«Навряд, чи щось значне відбудеться до виборів». Магда про політичне «болото» у США та план перемоги Зеленського
- П'ятниця, 27 вересня 2024
Президент США Джо Байден оголосив про різке збільшення безпекової допомоги для України, пообіцявши виділити на зброю у найближчі місяці майже 8 мільярдів доларів. Зокрема, він надав Україні боєприпаси великої дальності JSOW і також додаткову батарею ЗРК Patriot та ракети до неї. Також Байден оголосив, що 2025 року США також підтримають підготовку ще 18 українських пілотів винищувачів F-16. Натомість кандидат у президенти США Дональд Трамп під час передвиборчого заходу у Північній Кароліні зманіпулював фактами щодо війни в Україні. За його словами, після «трьох років жахливих бойових дій» Україна «абсолютно знищена», а «мільйони й мільйони людей» мертві. Він також заявив, що усі «тисячолітні міста», крім Києва, знищені.
Перші підсумки візиту у США президента Володимира Зеленського та що стоїть за маніпуляціями Трампа – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» політолог, експерт міжнародник Євген Магда.
Відеоверсія розмови – тут.
«Україні слід зосередитись на двопартійній підтримці»
– Президент Зеленський зараз перебуває у Вашингтоні, пройшли його зустрічі із президентом Джо Байденом та віцепрезиденткою та кандидаткою у президенти від Демократичної партії Камалою Гарріс. Але варто розпочати із подій, які відбулися дещо раніше. Зокрема, вимоги спікера Палати представників Майка Джонсона до Зеленського звільнити посла України у США Оксану Маркарову і «феєричну маячню» від Трампа щодо війни в Україні.
– Візит, міг би бути більш успішним, якби у нас робили ставку на принципи, а не на персоналії. Тому що американська політика працює за цим принципам. Мені складно зрозуміти, чому ставка була зроблена на те, щоб, фактично, за менше ніж шість тижнів до дня виборів у США, говорити про план перемоги і демонструвати його і Байдену, і Гарріс, і Трампу.
Те, що Трамп несе маячню, зрозуміло. Це людина, якій не треба давати додатковий пас, він його використає ефективно. Проблема у тім, що так президент Зеленський не досягне своєї мети. З тих шматків плану, який ми бачили за публікаціями у західних виданнях, що було прагнення отримати предметну підтримку, зокрема у період з жовтня по грудень, то її не буде. Більшість в Палаті представників складають республіканці і складно уявити, як Україна має діяти, щоб отримати її.
Щодо майже 8 мільярдів доларів, про які заявив Джо Байден, то вона буде надходити протягом певного часу. Це непоганий результат, бо в такий спосіб Україна буде підживлюватись американською військово-технічною допомогою. Щодо іншого, то виглядає на те, що команда Байдена намагається використовувати українського президента, як мовчазного партнера.
І Трамп в цьому сенсі передбачуваний, як і Майк Джонсон. Він зробив технологічний крок листом з вимогою звільнити Оксану Маркарову і якщо це буде зроблено, то Україна фактично визнає, що порушення мали місце.
– Як українська влада має реагувати на вимоги відставки Маркарової та на таку різку риторику Трампа стосовно України?
– За той час, який до залишився до 5 листопада, до виборів президента і Палати представників, Україні слід зосередитись саме на двопартійній підтримці. Слід розуміти, що для республіканців, які балотуються до Палати представників, Трамп є своєрідним криголамом і вони з ним будуть активно грати. Зокрема, якщо вони хочуть користуватися іміджем республіканців, їм доведеться підтримати його.
«Україна має використовувати іншу дипломатію»
– Однак, чи ці жорсткі заяви Трампа остаточно не перекреслили сподівання на двопартійну підтримку. Чи ці мости з республіканцями уже остаточно розірвані, принаймні до президентських виборів у США?
– Складно сподіватися, що щось значне відбудеться протягом часу до виборів. Україна має використовувати іншу дипломатію: ветеранську, релігійних організацій, парламентську.
Складно зрозуміти, хто планував ці зустрічі Зеленського у США, і враховуючи запал боротьби між Трампом і Гарріс це все пропонував.
– Краще було не їхати у США?
– Володимир Зеленський мав відвідати сесію Генеральної асамблеї ООН, виступити там. Провести зустрічі на полях, можливо, з Джозефом Байденом. Їхати треба було, але при цьому з трибуни ООН говорити про те, що ми ведемо війну за незалежність. А враховуючи те, що на сесії Генасамблеї було багато представників Глобального Півдня, казати, що ми ведемо антиколоніальну війну – і це правда. Маємо показати якомога більше факторів, які демонструють особливість нашого протистояння з РФ. Зокрема, масштаб і формат його.
«Якщо Трамп програє вибори, то сяде у в’язницю»
– Повертаючись до скандальних заяв Трампа, усе більше чути оцінки на кшталт, що він нарешті скинув маску і що в разі його перемоги Україну «злиють» Путіну. Чи так це?
– Чесно кажучи, буквально до цього тижня, був прихильником ідеї, що заяви під час президентської кампанії – це одне, а дії під час каденції – абсолютно інше. Але якщо Трамп програє – прозвучала така цікава фраза – то сяде у в’язницю, і це зумовлює його формат діяльності.
Трамп – політична тварина, в тому сенсі, що він звик до американських гірок в своїй кар’єрі. Це слід прорахувати. Не розумію, чому Україна полізла в це болото, не знаючи дороги, якою треба йти. Не важко було прорахувати психотип Трампа і відповідно до нього діяти.
Проблема в тім, що з одного боку ми цей план перемоги заявили, а з іншого – як тільки його оприлюднять в американських медіа, Трамп атакуватиме його. Він уже заявив, що «України не існує», а зараз скаже, що Сполучені Штати і він, як майбутній президент, (розуміємо, що трампоцентричний світ існує в його голові), не буде давати Україні гроші, як говорять республіканці з порожніми чеками.
«План перемоги потрібно будувати всередині України»
– Трамп вжив таку фразу: «вони критикують мене, вашого улюбленого президента», – це про трампоцентричність його світу. Але і в команді Байдена теж не все зрозуміло з планом перемоги України, зокрема видання The Wall Street Journal пише, що там не вражені ним та що це перефразоване прохання про надання більшої кількості зброї та зняття обмежень на далекобійні удари. А от взагалі чи можливий конкретний план перемоги в цих умовах?
– Вважаю, що методологічна помилка полягає в тому, що план перемоги потрібно будувати всередині країни, з її зміцнення. Коли спостерігаємо дезертирство у парламенті, то наївно думати, що наші партнери цього не бачать. Чи у нас несподівано виявляється дірка в бюджеті у 500 мільярдів гривень, бо уряд вважав, що війна закінчиться в середині 2024.
Маємо починати зсередини, працювати над консолідацією суспільства, інакше нам буде надзвичайно складно. Якщо ставимо себе в залежність від того, хто стане американським президентом чи наступного року – німецьким канцлером, то це не та суб’єктність, на яку заслуговує Україна.
– Українські посадовці, політики говорять, що такими є об’єктивні реалії – Україна без західної допомоги не вистоїть. Натомість західні партнери апелюють на притомний конкретний план вашої перемоги, покажіть, куди інвестувати ці гроші. Що має в такій ситуації говорити Україна?
– Я б запропонував створити уряд перемоги, який був би сформований не політиками, не представниками владних і опозиційних сил, а людьми, які мають необхідний досвід роботи. І, звичайно, для цього треба переформатувати коаліцію: має бути розпущена неіснуюча дефакто монобільшість і створена коаліція перемоги. Маємо змістовно говорити про ці речі, інакше нас не почують у світі.
– Курська операція, далекобійні удари, безліміт по зброї, і врешті-решт мирна конференція, таким є план Володимира Зеленського – що в цьому не влаштовує людей в адміністрації Байдена, які кажуть про відсутність конкретики?
– Не влаштовує? Те, що вони йшли курсом недопущення ескалації і наразі не бачу причин, з яких вони мають його змінити.
Розмовляв Віктор Біщук
