Великі території заміновані та засмічені – Дмитро Соломчук про посівну в Україні
- Субота, 25 березня 2023
Як повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков, зернову угоду продовжили ще на 120 днів, отже Україна й надалі експортуватиме свою агропродукцію. Яким був минулорічний показник експорту і чи вдасться його зберегти, як вплине замінованість територій на майбутній врожай та як зміниться експорт та ціни на продукцію – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» – член парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук.
«Зерновими коридорами та сухими портами»
– Чи вдалося підрахувати, скільки Україна вже вторгувала за експорт агропродукції і якими є ці цифри у порівнянні з довоєнними?
– Наполовину меншими. Зерновими коридорами експортовано 25 млн тон сільгосппродукції, а ще 25 млн тон – сухими портами, потягами, автомобілями (олія, мед та інша продукція). Разом на суму приблизно 15 млрд доларів.
– Чи вдалося вивезти те зерно, яке залишалося з ще попередніх сезонів, жнив минулих років?
– Так, в більшості вдалося експортувати. Це зерно, соя соняшник та інше. Але також потрібно врахувати, що за минулий рік з’явилося дуже багато нових виробників на територіях Західної та Центральної України і багато сільськогосподарської продукції стало перероблятися, зокрема, на макуху, жмих, також вже у нас витягують білок і роблять протеїнові добавки. З’явилося багато борошномельних, макаронних заводів, тобто значно зросла, порівняно з довоєнним часом внутрішня переробка.
Загрози є від росіян постійно
– Крім внутрішньої переробки, є зрушення, точніше пролонгація зернового коридору на 120 днів. Як гадаєте, зерновий коридор буде і надалі чи можливо росіяни щось знову задумали?
– Загрози є від них постійно, з першого ж дня відкриття коридору. Пам’ятаю, коли Україна і ООН підписали між собою угоду, на наступний же день на Одесу полетіли ракети. Росіяни хочуть аби у світі купували їхню пшеницю і щоб за неї платили валюту, але вони не мають як її вивозити – через Владивосток далеко. А у нас одна з найстаріших с/г логістик у світі – Миколаївський, Одеський порт. Можемо відвантажувати по двадцять великогабаритних суден.
– Пам’ятаємо, як в межах зернової угоди, росіяни блокували огляд суден, які мали заходити через протоки в Україну. Там утворився величезний корок, але потім провели комісію без росіян, і вони змушені були повернутися до виконання угоди. А якщо РФ відмовиться продовжити зернову угоду, чи зможе тоді Туреччина забезпечити безпеку зеленого коридору?
– І Туреччина, і ООН, і багато країн світу за те, щоб цей зелений коридор існував, щоб збільшити потужність портів, додати для завантаження ще Ольвію та Миколаївський порти. Це десятки країн, які цього потребують і у будь-якому випадку, якщо Росія буде палки в колеса вставляти – усі включаться, щоб гарантувати безпеку проходження коридором. Те, що на сьогодні угода продовжена на 120 днів, це в якійсь мірі гарантує аграріям, що потрібно сіяти, використовувати кожен квадратний сантиметр землі, бо є можливість експортувати, отримувати валюту і сплачувати податки. На півдні України є території, де вже з 15-16 червня можна розпочинати ранні жнива, ячмінь збирати, ріпак, а ця свіжа продукція зможе одразу експортуватися зеленим коридором.
«Великі території заміновані або закидані російським металобрухтом»
– Але на частині деокупованої Херсонщини та Миколаївщини провести посівну досі не можуть через те, що ці площі заміновані, забруднені вибухонебезпечними пристроями. Сапери зараз у першу чергу розміновують критичну інфраструктуру. Розмінування може затягнутися на роки. Яка площа с/г земель замінована і чи плануєте навчати працівників гуманітарному розмінуванню?
– На жаль, велика частина Херсонської області ще окупована. По один та по другий бік річки великі території заміновані або закидані російським металобрухтом. Я з аграріями та фермерами на зв’язку, декому будемо допомагати з фонду «Жнива перемоги» сільгосптехнікою. Там дуже складна ситуація. Для розмінування залучаються працівники ДСНС, працює багато приватних фондів, які теж допомагають розмінуванню. Але це не станеться за тиждень чи два, це тривалий і небезпечний процес.
Поля можна умовно поділити на дві частини: ті, що заміновані, лісові смуги; та поля, засмічені військовим металобрухтом – спаленою технікою: «Градами», снарядами, що вибухали, і це усе теж потрібно зібрати. Але навіть після того, як поле розмінують, воно для с/г робіт не відразу стане придатним. Адже земля вкрита глибокими вирвами, які потрібно розрівняти. Слід вивезти усе залізяччя, бо воно дуже гостре і коли сільськогосподарська техніка піде, то буде ламатися. Це тривалий процес.
Допомога, дотації, кредити, гранти
– Пане Дмитре, на яку допомогу, на які державні програми можуть сподіватися фермери, що зіштовхуються з такою проблемою?
– Зараз традиційних державних програм, які існували до війни у різних галузях сільського господарства не має. До війни на такі цілі виділялося 4-5 млрд грн, але зараз усі кошти максимально спрямовані на ЗСУ.
Залучаємо кошти з Європи, США, Канади та Японії. Допомога від них надходить, якщо не коштами, то обладнанням. Усі господарства, які мають до 500 гектарів землі і розташовані у фронтових чи прифронтових областях, можуть зареєструватися у Держреєстрі, подати заявку та отримати 2 тони безкоштовного насіння. Також є програма щодо добрив. Створений фонд «Жнива перемоги», меценатом якого є американський бізнесмен Говард Баффет. Він надає сівалки і комбайни, які вже минулого сезону працювали на наших полях. Сюди можуть подавати заявки ті, у кого знищена чи пошкоджена техніка, або її просто не вистарчає. На сезон, господарствам безкоштовно надається техніка в користування.
Також цього року, як і в минулого, малі господарства можуть отримати дотації. Зокрема, на корів – 5 300 гривень на одну, у господарстві, де поголів’я складає від 3 до 100 корів. За потреби, можна отримати дотацію 2 100 грн на один гектар землі для ферм до 120 гектарів.
Також були підготовлені відповідні документи щодо продовження кредитування для аграріїв на весняно-польові роботи. Світовий банк надав гарантії, кошти є.
Усе це вже діє, або буде діяти на цей сезон. Ведемо перемовини з різними світовими організаціями, хочемо в повній мірі використовувати внутрішні кошти.
За грантами на садівництво вже залучили орієнтовно 900 млн гривень для тих, хто хоче будувати теплиці чи садити сади. Цього року гранти будуть затверджуватися значно швидше, швидше виділятимуться кошти, адже вони вже є. Усе це пов’язано з тим, що зараз є велика потреба в українських овочах.
Збільшуємо висадку цибулі
– Зараз стрімко зростають ціни на овочі, особливо це стосується помідорів і огірків, а також цибулі. Цибуля узагалі дуже здорожчала, як у нас так і в Європі. Що відбувається і чого можна очікувати?
– 90% цибулі в Україні вирощувалося на Херсонщині. Через війну та окупацію ми втратили ці врожаї, і вже до нового року змушені були імпортували до десяти тисяч тон цибулі, адже українці традиційно споживають її багато. Коли ж її доводиться довозити з інших країн за тисячі кілометрів, то ціна однозначно піднімається. Плюс логістика, доставка, тому й отримуємо таку ціну. Зараз на Одещині Миколаївщині і звільненій Херсонщині люди збільшують висадку цибулі. Зокрема, у Миколаївській області господарства, які раніше садили цибулю на 20-30 гектарах, цього року це зроблять на 150 га. І в Західній Україні зараз садять цибулі більше, тому цього року, після врожаю, питань з дефіцитом цибулі вже не буде.
А ще у нас не вистарчає теплиць. Багато помідорів і огірків імпортується з Туреччини та інших країн. А довезти автомобілем у термокузові 2-3 тис кілометрів – логістика не дешева. Запущені грантові програми щодо теплиць – площі теплиць з 1-1,5 гектари мають зрости до 50-60. Це за рік. А через два Україна може повністю себе забезпечувати овочами, тоді й ціна стане стабільною.
Записала Наталка Сохан
