Головне за день

Україна вперше застосувала ракети ATACMS для ударів по військовому арсеналу у Брянській області, про це агентству Reuters підтвердили американські чиновники у Пентагоні. Стверджується, що для удару по складах з боєприпасами у Брянській області рф Україна застосувала 8 американських балістичних ракет, а російська протиповітряна оборона змогла збити лише дві.

Для чого диктатор Путін оновив ядерну доктрину РФ, скільки в України ракет ATACMS,  ситуацію на Курщині та аналіз плану стійкості від президента Зеленського – у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» військовий аналітик, полковник ЗСУ Петро Черник.

Відеоверсія розмови – тут.

«У нас з ними протистояння ще з 1223 року»

– На тисячний день повномасштабної війни президент Володимир Зеленський представив у Верховній Раді план внутрішньої стійкості України, документ складається із 10 пунктів. Ваш аналіз його…

– Відповідає історичній доцільності, моменту, якщо все разом сублімувати в одну тезу, то вона звучить просто: маємо витримати. Найголовніше – це консолідація всієї української нації у боротьбі з нашим одвічним противником.

Є трохи не зовсім правильних аспектів. Зокрема, що ми з ними воюємо 1000 чи понад 3000 днів, якщо рахувати початок вторнення на Донбас і окупацію Криму. Моя позиція, у нас протистояння з ними ще з 1223 року, коли татаро-монголи на річці Калка, до речі, це Донеччина, атакували Європу. Тоді українці прийняли справжній бій з великим азійським світом, бо московити – ніщо інше, як їхнє продовження. Їхній автор Достоєвський любив казати, якщо «пошкребти росіянина, то побачиш татарина».

От наскільки довга наша війна. І ці тези президента – концентрація, вираження оцієї нашої одвічної боротьби.

«В голову до Путіна залізти ніхто не може»

– Також Владімір Путін підписав оновлену ядерну доктрину РФ, там почалося серійне виробництво мобільних укритів для захисту від ядерного удару та Україна вперше застосувала балістичну ракету ATACMS по військовому складу в Брянській області. То що нам чекати від Росії?

–  Дійсно, ядерна екскалація наростає, вона набагато вища, ніж, скажімо в 1962 році, коли була Карибська криза. Як відповідь на те, що американці розташували у Туреччині ядерну зброю, радянський союз переправив свої боєголовки на Кубу. Тоді час ішов на години. Є така інтелектуальна концепція Судного дня, то тоді годинник – стояв за дві хвилини до апокаліпсису. Зараз він –  за півтори хвилини. 30 секунд – це неймовірно багато. Для розуміння це не соціально-філософський аналіз, а математичні алгоритми. У цьому клубі 18 нобелівських лаураатів, вони розуміють, що роблять. Така загроза є, модифікація ядерної доктрини – це відповідь Путіна.

Чи перейдуть росіяни «червоні лінії» після фактичного застосування ракети ATACMS – не знаю, бо залізти в голову до Путіна не може ніхто. Тут є один нюанс, рішення про застосування ядерної стратегічної і оперативно тактичної зброї, ухвалює п’ятеро людей. Тож це не лише Путін віддає прямий наказ, скажімо, командиру бригади пускових установок Іскандер, бо там теж може бути застосована ядерна боєголовка до 50 кілотон.

Щодо безпосередньо застосування нами ATACMS, то це величезний крок уперед. Щонайменше, це дозволить нам утримати Курський плацдарм. Це означає, якщо умовно вийдемо на якусь точку домовленостей з РФ, то його зможемо обміняти на Запорізьку АЕС і це буде добре.

І, звичайно, це нарешті знімання запобіжників, що Україна може застосовувати далекобійну зброю.

«Конвенційну зброю РФ уже практично усю застосувала»

– Чергові лінії Кремля порушені, то чи наважиться Путін на відповідь?

– Ця відповідь, і ми про це вже говорили, можлива тільки ядерна. Що стосується конвенційних озброєнь, тобто звичайної зброї, то починаючи з автоматів, артилерії і завершуючи авіацією, неядерними ракетами, то вони вже проти нас практично усе застосували. Не має в них козирів в рукавах в частині конвенційної зброї. Можливо, хімічна зброя (частково вона уже була застосована, зокрема хлорбензол – задушуючий газ) – якісь важкі гази. Скажімо, той самий зарин у Сирії у 2017 році вони застосували. Це лише ймовірність і жодним чином не лякаю людей. Свідомо акцентую на цьому, бо дуже часто мої слова виривають із контексту.

На жаль, можливо ще якась бактерологічна зброя, бо радянський союз свого часу це все розробляв, хоча вона й заборонена міжнародними конвенціями. І це все, інше надважке озброєння вони уже проти нас застосували.

Дещо поіронізую, є в них важка ракетна установка РС-24 Ярс, призначена для завдання ударів у балістичному режимі від 7 000 до 11 000 км, там ядерна бойова частина. Ймовірно, вони зуміли туди інтегрувати якусь важку звичайну, хоча сумніваюся, що вони це можуть зробити.

Звичайно, є у них ще підводний флот, скажімо, деякі човни можуть застосовувати ракету «Циркон», є важкі ракети Р-29 «Лайнер» чи «Синева» і Р-30 «Булава». Там також ядерна компонента, можливо, застосують їх як звичайну зброю, без ядерної боєголовки. Це я узагальною, бо багато років займаюся вивченням технологічних аспектів зброї і ніде не було інформації, що вони щось подібне роблять.

«Слід брати в розрахунок політику і геополітику»

– Щодо самих ракет ATACMS, то про дозвіл, який нам надали, розповіли усі ще перед їх застосуванням і, відповідно, росіяни уже до цього приготувалися. Чи не було би логічніше спочатку дати нам ракети, ми б відпрацювали, а тоді вже б повідомили про це. Окрім того, а чи є у нас ці далекобійні ракети?

– Звичайно, що є, тільки їх невелика кількість. А нам треба кілька сотень. Дуже люблю історичні приклади, нагадую про війну у Перській затоці, серпень 1990-го, і особливо завершальна операція «Буря у пустелі», за документами вона тривала 37 днів, січень-лютий 1991 року. Так от трошки більше, як за місяць, американці відстріляли по воєнних об’єктах армії Саддама Хусейна більше, ніж 600 ракет ATACMS. Важко уявити, що щось подібне може бути у наших реаліях. До речі, на складах цих ракет є в межах 4 тисяч одиниць різних модифікацій.

Чому сказали? Слід брати в розрахунок політику і геополітику. Попри те, що адміністрація Байдена йде із Білого дому та Камала Гарріс програла вибори, але внутрішню кон’юнктуру там ніхто не скасовував. Окрім того, як би це дивно не звучало, це ще і певний пас Трампу. Попри те, що у його команді рефлексують, що начебто цього не треба було робити.

Враховуючи, що можемо завдавати удари саме цими ракетами, то розуміємо, що переговорні позиції наші, а відповідно і Трампа,  – він казав, що за 24 години зможе завершити цю війну – будуть набагато сильнішими. Плюс внутрішньо європейська кон’юнктура, треба було це озвучити, щоб у такий спосіб пришвидшити потенційні дозволи від Великої Британії і Франції щодо ракет SCALP і Storm Shadow.

А ще, можливо, станеться диво і у нас все таки з’явиться хоч би з десяток ракет TAURUS, бо вони мають неймовірну точність і доволі важку бойову частину – 480 кг. А найголовніше дальність – до 500 кілометрів, а ATACMS – це максимум 300 км.

У нашому випадку і кілька десятків кілометрів важить багато, особливо, якщо йдеться про знищення чи пошкодження їхніх аеродромів, у першу чергу злітних смуг.

«У Кремлі наростає буза»

– Яка зараз ситуація у Курській області, бо повідомляється, що в регіоні тривають важкі бої, росіяни перекинули туди нові підрозділи?

– Маємо розуміти, що Курський плацдарм це феноменальний момент. Тут є кілька зрізів. Насамперед розвіяно міф, що не можна завдавати конвенційного удару по території ядерної держави. Це дуже важливий момент. Уже кілька місяців ця операція кипить, а ядерного апокаліпсису не має. Заради  справедливості треба сказати, це не єдиний такий прецедент в історії. Зокрема, 1973 рік, так звана війна Судного дня в Ізраїлі, який на той момент уже мав ядерну зброю. Однак, коли арабська коаліція відбивала Синайський півострів, її застосовано не було. Те саме стосується удару Аргентини по Фолклендських островах Великої Британії 1982 року.

Ще один серйозний зріз – це Путін, який не здатний гарантувати недоторканність російських кордонів. І, що дуже важливо, посилюється тиск інформаційно-психологічний на їхнє населення. Не вірю у повстання знизу, але те, що там наростає буза, даруйте за таке негарне слово, це однозначно. За певних обставин якась із веж Кремля може нею скористатися і організувати класичне явище для їхньої історії – двірцевий переворот.

Тож сподіваємося, що Курщина буде саме тим аргументом для покращення наших переговорних позицій у неминучій розмові з ворогом. Треба правильно ставити акценти – нікуди ми від них не дінемося, це наші сусіди. А усі війни без винятку закінчуються перемовинами, питання лише формату розмови. Упевнений, що це буде щось схоже, як під час зернової угоди.

Розмовляла Уляна Лаврик