Головне за день

Українські війська рухаються до оточення приблизно 3000 російських військових, які притиснуті до річки в Курській області, пише The Wall Street Journal. Для цього були використані ракетні комплекси Himars, а також безпілотники з вибуховими пристроями. «Сили Києва зараз розширюють свій контроль уздовж кордону і завдають ударів по російських шляхах постачання, в той час як Москва посилює контратаки з використанням масованих планерних бомб і військ, які стягує з України та інших частин Росії», – пишуть там. Разом з тим, у Пентагоні заявили, що підтримують операцію України на Курщині, хоч їм достеменно не відома її мета. Зазначається, що політика США дозволяє ЗСУ вести вогонь у відповідь, однак там ще не знають, як Курська операція вписується у «стратегічні цілі на полі бою».

Про цілі України на Курщині, ініціативу на полі бою та чи політично Путін переживе таку «окупацію» ‒ у програмі Міжнародні новини на ТРК «Перший Західний» полковник армії США у відставці, керівник відділу розвідки Європейського командування США (2012-2014 роки) Джонатан Світ та економіст, колумніст The Hill, Washington Examiner, Kyiv Post та The Messenger Марк Тот.

Відеоверсія розмови – тут.

«Україна провела дуже хорошу, оманливу роботу»

‒ Україна продовжує наступ у Курській області. Наскільки значним він є і чи ви взагалі очікували воєнні дії на території РФ?

Джонатан Світ: Такого не очікував, як і багато інших. Разом з тим президент Зеленський раніше говорив про те, що вісім бригад ЗСУ є в резерві, але їх потрібно було укомплектувати.

Україна провела дуже хорошу, оманливу роботу. Ця операція ЗСУ вже є дуже успішною. Сили оборони змогли сповна скористатися цим успіхом після прориву перших ліній оборони. ЗСУ відкидають росіян углиб і таким чином створюють так звану буферну зону, про яку, до речі, говорив російський уряд.

Крім цього, наступ ЗСУ змушує росіян маневрувати. Їм доводиться змінювати свої позиції, і внаслідок цього вони стають більш вразливими для українців. Тепер їх легше знищувати, ніж, коли вони сиділи в окопах.

‒ Як далеко можуть зайти Збройні сили України углиб Курської області і якими можуть бути подальші їх цілі на цьому напрямку?

‒ Усе залежить від можливості підтримувати таку операцію. ЗСУ точно не хочуть розтягнути свої логістичні ланцюжки і не дати можливості росіянам їх атакувати та оточувати.

Можу припустити, що, рухаючись вперед, ЗСУ будуть переміщувати углиб Росії все більше озброєння, аби бити ще більше по їх лініям комунікації. Сподіваюся, що вони також зможуть уражати російські пускові установки та автомагістралі, аби знищувати їх резерви ще на підході до поля бою.

«Усі «червоні лінії» Путіна блискуче перейдені ЗСУ»

‒ Що Владімир Путін думає про останні новини із фронту? Як він зараз себе почуває і наскільки значним є це вторгнення для вразливості путінського режиму?

Марк Тот: Запитання на мільйон доларів. Зараз усі це якраз хочуть зрозуміти. Насамперед, це дуже принизливо для кремлівського диктатора, адже РФ захоплена та окупована. Путін говорив, що такого ніколи не станеться, бо в нього є «червоні лінії». Тепер ці лінії блискуче перейдені ЗСУ.

Росія дуже опортуністська країна, вона поширює дезінформацію світом та в країні. Тож буде пробувати розкручувати наратив, що зараз повернулися часи Другої світової і тому потрібно переводити економіку на воєнні рейки. Путін все хоче показати у хорошому світлі, хоча знаємо, що це не так.

З точки зору України, ЗСУ потрібно збільшувати успіхи, яких вони досягли. Слід продовжувати рухатися вперед, при цьому зберегти логістику. Чим довше українські сили будуть окуповувати Росію, тим складніше Путіну буде на це реагувати.

‒ Чому ми не бачили жодного спротиву наступу ЗСУ з боку жителів Курської області? І чи зміг би Путін пережити довгу окупацію території РФ з політичної точки зору?

‒ Люди на Курщині взагалі не мають діла до війни та участі у бойових діях. Бачимо, що здебільшого на відбиття наступу України кинули строковиків. Це діти, яким по 18-20 років і вони опинилися у центрі сучасної війни. І вони точно шоковані від цього.

Вважаю, що причиною відсутності спротиву з боку росіян було те, що ЗСУ забезпечили секретність своїх планів, так звану оперативну безпеку. Це застало Росію зненацька.

«Росія невдало реагує на наступ»

‒ Видання Meduza повідомило, що Кремль готується і надалі використовувати своїх призовників на Курщині. Так виглядає, що вони не готові перекидати свої більш досвідчені підрозділи зі Сходу України. Що думаєте про це?

Джонатан Світ: Читав статтю, в якій обговорюється навіть відправка строковиків із Сибіру. Це порушує обіцянки Путіна, що ті не будуть воювати.

Важливий ще інший аспект. Як тільки росіяни будуть переміщувати свої війська з інших регіонів на Курський напрямок, то одразу будуть себе викривати. У росіян не армія маневру, а ‒ конкретних цілей, масованої артилерії та піхоти. У них немає належного керівництва, не вистачає координації, аби ефективно переміщати особовий склад.

‒ Чи здатні вони відбити наступ на Курщині лише використовуючи строковиків?

‒ Не думаю. Україна показала, що може проводити маневри з комбінованими видами військ. Йдеться про танки, БМП, артилерію та підтримку з повітря.

Зараз ініціатива за Україною. Росія невдало реагує на наступ, у неї немає досі плану. Їм доводиться перекидати свої війська, а вони це роблять незграбно. Ба більше, а в них нема систем ППО, аби захищати ці колони.

Вже понад 605 тисячі росіян були вбиті чи поранені на полі бою. Тому росіянам доводиться кидати на поле бою цих строковиків, через великі втрати на фронті.

‒ А які шанси на те, що ЗСУ зможуть рухатись далі і навіть загрожувати Курську?

‒ Усе залежить від двох видів боїв. Зокрема, ближній та далекобійний. Потрібно проводити їх обидва. ЗСУ зараз досягають успіху у ближньому бою. Потрібно повністю зупинити маневрування російських сил і пришвидшити свій рух вперед. В іншому випадку, росіяни окопаються, а тоді все перейде у позиційну боротьбу. Маневрування – це ключ до оточення росіян та їх обходу з флангів.

Крім цього, важливе далекобійне знищення противника. Необхідно забезпечити вільне маневрування для своїх сил.

‒ ЗСУ успішно знищили три моста через річку Сейм на Курщині. Німецький Bild пише, що до трьох тисяч росіян можуть опинитися внаслідок цього в оточенні. Що думаєте про ці тактичні досягнення?

‒ Якраз говорив про далекобійну боротьбу. Бачив відео з ударами по російських інженерних військах. Це ще більше їх ізолює.

Важливо відрізати противника від його ліній постачання. Тоді він або помре, або здасться в полон. Знищення мостів через річку Сейм – перший крок до цього.

«Україні потрібен справедливий мир»

‒ Як можете оцінити тишу від партнерів у перші дні наступу та поточні заяви від західних лідерів? Чи є відчуття, що вони змінили свій світогляд щодо «червоних ліній» російського диктатора Владіміра Путіна, маю на увазі ядерні поворози і чи вони зрозуміли, що зараз взагалі не існує жодних ліній?

Марк Тот: Думаю, у перші дні там не знали, що відбувається. Це стало несподіванкою. Ймовірно, розвідка фіксувала нарощування сил біля кордону, але ніхто не сподівався не таке. І це добре.

Україна показала, як може виглядати ефективний наступ. Це натяк, що так може статися і в Криму. І це стане вирішальною битвою війни.

Щодо страху ескалації, то Україна провела чудову роботу і довела, що не має «червоних ліній» в Путіна. Це спростовує заяви таких, як Джейк Салліван. Ці лінії можна перетинати, і Путін нічого з цим не може зробити. Він, можливо, і планував якісь операції під чужим прапором, але у нього статична армія за типом Другої світової. Їй складно маневрувати.

‒ Є розмови також про можливість використання захопленої території у Курській області для проведення перемовин та обміну на українські. Разом з тим, в Кремлі заявляють, що не будуть вести перемовини. Що думаєте про таке?

‒ Не вірю їх заявам. У Кремлі кажуть, що начебто вже не будуть вести перемовини, хоча раніше хотіли. Це питання має вирішувати Україна. Сподіваюся, що Курськ не використають для обміну територіями, а для звільнення Криму. Це ключовий момент.

Будь-яка угода з Росією зараз – це тимчасове рішення, яке потім призведе до повторної агресії. У 2014 році уже таке було. Україні потрібен справедливий мир. Для цього РФ слід поставити на місце і прийняти Україну до НАТО.

‒ Вважаєте, що миру можливо досягти лише на полі бою, а не за столом перемовини з РФ?

‒ Усі, хто зацікавлений у довгостроковому і справедливому миру для України, мають бути сфокусовані на полі бою.

Джонатан Світ: Теж не думаю, що Зеленський та його генерали шукають можливості отримати більше карт для перемовин. Поки такого не бачу.

Наступ ЗСУ на Курщину відкриває ще один фронт, що змушує РФ маневрувати, перекидати свої війська. Це послаблює тиск на ті підрозділи, які обороняються на інших фронтах. Окрім того, ЗСУ зараз можуть бити по тих військах, які переміщаються, зокрема з Донбасу, Сибіру та Криму. Росіяни роблять якраз те, чого хочуть українці.

«Далі ‒ посилення тиску на сили РФ у Криму»

‒ Чи очікуєте ви ще одного удару з боку України на іншому напрямку фронту?

‒ Це може відбутися. При цьому, слід пам’ятати про проблеми із логістикою. Аби рухатися вперед, потрібно забезпечувати поставки снарядів, палива та прибуття живої сили. Важливими є і втрати і те, як складно армії рухатися вперед на 5-15 кілометрів. Адже тоді потрібно залишати сили у своєму тилу.

Крім цього, ЗСУ, на відміну від російської армії, бережуть цивільних і не б’ють по цих об’єктах. ЗСУ провели чудову роботу щодо цього і посилають відповідний сигнал цивільним, що їхня ціль – російська армія.

‒ Чого очікуєте від Курської операції з військової та політичної точки зору?

‒ ЗСУ з військової точки зору досягли стратегічної та оперативної переваги. Застали росіян зненацька. Змусили їх переміщати свої війська та створити багато можливостей на полі бою. Звісно, поки ми не бачили застосування винищувачів F-16 в Курській області та масового ‒ американських танків Abrams та БМП Bradley.

Далі будемо бачити посилення тиску на російські сили в Криму. Разом з тим важливою є і битва на Донбасі, де ЗСУ обороняються, але найважливіше зараз ‒ це Курськ.

Марк Тот: Сподіваюся, Захід зрозуміє, що зараз критичний момент. За ним мають спостерігати усі демократії, які готові битися з тиранією.

Захід має нарешті усвідомити, за що ви б’єтеся. Потрібно показувати, що боротьба України є нашою і робити все, щоб ви перемогли.

Розмовляв Даніель Ткіє