«Залежить від того, що буде далі». Олексій Другов про те, де Україні шукати гроші та у чому зберігати свої заощадження
- Середа, 12 березня 2025
Заяви президента США Дональда Трампа, ймовірність загострення глобальної торговельної війни, все це призводить до змін на глобальній економічній арені, відповідно на тлі ослаблення долара дорожчає золото. Як пише Reuters, кроки нового президента Трампа щодо підвищення торгівельних мит для низки країн, викликали хвилювання на Нью-Йоркській фондовій біржі, бо там вважають, що можуть зашкодити економічному зростанню та спровокувати інфляцію.
Як ці глобальні процеси можуть вплинути на гаманець українців – у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» професор НУ «Львівська політехніка», керівник проєкту «Софтінвест Консалтинг» Олексій Другов.
Відеоверсія розмови – тут.
«Доведеться шукати нові ринки»
– Мита для Мексики, Канади, Китаю та інших країн, які запровадив президент Трамп, виглядають для нас далекими. Однак наскільки нас зачеплять обмеження введені США для української металургії?
– Безумовно. Мита на алюміній, на прокат на сталь вже запроваджені для всіх країн світу з мінімальними виключеннями. Для України, якщо говоримо про експорт, це приблизно до 1 млрд доларів щорічно. Значна частина йшла в Китай, там перероблялась, але потім знову ж таки потрапляла в США. Тож все одно часто кінцевим споживачем була ця країна. Це означає, якщо ця продукція раніше потрапляла на американський ринок і коштувала, умовно кажучи, 100 доларів, то тепер – $125.
– Як це відобразиться українцях?
– З одного боку, в Америці теж виготовляють алюміній, сталь. Відповідно, ті виробники, які є у США, будуть у кращій ситуації і їхня продукція буде більш конкурентна. Тож виграє американська індустрія, а з іншого – за ці мита заплатять американські споживачі. Бо того, що виробляється в США, буде недостатньо, а те, що надходитиме з зовні, буде продаватися дорожче. І за це доведеться платити виробникам автомобілів, а потім американським споживачам, які їх куплять.
Звичайно, ми теж постраждаємо, адже попит на нашу продукцію зменшиться. Нам доведеться шукати інші ринки. Ймовірно, це буде Європейський Союз чи Австралія, а можливо, якісь інші країни.
«Дефіцит десь на мільярдів 10 доларів»
– Продовжуючи тему дій Дональда Трампа. Припиняється фінансування великого громадського сектору через USAID – що це за собою тягне? Багатьом організаціям, структурам, які фінансувалися коштом американських платників податків, доведеться звільняти працівників, тож зросте безробіття.
– Мова не лише про громадські організації. USAID виділяв щорічно приблизно 2 млрд доларів на різні сектори. Це були і бюджетні, і громадські організації; енергетика, підтримка сільського господарства. І, фактично, 83% з цих програм згорнуто, а частина буде передана до Державного департаменту США і будуть фінансуватись звідси. Наразі не відомо, скільки саме в Україну зараз буде коштів потрапляти. Зрозуміло, що це буде в рази менше, а це зростання безробіття, зменшення надходжень в бюджет, бо з цих грошей сплачувались податки.
Це черговий удар по нашій економіці. Важко перевести це в цифри, скільки це відіб’ється на ВВП, але це однозначно відсотки. Не секрет, що Україна потребує в рік приблизно 40 млрд доларів. І на перших пів року колишній президент США Джо Байден перерахував внесок у Світовий банк і звідти неможливо ці кошти забрати. Тож до липня маємо американську та європейську допомоги. А потім у нас утвориться дефіцит десь на мільярдів 10 доларів.
– Зарплати лікарям, освітянам, держсектору залежать від зовнішнього фінансування, зокрема грошей США та європейських країн. Чи зможе собі Європа компенсувати нам ці кошти?
– Європа в кінцевому результаті після довгих переговорів, як правило, знаходить рішення. Зокрема, на цей рік вони свою частину фінансують. Але зараз, коли стало зрозуміло, що не буде американської фінансової допомоги і потрібно збільшити допомогу, то у ЄС ще не має чіткого рішення. Є кілька країн, які виступають проти, зокрема Угорщина, Словаччина, можуть долучитися й інші.
Також ще важко зрозуміти, що буде відбуватися далі: перемир’я, чи – триватиме війна. Якщо припиняться бойові дії, то тоді ми можемо зменшити свої військові видатки. Стане менше людей, які перебувають на лінії фронту, беруть участь в бойових діях, зменшаться потреби у закупівляхзброї. І, в принципі, ми зможемо самі дати раду та перекрити видатки своїми коштами. Але якщо усе триватиме, то нам потрібно буде шукати шляхи зменшення державних витрат і терміново шукати альтернативні джерела, де можна буде взяти кошти.
І шляхів для цього не багато. Зокрема, можемо збільшити випуск ОВДП, але це означатиме девальвацію гривні. Іншого ґрунтовного способу зараз не видно. Будемо сподіватися, що країни ЄС таки домовляться.
– Або «розморозять» конфісковані російські активи…
– Але проти цього принципово виступає Європейський Союз, навіть не США. Справа в тім, що більша частина з цих 350-400 російських мільярдів (ніхто досі точно не порахував) зберігається в Бельгії. Вони готові за рахунок відсотків з них надавати нам кредити, однак просто передати їх не готові. Бояться, що тоді інші країни почнуть забирати з фінансових установ Європейського Союзу свої кошти. Оскільки це буде сигнал, якщо щось піде не так, то їхні гроші заберуть і віддадуть іншим. А це може обвалити євро. Наразі обговорення триває, і я не бачу, що без згоди РФ, вони погодиться ці гроші передати нам. А ми розуміємо, що її не буде.
«Дуже сильно впали світові ринки»
– Валюта, крипотовалюта, золото – що буде з ними на тлі заяв президента Трампа?
– Щодо валют, то ніхто не скаже точно, як буде. Але в загальному, долар мав би подешевшати до євро, але це не відбудеться швидко. Якщо говорити про рекомендації щодо заощаджень, то має бути приблизно 40% долар і по 30% – євро та гривня.
– А якщо ще золото і криптовалюта?
– Зараз дуже сильно впали світові ринки. Уже всі зрозуміли, що США введуть мита і, як наслідок, американська економіка пішла вниз, це називається уже стагфляція. Почали падати ринки, наприклад, Tesla втратила 10% своєї вартості, зокрема, власники компанії, включаючи Ілона Маска, втратили 100 млрд доларів. (Говоримо, що Україні треба 10 млрд, а тут за один день компанія втратила 100 млрд.) Також падає криптовалюта, зокрема, біткоін коштував 110 тисяч доларів, а зараз – 78 тисяч. Обвалився майже на 10%.
Це все створює можливості для тих, хто думає про перспективу двох-трьох років. Зараз вигідно буде купувати біткоїн та американські акції. Ці активи були дуже дорогими, а зараз – подешевшали.
Тепер золото. Це завжди був актив, який балансував усі інші; коли все стає погано, починають купувати цей метал. Однак проблема, що золото скуповують вже протягом останніх двох років і воно виросло в ціні майже у два рази і перетворилось на переоцінений актив. Тож купувати його зараз, коли вартість на піку, не надто добра ідея.
Тому краще тримати зараз заощадження у доларах та євро і чекати момент, коли буде гарна точка входу в ринок і купити трішки акцій і біткоїну. Золото теж не зашкодить, але коли подешевшає.
«Непогана ідея вкладати гроші в нерухомість»
– Наскільки варто зараз інвестувати у нерухомість, якщо є відповідні ресурси?
– Якщо війна закінчиться, тоді ризиків стане менше і нерухомість стане дорожчою.
Інше питання, яка буде економічна ситуація в країні. Якщо українська економіка зростатиме, то її вартість теж піде в ціні. Для прикладу, якщо порівняти вартість нерухомості у Львові та Кракові, то там вона у три рази дорожча. Це при тому, що доходи там не далеко не в три рази вищі, ніж у нас. Тому це непогана ідея вкладати гроші в нерухомість. Головний ризик, чи буде девальвація гривні, бо це знизить ціни на нерухомість. Однак це, знову ж таки, був би хороший момент, щоб її купляти.
Загалом, передумови, що ринок нерухомості в Україні зростав є дуже добрі. Зокрема, в контексті того, що будуть приходити іноземні інвестиції, є угода про надра, чекаємо на миротворців. Їм усім треба десь жити. Тож ринок буде рухатись.
В перспективі, вірю в те, що все складеться і економіка буде зростати. Однак гарантувати, що цього року різко все виросте не можна.
Нерухомість при нормальному режимі зростає відсотків на п’ять на рік, акції –15-20% в рік. Біткоін росте ще швидше. Але в Україні в американські акції майже не інвестують. У біткоін та нерухомість – більше. Багато грошей люди тримають біля себе в доларах і їх набагато більше, ніж потрібно, аби забезпечити собі фінансову подушку.
– Ситуація з цінами. Зокрема, вартість нафти, зокрема американська упала до рівня листопада 2023 року. Це добра новина для нас, чи це не має жодного впливу?
– Для світової економіки це погана новина, бо ціна нафти падає тоді, коли очікується рецесія, погіршення економічних показників і це відіб’ється у всьому світі.
Якщо говоримо про гаманець того, хто заправляє автомобілі, то звичайно, падіння нафти, має призвести до того, що ціни на бензин знизяться. Але це не працює так, що ціна на нафту сьогодні впала, а завтра –заправився дешевше. Це ж з нафти треба виготовити бензин, він має потрапити в Україну.
Та в Україні ще є свої особливості. Собівартість виробництва вже знизилась, а ціни на заправках – ні. Тільки акції приходять, що у вас великі скидки на АЗС. Це теж говорить про те, що прибутковість компаній сильно зросла. Однак, поки в Україні буде олігархія на ринку нафтопродуктів, то він не буде працювати на споживача, а на того, хто продає.
Розмовляла Ярина Капітан
