення приєднатися до Альянсу. Це нагадує американський фільм «День бабака», коли знову і знову відбуваються ті ж самі речі. Помилка, зроблена на Бухарестському саміті послала Росії сигнал про те, що можна безкарно діяти проти України та Грузії на яку Росія напала після Бухарестського саміту. Нам слід було дати зрозуміти, що Росія не має неправильно зрозуміти того, що відбулося у Вільнюсі. На мою думку, про це все потрібно було домовитися раніше, щоб не показувати усім певну конфронтацію та незгоду між членами НАТО і президентом України Володимиром Зеленським. Загалом не хочеться показувати Росії будь-які слабкості чи розбіжності у теперішній час. Але на жаль, думаю, що саме це і відбулося.

– Яким має бути рішення Вашингтонського саміту НАТО щодо членства України в Альянсі?

– Наступний саміт НАТО у Вашингтоні буде відзначати 75-річчя Північноатлантичного альянсу. Надіюся, що до цього саміту війна завершиться. Думаю, що Україна та НАТО потерпають через відсутність правильної стратегії і через те, що члени НАТО не надають адекватних ресурсів Україні. Слід знайти такий шлях, який дасть зрозуміти, що Україна точно стане членом НАТО. Попереду – цілий рік, аби над цим подумати. Але це не є чимось більшим від того, про що Альянс заявив на саміті НАТО у Бухаресті у квітні 2008 року. Помилка полягала в тому, що весь цей час просто змарнували. А саме це було в інтересах Росії.

– Ви вірите в те, що війна в Україні завершиться до саміту НАТО у Вашингтоні?

– Я надіюся на це. Весняний контрнаступ йде значно повільніше, аніж очікувалося. Всі члени НАТО заявляють про те, що нашою ціллю є повне відновлення суверенітету та територіальної цілісності України. Але центральною проблемо є те, що через систематичні залякування з боку Москви, ми не здобули прогресу у досягненні цієї цілі. У нас ще є рік, аби зрозуміти, як цього досягти. Надіюся, що ніхто не буде стриманим чи заляканим помилковим переконанням про те, що Росія має спроможності для ескалації.

Людям, котрі ухвалюють рішення слід взяти себе в руки. Якщо вони хочуть стримати російську агресію, тоді потрібно зрозуміти як досягти цього в найбільш ефективний спосіб.  

Україні з самого початку потрібно було надати все необхідне

– Видання «The Wall Street Journal» повідомляє, що контрнаступ ЗСУ може провалитися через те, що Україна не отримала від Заходу достатньо зброї. Що ви про це думаєте?

– Якби все можна було розпочати заново, ми б говорили про те, що нам потрібна чітка стратегія для досягнення наших цілей. Стратегія полягає в тому, щоб визначити цілі, а потім виділити ресурси для досягнення цих цілей. Саме цього НАТО не зробило. У нас один аргумент іде після іншого. Ми говоримо про одну зброю, потім – про іншу, а опісля – ще про наступну. А слід було з самого початку сказати про те, що необхідно для того, аби вигнати російські війська з України. Слід було зібрати усе, що потрібно і робити це. Думаю, Україна потерпає через те, що не отримує достатньо зенітно-ракетних комплексів «Javelin», систем «HIMARS», танків «Abrams» та літаків F-16.

Думаю, що президент США Джо Байден та його радники просто стримуються погрозами Росії щодо ескалації. Думаю, що Кремль блефує можливістю ескалації конвенційними чи ядерними засобами. Коли ви ведетеся на блеф, то просто даруєте своєму ворогу те, чого він хоче. Ми робимо це знову і знову. Надіюся, що ми не допустили таких помилок, які би спричинили провал весняного контрнаступу.

Станом на зараз, думаю, що Україні була надана адекватна кількість ресурсів для того, щоб це реалізувати. Сподіваюся, що це – дійсно так.

– Тобто ви вважаєте, що президент США Джо Байден і посадовці Білого дому просто ведуться на блеф з російської сторони?

– Саме так. Якщо ви послухаєте риторику США та багатьох європейських держав, ви почуєте як вони кажуть, що не хочуть Третьої світової війни. Результати військових дій російської армії в Україні показують те, що Росія не готова до Третьої світової війни, навіть з ядерної точки зору.

Путін весь час займається брязканням ядерною зброєю. І окрім розміщення тактичної ядерної зброї у Білорусі, ми не бачили жодних ознак розміщення чи переміщення ядерного арсеналу Росії. І той факт, що можливо в Білорусі розміщуються тактичні ядерні боєголовки нічого не змінює.

Росія вже десятиліттями тримає деяку кількість ядерних боєголовок у російському ексклаві «Калінінград».

Розміщення тактичної ядерної зброї у Білорусі взагалі не змінює баланс російських ядерних сил. Це є політичним сигналом. Однак протягом 17-ти місяців стало зрозуміло, що ядерні загрози, навіть конвенційні, є лише в уяві Путіна.

Членство України в НАТО – єдина, ефективна гарантія безпеки

– Чи можуть держави G7 надати Україні щось більше, аніж просто гарантії у постачанні зброї для нашої держави?

– Думаю, що це – можливо. Дискусії на цю тему проводяться ще з часів розвалу Радянського Союзу. На мою думку, єдиною реальною безпековою гарантією для України може бути лише членство в НАТО.

У 2008 році я працював в адміністрації президента Буша, коли він підтримував прохання України. Тоді НАТО мало ухвалити це рішення. Звісно, зараз все по-іншому. Лише членство в НАТО є єдиною, ефективною гарантією безпеки. Це підтверджується рішенням Фінляндії і Швеції. Вони перестали бути нейтральними, хоча були такими 75 років і хочуть бути в НАТО. Вони чітко зрозуміли наслідки двох етапів вторгнення Росії до України. Вони ухвалили правильне рішення. НАТО ухвалило правильне рішення. Я б хотів, щоб НАТО ухвалило таке ж правильне рішення у 2008 році щодо членства України та Грузії.

– Росія призупинила дію зернової угоди. Що є причиною цього рішення? І чи підніматиме Путін ставки для того, щоб зняти західні санкції?

– Думаю, що в росіян жахлива ситуація на полі бою. Вважаю, що Путін хоче змінити поле політичної боротьби, тому призупиняє дію зернової угоди, атакує зернові склади в Одесі, атакує Київ та цивільні об’єкти. Усе це спрямоване на те, що послабити дух українського народу. Також Путін хоче переконати європейців та американців в тому, що війна триває вже достатньо часу. Тож слід перейти до режиму припинення вогню. Думаю, що Путін вірить у те, що якщо весняний контрнаступ вдасться зупинити, а територіальні здобутки України будуть мінімальними, то Путін може вийти і сказати про те, що варто шукати дипломатичне рішення для припинення вогню. Тоді він дипломатично і політично спробує досягти того, чого не може досягти військовими засобами. Думаю, що слід протистояти цьому.

Якщо Путін чи європейські держави запропонують щось схоже, тоді нам слід відмовитися від цього, поки ми не побачимо значних результатів від військових дій України.

– Яким чином США мають відреагувати на призупинення Росією зернової угоди? Чи підтримуєте ви ідею того, щоб кораблі НАТО супроводжували поставки з України через Чорне море?

– Так, підтримую. Це слід було зробити ще з самого початку. Якщо всі погодилися на те, що поставки зерна повинні продовжитися, тоді хто може відмовитися гарантувати безпеку щодо мін на морі чи чогось іншого? Я не розумію чому НАТО ще з перших днів війни не закрило небо над західною Україною, щоб зберегти життя цивільного населення. Це – ще один приклад страху у частини Білого дому і європейських держав. Вони побоюються, якщо підуть на щось таке, тоді це буде ескалацією і Третьою світовою війною. Росія не вперше використовує це у своїх цілях. Ми пропустили можливості, які б могли вплинути на стан справ у війні.

Не можна допустити, аби Трамп знову став президентом

– Дональд Трамп заявив, що якби він був президентом США, то закінчив би війну в Україні за один день. Ви вірите в це?

– Дональд Трамп не розуміє того, що відбувається в Україні. Я дуже переживаю за те, що може відбутися, якщо він знову стане президентом США. Саме тому і я, і багато республіканців пробують робити все можливе, щоб Республіканська партія не висунула Трампа на посаду президента.

– Чи можуть кримінальні справи, відкриті проти Трампа вплинути на його можливість балотуватися на посаду президента США?

– Головна подія, яка ще має відбутися – суд за участі журі присяжних по ще одній справі і визнання Трампа винним. Це може стати землетрусом для президентської кампанії Трампа. Звинувачення у злочинах самі по собі не мають великого політичного впливу. Тож нам слід побачити проведення хоча б одного суду і оголошення рішення про засудження Трампа.

– Чи можуть ув’язнити Трампа ще до президентських виборів?

– Думаю, що це – малоймовірно. Якщо його визнають винним в одній із цих справ, він може подати апеляцію і, очевидно, робитиме все, щоб залишитися на свободі до розгляду його апеляції. Думаю, що суд надасть йому таку можливість.

Дії Байдена не сприяють досягненню цілей, які ставить Україна

– Чи відчуваєте ви, що американці та Конгрес США і досі потужно підтримують надання військової допомоги Україні?

– Думаю, що рівень підтримки залишається досить високим. Проблема в тому, що багато людей і я сам, не відчувають того, що адміністрація Байдена має зрозумілу стратегію щодо цього.

Чи підтримуємо ми Україну? Абсолютно!

Чи підтримуємо ми те, що робить Байден? Ні, оскільки його дії не сприяють досягненню цілей, які перед собою поставила Україна.

Ця позиція є складною. Але загалом підтримка України залишається дуже потужною.

– Чи може адміністрація Байдена змінити свою стратегію та надати Україні більше зброї?

– Звичайно. Я надіюся на це. На Байдена багато хто тисне в Конгресі США як з демократичної, так і з республіканської партії. Цей тиск поки не приніс успіху, але думаю, що він продовжиться.

Розмовляв Даніель Ткіє

Записала Олеся Когутич