Головне за день

Цього року школярі у Львові сядуть за парти 19 серпня. Заклади позашкільної освіти запрацюють з 1 вересня. Поки не повідомлялося, коли ж розпочнеться навчання в учнів області.

Чи 19 серпня «перший дзвоник» у школах Львова – це правильно, коли він пролунає на Львівщині, що буде з осінніми та зимовими канікулами, яким буде шкільне навчання: очне чи дистанційне та що з укриттями в освітніх закладах Львівщини – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» директор департаменту освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації Олег Паска.

Відеоверсія розмови – тут.

Початок навчального року – 1 вересня

– Отож, школи Львова йдуть вчитися 19 серпня. А коли навчальний рік розпочнеться для дітей Львівщини?

– Живемо у правовій країні, тож відповідно до закону про повну загальну середньо світу, починається навчальний рік 1 вересня. В умовах військового стану рішення про його початок ухвалює Кабінет міністрів України, відповідно до постанови. Її ще немає, однак можемо на 99% прогнозувати, що у ній буде прописано – 1 вересня.

На це є багато причин. Зокрема, як будуть виплачувати зарплату педагогам та як заплатити компенсацію за те, що їх відкликали з відпустки? І багато інших питань виникає до тих, хто задумав почати навчальний рік швидше. А ще – потім прийде перевірка чи Рахункова палата і люди, які поставлять підписи під такими документами, нестимуть відповідальність.

– Рішення те, що Львів сяде за парти 19 серпня, є незаконним?

– Це не моя компетенція. Можу лише наголосити, що відповідно до закону навчальний рік має початися 1 вересня.

Рішення за педагогічними радами шкіл

– І область буде вчитися з 1 вересня?

– Ми провели нараду задовго до цих історій і на ній усе детально пояснювали та думали, як зекономити енергоносії через атаки РФ на енергосистему України. Знайшли кілька варіантів, які рекомендували громадам і практично усі з цим погодилися. Зокрема, зменшити осінні і весняні канікули, а збільшити – зимові; ущільнити дещо програму; якщо в когось є можливість вчитися по суботах. І в такий спосіб ми в період з 1 вересня до, там, умовно, якогось грудня чи листопада, можемо помістити піврічну програму. І так можемо зекономити енергоносії і зменшити навантаження на енергосистему.

Це не нове. Ми і у 2023 давали рекомендації, що коли доба скорочується, то окремі школи починали навчання – де не було електрики, а – пічне чи твердопаливне опалення – з початку світлового дня, наприклад о десятій. Кожна громада виходила в ситуації і забезпечувала освітній процес.

– Чи можете ви уже сказати, як діти будуть навчатися у кожному районі, чи є напрацьовані дати зимових, осінніх канікул? Чи це кожна громада визначає окремо?

– Навіть не громада. Відповідно до закону, це визначається рішенням педагогічної ради кожної школи. І вони цей алгоритм знають. Міністерство і департамент освіти дають рекомендації, як краще це зробити.

Правило двох стін у школах діятиме і цього року?

– Зараз кожна структура, установа в Україні готується до зими. Придумають різні плани на випадок довгих відключень електроенергії. Як у школах Львівщини?

– З 1102 закладів освіти, тільки 120-130 не мають генераторів. Це, як правило, найменші школи, і зараз над цим громади працюють, а інші – мають по два, а то й по три генератори. Зараз пішла тенденція, що закуповують ще акумулятори, аби забезпечити кращі умови.

– Цього достатньо?

– Це залежить від умов у країні, якою буде зима. Робимо усе, щоб забезпечити належні умови, щоб діти могли вчитися. Зрештою, досвід минулого року показав, що в умовах війни Львівщина забезпечила очне або змішане навчання для дітей.

– Раніше повідомлялося, що третину школярів на Львівщині можуть перевести на дистанційне навчання. Йдеться про 41-42 тисячі учнів. Станеться це, якщо, цитую, «уряд змінами до постанови не надасть дозвіл на функціонування шкіл з певним типом укриттів». Про що саме йдеться і чи є вже вирішення цього питання?

– Йдеться про укриття на перших поверхах будівель, де працює правило двох стін. Де немає підвалу чи цокольного приміщення. Таких шкіл у нас 287 і це приблизно 41 тисяча учнів. Це десь дев’ята частина учнів в області – в області їх загалом 300 тисяч. Щодо дитячих садочків, то це десь 156 з 975 і це – 11 тисяч 200 дітей. Зокрема, до 11 тисяч сімей через це не зможуть піти на роботу.

Це є серйозна проблема. І голова Львівської ОВА Максим Козицький на засіданні у Кабміну, де розглядалося питання початку навчального року запропонував, аби правило двох цін працювало у нас і на наступний рік.

Поясню. При виділенні коштів на укриття, Кабмін визначив пріоритетом території, яке є в прифронтовій зоні і скерував їх саме туди – і це правильно. Однак Львівщина, громади не будуть в стані забезпечити зараз у 200-300 школах укриття, на це немає коштів.

– Ситуація вирішена, діти до школи все-таки підуть і буде діяти правило двох стін?

– Діти в будь-якому випадку будуть вчитися. Питання очно, чи – дистанційно. Садочки так само, рішення це немає.

Чекаємо до середини серпня, як визначиться Уряд. Якщо будуть пом’якшені умови, одна ситуація. Якщо ні – будемо перелаштовуватися.

Результати перевірки укриттів дізнаємося ближче до 1 вересня

– А загалом, скільки в області виділено коштів за цей навчальний рік на облаштування укриттів?

– У 2023 ми отримали субвенцію з державного бюджету 32 мільйони, вони пішли у громади. І був розподіл коштів відповідно до вимог, які встановило Міністерства освіти і науки.

Дуже сподобалося як в Новому Роздолі продумали укриття, як воно функціонує. І в інших школах: у Львові і біля обласного центру, у Дрогобицькому районі є гарні укриття. Зокрема, для дітей з особливими потребами передбачений ліфт.

Громади зараз за свій кошт – мав розмову з Шегинівською громадою – роблять укриття, яке відповідає усім вимогам. Інші громади також, де мають можливість, доробляють їх.

Тож на Львівщині у 2024 буде більше укриттів і менше таких ситуацій, де діятиме правило двох стін або, де укладена угода оренди з іншими організаціями. Два-три роки і ми це налагодимо.

– Чи перевіряєте ви школи Львівщини перед новим навчальним роком щодо укриттів?

– Щороку комісії з фахівців, куди входять Державна служба на звичайних ситуаціях, поліція та інші органи, відповідальні за це, спільно з адміністраціями перевіряють кожну школу: умови, укриття і видають припис – погодження, що це укриття може функціонувати, або – ні.

І уже в залежності від цього педагогічна рада визначає форму навчання і її затверджує Львівська ОВА. Це десь у 20 числах серпня, ближче до першого вересня.

Є речі, які ми швидше розвиваємо, ніж у Литві

– Ви повернулися з Литви – розкажіть про цю поїздку. З ким вдалося поспілкуватися та який досвід хочете перебрати до нас?

– Спілкувалися з представниками Міністерства освіти Литви та іншими організаціями. Основний результат поїздки – це те, що будемо відкривати в одному із закладів профтехосвіти у Львові навчально-практичний центр і його профінансують литовські підприємства. На цій базі буде відкрито нову спеціальність в галузі будівництва. Представники Міносвіти України, які теж відвідали Литву, погодилися допомогти з цим.

Також ми налагодили контакти з Міністерством освіти Литви та нашим посольством. Йдеться про співпрацю, яка пов’язана з навчанням наших дітей, які виїхали у часі війни. Домовилися, що наші школи допоможуть їм дистанційно з викладанням тих предметів і гуртків, фахівців яких їм бракує.

– Поїздка вдалася продуктивною?

– Відбувся дуже предметний діалог. Литва по кількості населення приблизно відповідає Львівській області, тож нам було цікаво, наскільки співпадає мережа, освітні програми. До речі, в них набагато більше зарегулювана і впорядкована нормативно-правова база, яка стосується освіти.

Є речі, наприклад, які ми швидше розвиваємо, ніж вони, а є – у них краще. Зокрема, вони запросили нас на одну ІТ-компанію і представляли нам, як дуже передову ідею відкриття в закладі профтехосвіти спеціальності IT рівня бакалавра. На що ми відповіли, що у нас в 29 професійно-технічному ліцеї це вже зроблено. Це їх здивувало.

До 30% дітей, які отримали 800 балів в Україні, – це Львівщина

– Ви разом із директоркою Львівського регіонального центру оцінювання освіти Ларисою Середяк підбили підсумки та оголосили результати проведення основної сесії НMT. Учні якого району, громади на Львівщині найкраще вчаться і показали найвищі бали?

– Найперше, 19 липня закінчується додаткова сесія. Якщо ви звернули увагу, в соцмережах вже інші області розповідають про здобутки учнів. Ми ж чекаємо, бо у нас ще на додатковій сесії, як правило, є діти, які отримують високі бали.

Хоча вже по цих результатах основної сесії можна сказати, що до 30% дітей, які утримали 800 балів (з чотирьох предметів) в Україні – це Львівщина.

– Ми показали ще кращий результат, ніж у 2023?

– Це тяжко порівнювати. Бо говоримо про різні завдання і про те, що минулого року було три предмети, а цього – чотири.

Я за те, щоб було сім предметів. Зараз мене камінням закидають…

– Сім предметів в один день?

– Ні, в різні. Коли закінчував школу, то довелося здавати сім або вісім екзаменів. Вважаю, що це було добре. Дитина не має орієнтуватися тільки по двох-трьох предметах, які вона вибирає для вступу.

При закінченні середньої школи треба брати або середні бали атестату, або робити іспити, як є в інших країнах, де під час тестування включені знання з різних предметів. Але тільки знання з тих предметів, які потрібні до вступу до обраного вишу, мають оцінюватися, а всі інші – як додатковий бонусний бал при розподілі місць.

Розмовляла Уляна Лаврик