«Збрігайте холодну голову» – політична психологиня про те, як не вляпатися у російське ІПСО
- Понеділок, 10 квітня 2023
Як розповіла заступниця міністра оборони Ганна Маляр, російські окупанти поширюють фейк про начебто існування методички для українських журналістів щодо висвітлення подій під Бахмутом. Згідно неї, ніби заборонено згадувати про втрати ЗСУ під Бахмутом, позитивно висловлюватися про ворога. Маляр наголосила, це не що інше, як дезінформація і нагадала, що Генштаб ЗСУ і Міноборони щодоби публічно озвучують останні дані, а також пресофіцери ЗСУ оприлюднюють офіційну інформацію ЗСУ. Як розрізнити реальну інформацію від вкиду ворога, як її перевіряти та захиститися від негативного психологічного впливу у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» – політична психологиня Олена Вострова.
«Задуматися над тим, хто і для чого це робить»
– Ворог постійно намагається вплинути на наші емоції. Українці часто реагують на вкиди, в яких є і фейкові бійці, і реальні фото загиблих. Чимало з нас її лайкають і таким чином множать у мережі. Якою має бути реакція на таку інформацію?
– Ви правильно відзначили, що такий пост в собі містить емоційний заряд. Тож, якщо під час гортання стрічки новин зустрічаєте фото, відео чи інформацію, які викликають у вас сильні емоції: страх, ейфоричну радість, агресію, гнів, відчай – потрібно задуматися, хто і для чого це робить. Далі постаратися знайти реальне джерело цієї інформації, звідки бере початок цей пост. Якщо бачите, що його немає, або це якийсь залайканий пост, у якому ще й стоїть заклик до негайного поширення, має спрацювати маркер – у жодному разі цього не робити. Це те, що називається вірусне відео або вірусний пост, і якщо не хочете його «підхопити», то зберігайте холодну голову. Зазвичай, такі пости мають дуже сумнівні джерела, або взагалі без них.
«В інформпросторі росіяни досягли деяких успіхів»
– Журналісти теж закликають людей не вестися на недолугі російські фейки, але за рік війни ми зрозуміли, що не слід ворога недооцінювати. Як росіяни вчаться і вдосконалюють ІПСО? Наведіть їхні успішні вкиди.
– Росіяни дійсно вчаться і не потрібно їх недооцінювати. Маємо перебувати в інформаційній реальності, усе аналізувати і об’єктивно сприймати усе, що відбувається. Останнім часом ми зауважили, що ворог займається переграванням того, що виходить у нас. Тобто, вони запозичають наш досвід і розпочинають відтворювати щось подібне у себе. Зокрема, коли речниця МЗС РФ Захарова реагувала на повідомлення з України про те, щоб перейменувати росію на московію, вона назвала Зеленського бункерним. Це смішно, адже усі ми знаємо, хто є бункерним насправді і це точно не наш президент. Росіяни бачать, як у нас працюють з повістками і такі ситуації також починають відтворювати. Перегравання у них зараз дуже багато.
Ще один приклад зі збиттям американського безпілотника, коли американці сказали «окей, ми не дамо себе спровокувати, не чинитимемо у відповідь жодних агресивних дій». Росіяни це сприйняли як інформаційну перемогу, вручили нагороду пілотові, який збив цей безпілотник. Але після прольоту американського бомбардувальника В-52 біля самого кордону РФ і Санкт-Петербургу (американці без зайвих слів продемонстрували свою силу і можливості), у росіян стався збій – вони пішли «по колу» і почали лякати нас і Захід ядерною зброєю. Якщо раніше у своїх інформаційних атаках вони використовували більше проактивну позицію, то зараз почали вже аж надто реагувати. Це означає, що ми перехоплюємо ініціативу у цій інформаційній битві.
Відомий американський пілот F-16 Ден Гемптон сказав, що готовий перетворити небо над Україною у безпілотну зону для росіян – це теж своєрідна реакція американців на збиття безпілотника.
З 1 квітня Росія почала головувати у Радбезі ООН і ми намагалися це висміяти та сказати, що це такий поганий жарт. Американці також над цим сміються, хоча насправді це зовсім не смішно.
У цьому випадку, вважаю, що це наша інформаційна поразка, ми не змогли в інформаційному просторі довести світовій громадськості, що такого не слід допускати. Не може РФ, яка є агресором, вбиває українців і чинить геноцид, головувати у Раді безпеки.
«Маємо довіряти нашим офіційним джерелам»
– Мета російського ІПСО – зменшити нашу довіру до війська, до влади, змусити шукати в усьому якийсь негатив, підставу. Так виглядає, що найбільша їхня ІПСО – це змусити думати, що усе навколо нас це ІПСО. Чи це так?
– І це також. Насправді ІПСО це дуже специфічний термін – інформаційна психологічна спецоперація, а є ще інформаційно-психологічні кампанії. Тобто, спецоперація це більше з військової термінології – те, що відбувається зараз під Бахмутом. Коли війська роблять певні дії, аби ворог почав думати, що буде щось відбуватися. Там має бути до 60% правди, а решту – брехня, при цьому важливо щоб ворог мав тільки єдине джерело надходження інформації. Спочатку ворога ізолюють, аби він не міг більше нізвідки отримувати інформацію, а потім проводять спецоперацію.
А те, що ми називаємо психологічно-інформаційними кампаніями (вкиди, фейки або дезінформація) – це те, що відбувається постійно і де нам потрібно мати певні навички медіаграмотності і розуміти, що відбувається. Наприклад, якщо говоримо про Бахмут і так звану «методичку для журналістів» випущену росіянами, маємо розуміти, що нічого такого не має, адже ми свідомі того, що є три джерела надходження надійної інформації про події на фронті: президент Володимир Зеленський, Валерій Залужний – наш головнокомандувач і наш Генштаб та Міністерство оборони України. А ще можна обрати експерта – воєнного аналітика, де головним критерієм є те, що ця людина не подає інформацію, яка може зашкодити ЗСУ.
Маємо довіряти нашим офіційним джерелам інформації і розуміти, що ворог проводить інформаційні кампанії та хоче нас дезорієнтувати. Що більше в людини є навичок медіаграмотності, то більше вона залишається в контакті з реальністю і зберігає спокій.
– Ще є інформзалежні люди – це коли виробляється звичка до певного потоку інформації, але оскільки він не завжди насичений подіями, відбувається своєрідний психологічний обвал. Людина його сприймає, як інформаційний вакуум і починає шукати цю інформацію деінде…
– У тому, що «деінде», це, як купити собі якийсь не якісний фастфуд, яким можна собі нашкодити. Так само і з інформацією, отриманою з абияких джерел. Є токсичні джерела, які спеціалізуються на тому, щоб створювати психологічно отруйний контент, після знайомства з яким люди впадають у депресію.
Є культура споживання інформації. Якщо ти всеїдний, але не готовий до цього психологічно, з мозком може відбуватися те ж, що зі шлунком після неякісної їжі.
Записала Наталка Сохан
