Головне за день

Заяви російського диктатора Володимира Путіна про те, що Росія не зацікавлена у вторгненні в НАТО, дуже схожі на наполегливі заяви Кремля наприкінці 2021 і на початку 2022 року − в тому числі й напередодні 24 лютого − про те, що Росія не має наміру нападати на Україну.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), який проаналізував розгорнуте інтерв’ю Путіна російському держканалу «Россия 1» 17 грудня, де той погрожував Фінляндії і водночас запевняв, що РФ не має наміру воювати з НАТО, пише Українська правда.

«Запевнення Путіна про його мирні наміри щодо НАТО виглядають пустопорожніми в контексті погроз, які він сам і кремлівські експерти останнім часом висловлюють на адресу країн-членів НАТО.

Путін в інтерв’ю 17 грудня… спробував заперечити попередження президента США Джо Байдена від 6 грудня про те, що Росія нападе на країну НАТО в майбутньому, якщо виграє війну в Україні. Путін стверджував, що Росія не має жодних геополітичних, економічних, військових чи територіальних причин воювати з НАТО, і що Росія зацікавлена у розвитку відносин з країнами-членами НАТО.

Це інтерв’ю, ймовірно, було навмисною спробою посилити зусилля Кремля, спрямовані на те, щоб представити російську військову загрозу НАТО як уявну та штучну».

Аналітики вважають що всі ці запевняння не мають жодного підґрунтя.

Вони нагадують, що 21 липня Путін погрожував Польщі, після того, як Варшава відправила війська до білорусько-польського кордону через передислокацію бойовиків групи Вагнера до Білорусі. Тоді російський диктатор заявив, що Росія відповість «усіма засобами», які є в її розпорядженні.

Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв 29 серпня пригрозив, що Росія має «можливість діяти в рамках jus ad bellum (право війни) проти кожної з країн НАТО», коментуючи підтримку Заходом українських ударів по окупованому Криму. Аналогічно Медведєв погрожував Польщі в листопаді, коли заявив, що Росія вважає Варшаву «небезпечним ворогом», який може втратити свою «державність».

Також повідомляється, що 2 грудня один з російських пропагандистів на держтелебаченні припустив, що країни Балтії стануть наступною військовою ціллю Росії і що вони впадуть незабаром після України.

Російський пропагандист Володимир Соловйов, Медведєв та інші російські так звані експерти постійно погрожують застосувати ядерну зброю проти Сполучених Штатів та інших країн-членів НАТО.

ISW нагадує, що ці погрози є частиною давніх російських наративів про можливий напад на НАТО, які з’явилися ще до того, як Фінляндія подала заявку на вступ до Альянсу і була прийнята до нього 4 квітня.

«Безумовно, заяви російських експертів, не становлять військової загрози для країн НАТО, але вони є важливим контекстом для позірних зусиль Путіна, покликаних заспокоїти ситуацію, під час його інтерв’ю 17 грудня», − переконані експерти.

Вони наголошують, що Путін прагне обмежити і послабити НАТО уже протягом двох десятиліть і постійно вимагає змін в Альянсі.

«17 грудня Путін заявив, що Росія не має жодних «територіальних суперечок» з країнами НАТО, щоб замаскувати свою фактичну давню мету − послабити єдність Заходу і змусити НАТО відмовитися від своїх ключових принципів, таких як «політика відкритих дверей», яка дозволяє альянсу на власний розсуд приймати нових членів.

Путін послідовно переслідував цю мету протягом усього свого правління і продемонстрував свою повну відданість їй, наказавши Міністерству закордонних справ Росії в грудні 2021 року висунути ультиматуми США і НАТО, вимагаючи, серед іншого, «гарантій безпеки» з боку Альянсу і зобов’язань не розширюватися».

Аналітики переконані, що Путін хоче створити умови, за яких НАТО підірве власну глобальну владу, стане структурно та ідеологічно слабким і не зможе протистояти майбутнім цілям Росії, які можуть включати територіальні завоювання або встановлення російського сюзеренітету над державами, які Москва вважає сферою свого контролю.

ISW повідомляє, що зростаючі тертя між США і Європою, а також всередині НАТО та інших західних структур можуть послабити колективні заходи Заходу проти агресивної поведінки Кремля і дозволити Путіну розробити нову павутину коаліцій, які будуть сприяти досягненню російських цілей.

Путін регулярно повторює свою неприязнь до західних альянсів, закликаючи до формування багатополярного світового порядку, в якому Росія матиме право вето на ключові світові події.

Аналітики переконані, що Путін хоче, щоб НАТО визнав претензії, вимоги і сферу впливу Росії, і неодноразово вказував на наміри РФ покласти край «гегемонії США».

«На запитання журналіста про те, як Росія може знайти спільну мову зі США, Путін заявив, що саме Штатам потрібно буде знайти спільну мову і «рахуватися» з Росією, що свідчить про те, що Путін вважає США слабшою державою. Його сприйняття Росії як сильної держави означає, що РФ немає необхідності знаходити «спільну мову» або брати участь у серйозних дипломатичних переговорах зі США».

Аналітики вважають, що обидві ці заяви можна сприймати як погано завуальовану погрозу на адресу Сполучених Штатів і НАТО.

ISW раніше припускав, що Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну частково тому, що вважав НАТО слабким, а не тому, що Кремль відчував військову загрозу з боку НАТО.

ISW також вказував, що Путін поважає лише військову силу, яку, на його думку, США і НАТО не будуть використовувати для захисту України, і, можливо, він очікує, що підтримка України з боку Заходу зазнає краху.

Аналітики вважають, що неодноразова риторика Кремля про його ворожі наміри щодо НАТО в поєднанні з потенційним майбутнім військовим потенціалом Росії в разі перемоги Росії в Україні створюють серйозну загрозу безпеці Заходу.

Вони вказують, що якби Росія могла захопити Україну, то вона «могла б розгорнути свої сили аж до кордону НАТО від Чорного моря до Північного Льодовитого океану».

«Враховуючи продемонстровані Росією ворожі наміри щодо НАТО та її потенційні військові можливості вздовж майже всього східного кордону НАТО, Захід буде змушений підготуватися до захисту від можливих дій Росії проти НАТО. Вартість цих оборонних заходів буде астрономічною і, ймовірно, супроводжуватиметься періодом дуже високого ризику. Підтримка України пропонує Заходу найкращу можливість уникнути цих витрат і розширення російської загрози», − наголосили в ISW.