Головне за день

За повідомленням розвідувального центру Сил оборони Естонії, окупаційні війська РФ зберігають тиск на всіх основних напрямках фронту, проте українські підрозділи успішно стримують його, про це пише ERR. У Донецькій області зберігається тиск на Костянтинівку, гаступальні дії підтримуються з боку Торецька та Часового Яру. Також висока інтенсивність боїв в районі міста Покровськ і в напрямку Новопавлівки – на ці ділянки припадає половина всіх ударів. Загалом, за оцінкою естонських Сил оборони, ситуація на фронті залишається стабільною вже кілька місяців – фактично, з початку року. При цьому Росія не робить видимих кроків до встановлення перемир’я.

Нові дані естонської розвідки: яка насправді ситуація на Донеччині, чи можливий серйозний прорив росіян у найближчі тижні/місяці та які безпілотники атакували Одесу – у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» військовий експерт Олексій Гетьман.

Відеоверсія розмови – тут.

«У росіян під Покровськом не дуже щось виходить»

– Наскільки ймовірним, за вашою оцінкою, є захоплення Костянтинівки і поясніть, чому цей населений пункт для України є дуже важливим?

– Костянтинівка це залізничний хаб. Раніше, коли вже була окупована частина Донецької області, їздив швидкісний поїзд Київ-Костянтинівка. Тож це залізниця, яка активно використовується армією у час війни.

– Як ви оцінюєте те, що відбувається в районі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, Костянтинівки і те, що росіяни дуже активно там тиснуть?

– Вони зараз збільшили тиск по усіх ділянках фронту. Це початок того наступу, який вони анонсували ще з осені минулого року. Тому тиск, хочуть вийти на Костянтинівку через Часів Яр та Торецьк, поки що там від 12 до 15 км; підійти впритул їм не вдається і сподіваюсь, що і не вийде.

Хоча за інформацією вони дронами контролюють шляхи постачання до Костянтинівки, тому ситуація там не проста. Також частково вони вийшли на трасу Покровське – Мирноград – Костянтинівка, але вважати, що це єдина дорога, по якій можна пересуватися і щось підвозити, не варто. Там є інші дороги, не такі може добре заасфальтовані, але ними можна постачати усе, що необхідне для армії.

Дійсно бої йдуть на Покровському, уже можна казати Костянтинівському напрямках – десь до половини від усіх зіткнень відбувається саме на цій ділянці фронту. Чому так? Костянтинівка зрозуміло, це залізниця. Щодо Покровська – тут або політичний якийсь підтекст, або спроба примусити нас тримати там значну кількість військ, і через це проводяться часто безглузді штурмові дії. Чуємо періодично про просування ворога там, але хочу нагадати, що бої навколо Покровська тривають уже майже рік, і за цей час, у росіян там щось не дуже виходить.

«Лінія фронту стабілізована з початку року»

– Зважаючи на цю інформацію, за вашою експертною оцінкою, чи можливе серйозне просування чи прорив російської армії у найближчі тижні-місяці?

– Лінія фронту за великим рахунком стабілізована з початку року. Коли кажемо про якесь просування, то оперуємо квадратними кілометрами, хоча під час бойових дій – пригадайте, як ми вчили історію – коли проводився аналіз, наприклад, Другої світової війни, то казали, наскільки ворог зміг просунутись углиб позицій противника. Там не було інформації про квадратний чи кубічний кілометр.

Хочу нагадати, що ворог за 2024 рік, коли теж була анонсована потужна наступальна операція, зміг просунутись після того, як захопив Авдіївку максимально глибоко на територію України, якраз біля Покровська. Але відстань між містами Донецьк і Покровськ 55 км. Тобто ворог просунувся на цю відстань за рік, поклавши при цьому майже півмільйона військових. То чи є це вдала військова операція? Навряд чи. А ми, аналізуючи ситуацію на цій ділянці фронту, чомусь часто впадаємо в депресію.

Якщо подивитися на всю лінію фронту більше тисячі кілометрів, то, наприклад два кілометри його просування, – це багато чи мало? Щоб розуміти, що відбувається, треба аналізувати, опираючись на конкретику. А не на якусь цифру, яка ні до чого не прив’язана. Є такий гарний приклад: тепле пиво і холодна кава мають однакову температуру.

Якщо порахувати швидкість, з якою росіяни увесь рік рухались на цьому напрямку, то це приблизно 8 см за хвилину. Це швидкість равлика. До того ж, не завжди ворог просувається, інколи – у зворотному напрямку. Давайте обережно працювати з інформацією, бо під час гібридної війни – це дуже важлива зброя. І її треба використовувати максимально ефективно.

«Удосконалюються «шахеди», «ланцети»

– Ворог атакував Одесу БпЛА певного виду, за крилами це нібито був «шахед», а візуально – виглядав більше як «ланцет». І відбулась ця атака удень, зазвичай вони це роблять уночі. Чи може це свідчити, що ворог почав використовувати якісь нові БаЛА і випробував їх на Одеському регіоні?

– Удосконалюються «шахеди», «ланцети». Звісно, вони будуть їх випробовувати, а удень тому, щоб подивитися з літаків чи супутника, як це все працює.

Одеса – через підліт з моря. Не має гір, лісів, дротів електричних, щоб він зачепився, тож дрон може летіти на невеликій висоті і якомога ближче підлітати, використовуючи кривизну землі.

– Водночас вони атакували також Івано-Франківську, Чернівецькі області і там була пошкоджена залізниця. Ці атаки вони мають якусь стратегічну мету, чи це швидше для залякування, аби не розсаблялися?

– Хочу вірити в те, що у західній частині нашої країни ніхто розслабляється, там усе як треба. А залізницю атакували, бо вони знають, що Україна отримує зброю від наших партнерів найчастіше через залізницю. Тому це не про налякати, а зіпсувати логістику, пошкодити зброю. Може якийсь зрадник щось побачив і їм повідомив.

«Маємо право бити по РФ»

– Водночас і Сили оборони України теж мають свої певні плани, і за ним працюють. Генеральний штаб ЗСУ підтвердив атаку по стратегічному підприємству у Липецькій області РФ. Воно виробляє різні комплектуючі для авіабомб, ракет Іскандер, Кинжал, а також радіоелектронних пристроїв. Ми таким чином намагаємося послабити потенціал Росії?

– Маємо право робити, це наші законні цілі, згідно всіх міжнародних правил, статутів ООН. Одним ударом ми зіпсувати їхній військово-промисловий комплекс точно не зможемо, але системні атаки призведуть до того, що росіяни добре їх відчують уже на лінії фронту.

Підпали нафтопереробних заводів, промислових підприємств зменшують можливості російського ВПК, хоча і не знищують остаточно. Та давайте пригадаємо, як було з Чорноморським флотом. Теж спочатку поодинокі, незначні удари – не рахуючи крейсера «Москва». А потім це призвело до того, що російський флот заховався в Новоросійську. І за оцінками Інституту вивчення війни він зараз дієздатний на 15%. Тож хотілося, щоб і ВПК Росії теж був функціональний на цей відсоток.

Розмовляла Ярина Капітан