«Живемо в умовах війни». Експертка про курс долара та євро в Україні цього року та що буде з цінами
- Понеділок, 22 липня 2024
Акцизний податок на бензин і дизпаливо має досягти рівня країн ЄС, відповідний закон прийняла Верховна Рада. Акциз уже зріс 1 липня, наступне підвищення – у січні 2025. Якщо зараз ставка акцизу, наприклад, для бензину становить 242,5 євро за 1000 літрів, то з нового року – 271 євро. Окрім того в Україні зростають долар та євро. Національний банк вперше девальвував гривню до євро вище позначки 45 грн/€. Курс долара також суттєво зріс – до 41,4627 грн/$.
Що буде з валютою далі, як це відобразиться на цінниках в українських крамницях та чи очікує Україну фінансова катастрофа через невиплату зовнішніх запозичень – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» докторка економічних наук, завідувачка кафедри фінансів НУ «Львівська політехніка» Марія Бондарчук.
Відеоверсія розмови – тут.
«Щоб сказати, що це катастрофа – ні»
– Євро і долар б’ють рекорди. На початку повномасштабного вторгнення, в лютому 2022 року, долар коштував 28 гривень з копійками, а євро – 32 гривні. Зараз 41 і 45 гривень, відповідно. У відсотках долар подорожчав на 46%, а євро – на 40. Це нормальний ріст?
– Живемо в умовах війни. Це основний фактор впливу на усі зміни з фінансами в Україні. Звісно, Національний банк України з початку повномасштабного вторгнення моніторив ситуацію, приймав рішення щодо стабілізації всієї системи, встановлення валютного курсу. І ми з середини 2023 спостерігали інфляційне таргетування і забезпечення фінансової стабільності.
Зараз такого гнучкого варіанту розвитку подій не буде. Але щоб сказати, що це катастрофа – ні. Ситуація регулюється Нацбанком України відповідно до попиту. Зокрема, маємо літній період – їдуть за кордон наші дітки і матусі для оздоровлення. Спостерігаємо подорожчання енергоносіїв, бачимо певні зрушення з фінансовою допомогою від міжнародних організацій.
Для пересічних громадян це може мати суттєвий вплив на ціни, однак, якщо фінансисти подивляться, у бюджеті-2024, то там максимальне значення долара прописано 42 гривні. Тому, порівняно з періодом початку війни, – це стрибкоподібно, але ситуація регульована.
– Щодо цін – суттєво зростуть, несуттєво? Як щодо товару українського виробництва. Бо з іноземним товаром, який сюди потрапляє, зрозуміло, валюта росте і він подорожчає. А як щодо вітчизняного?
– Звісно, якщо є українські товари, які прив’язані до імпортно-залежних виробів, то ціна буде зростати. Якщо виробник, суто на українському виробництві, то суттєвого підняття вартості не буде. Це класика… Хоча в період війни жоден з таких законів не діє. Логічного обґрунтування, що буде завтра, немає.
Але стратегія має бути. Тому щодо ціни, звісно, прив’язка більше буде до зростання різних податкових зборів.
– За вашими прогнозами – це справа невдячна, розуміємо – до кінця року долар, умовно, досягне позначки 45-50?
– Це в компетенції структур, які прогнозують економічну ситуацію в Україні. Я такої відмітки не бачу.
«Ціни, звісно, будуть зростати»
– Верховна Рада прийняла закон, за яким акцизний збір на паливо буде зростати до 2028 року і буде же, як в країнах ЄС. З 1 липня акциз, принаймні на бензин, вже піднявся на 14%. І це одразу ударило на цінах. Наступний стрибок у січні 2025 – це теж спровокує здорожчання на заправках?
– Однозначно… Акциз не тільки на паливо, він може піднятися на тютюн і на алкогольні вироби. І таке буде до кінця року, бо фіскальна політика сьогодні проводиться на наповнення доходної частини бюджету і це важливо в умовах війни. І ціни, звісно, будуть зростати, бо є прив’язка палива на ціни в українських товарах. Так само на ціну товарів вплине і заробітна плата, яка буде закладатися в витратну частину, усе взаємопов’язане.
– Якщо умовно взяти, що літр 95-го бензину коштує 60 гривень – з 1 липня акциз зріс на 14% – то як це відобразиться на ціні? Скільки це може бути максимально?
– Мої прогнози будуть неправильними. Можемо сьогодні сказати 70 гривень, а можливо, буде 55.
Є фактори, які можуть вплинути на зниження ціни. Зокрема, якщо нафта подешевшає на міжнародних ринках.
Працює фінансова дипломатія
– Є ще одна тема – це наші борги перед міжнародними партнерами. Верховна Рада України прийняла закон, який дає право Кабінету міністрів тимчасово призупиняти виплати зовнішньому боргу. Головне у цьому – маємо непогашених майже 20 мільярдів доларів за своїми міжнародними облігаціями, і ще винні 3,2 мільярди доларів за ВВП-варантами. Оцініть ці цифри – це ще не катастрофа?
– Ні, якщо говоримо про фінансистів, економістів, які займаються питаннями оцінки ринку. Як зазначає Міністерство фінансів – це технічне рішення, аби уникнути дефолту. Наразі працює фінансова дипломатія, перемовини з міжнародними донорами, яким ми дуже завдячуємо за довгострокову підтримку України.
У червні була безрезультатна зустріч, два місяці ведуться розмови і до серпня маємо внести 35 мільйонів доларів за користування цими коштами. Проявити готовність, що маємо можливість погашати цей борг.
Однозначно, маємо домовитися. Тим більше, що Україна задекларувала, що не просить списати борги, а – відтермінувати, реструктуризувати виплати.
«Нестабільність і виклики для бізнесу є»
– Уряд готує великий пакет підняття податків. Зокрема, для фізичних осіб мав би зрости військовий збір до 5%. Окрім того, 15% військового збору планується передбачити і при купівлі нового авто. Це ще не остаточні цифри, пропозиції продовжують обговорюватися. Як, на вашу думку, уряд має діяти у сфері податків? Чи виправдано підіймати їх?
– Маємо розуміти, що наповнення бюджету має відбуватися, особливо в умовах війни. Зараз обговорюється не лише зростання 5% військового збору, але і податку на додану вартість на один чи два пункти.
Це відіб’ється на отриманні доходів українцями. Але мусимо навчитися жити в період складних рішень, диверсифікації своїх доходів, оптимізації витрат. Уряд працює – є команда фінансистів і України, і міжнародних організацій – вони використовують найоптимальніші способи для поповнення бюджету для перемоги України, яка є дуже важкою.
– Планується, що підняття податків дозволить залучити до бюджету України додаткових 140 мільярдів гривень, що трохи вирівняє ситуацію. Як оцінюєте економічну ситуацію в Україні?
– Контрольована, ситуація моніториться. Певно, що нестабільність і виклики для бізнесу є. Позитивний момент – за оцінками МВФ реальний ВВП України в 2023 році зріс на 4,5%, однак падіння відносно довоєнного періоду залишається суттєвим – близько 25%. Банківський сектор отримав 86,5 млрд грн прибутку – їм, до речі, зараз підняли податки. За рахунок ПДФО відбувається наповнення державного бюджету.
Зміни є, і в умовах війни вони правильні. Хоча однозначно сьогодні треба думати про кредити чи податкові пільги для бізнесу, бо він їх потребуватиме.
Розмовляла Ярина Капітан
