«За нас ніхто не буде воювати». Іван Тимочко про необхідність мобілізації, резерви і зменшення призовного віку
- Понеділок, 19 лютого 2024
В Україні триває обговорення прийнятого у першому читанні закону про мобілізацію. Але навіть, якщо його схвалять в останній тиждень лютого, то запрацює він аж у квітні. Натомість українські військові скаржаться, що виснажилися і на передовій закінчуються люди. Чи дійсно були необхідні зміни у мобілізаційному законі, чому деякі політики проти них, чи є у нас готові резерви та якою є імовірність, що призовний вік знизять до 25 років – у програмі АнтитокШоу на ТРК «Перший Західний» голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко.
Відеоверсія розмови – тут.
Політики підняли хвилю, яка вплинула на єдність суспільства
– Військовослужбовці на фронті скаржаться, що за два роки війни на межі своїх сил. Де взяти заміну?
– Маємо розуміти – за нас ніхто не буде воювати, це однозначно. Є територія, яка в адміністративних кордонах називається Україною, тут мешкають люди, які мають її громадянство і обов’язок кожного громадянина – захищати її. Це те, що прописано в Конституції, те, з чим людина, набуваючи статус громадянина, погоджується апріорі.
А щодо тих помилок та проблем, які накопичилися за два крайні роки, то зараз вносяться зміни у законодавство, аби ми могли готувати ефективний резерв. Резерв, віком від 18 чи 25-27 і до 60 років. Важливим є те, щоб усі особи придатні до військової служби у цьому проміжку років, могли бути призваними до ЗСУ. Категорії, які мають право на звільнення від служби – теж чітко прописані, що в існуючому законодавстві, що в змінах, які пропонуються.
Важливо розуміти інший момент – мобілізація відбувалася, резерви готувалися і усе працювало. Але низка політиків, які побачили, що рейтинги Збройних сил високі, методами – від протизаконних і до бажання паразитувати на репутації українських захисників – вирішили підняти собі рейтинги і це серйозно вплинуло на єдність суспільства. Маніпуляціями вони наробили чимало прикрощів, це слід якнайшвидше виправляти і цим необхідно зайнятися правоохоронці. Бо єдність для нас зараз – перш за усе!
В ЗСУ є потреба у збільшенні загальної кількості військовослужбовців
– У людей слово «резерв» асоціюється із певним накопиченням, а потім їх використанням у найскладніші моменти. Чи це так?
– Насамперед варто розділяти резерв цивільний і військовий. Цивільний – це люди, які перебувають за межами Збройних сил, їх можуть мобілізувати до війська у випадку потреби або у зв’язку з появою достатньої кількості техніки, розгортанням військ, вирішенням питання тилового забезпечення.
А є резерви в Збройних силах України – це ті, які не виконують у даний час бойову задачу, але призначені для того, щоб змінювати під час ротації інші підрозділи на передовій. Тобто, вони пройшли або проходять вишкіл у навчальних центрах України або ж за кордоном і потенційно будуть змінювати наших побратимів, які зараз на лінії фронту.
Безпосередньо на самій лінії фронту у межах підрозділів, відповідно до завдань, ситуації, яка є, теж проводяться свої ротації. Там частина бійців займає передові рубежі, а інша – займається технікою. За якийсь час (кілька днів чи тижнів), в залежності, як і у кого визначено, – їх змінюють.
Тож варто розуміти, що система резерву дуже ешелонована. Тому в Збройних силах є потреба у збільшенні загальної кількості військовослужбовців, аби в межах ЗСУ було легше ротувати, щоб максимально знімати навантаження з військових на передовій.
Якщо стоятиме питання збереження нас, як нації – цей крок слід зробити
– Одна з норм нового закону про мобілізацію, яка найбільше дискутується в суспільстві – це зниження призовного віку до 25 років. Але чи не пройшли ми вже і цю межу і, можливо, слід уже говорити про 23?
– Політики думають, як виграти майбутні вибори. Військові – як перемогти у війні вже і зараз. Тим ресурсом, який маємо. Тож якщо виникне питання зниження віку і це буде настільки гостро, що стоятиме питання збереження українців як нації і будуть пропозиції військових, які готові брати на себе відповідальність (а вони вже готові), – цей крок слід зробити. Але, знову ж, це не простонабрати велику кількість людей до війська. Кожен боєць – це фінансове навантаження на країну, на її економічну складову.
Щодо 25 років – це вже сформована особистість, яка має певний багаж здобутків і знань, і може потенційно себе реалізовувати, зокрема і у Збройних силах. Також, захищаючи Україну, вони, перш за усе, відстоюють своє майбутнє і це не пафос, говорю про реалії.
Є потреба у значній кількості людей на різні військові посади, до різних родів військ, для застосування у різних операціях. Про це знає Ставка верховного головнокомандувача, яка є колегіальним органом і де військові представлені, як одна зі складових. Нагадую, туди входять представники Уряду, РНБО, депутатського корпусу, Офісу президента та й сам президент.
Розмовляли Віктор Біщук та Ярина Капітан
Записала Наталка Сохан
