Головне за день

У компанії ЛАЗ з’явився новий власник. Ним став івано-франківський забудовник Андрій Луцький. Є побоювання, що на території колись масштабного та потужного заводу, площею 56 га постануть нові житлові комплекси.

Однак, за словами Андрія Москаленка, першого заступника міського голови Львова і місто, і вся Україна має запит на виробництво громадського транспорту або започаткування інших цікавих стартапів. Місто ще кілька років тому розробило план зі своїм баченням щодо використання території колишнього ЛАЗу. Але чи співпадає цей план із планами нового власника? Про це Андрій Москаленко розповів у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний».

Відеоверсія розмови – тут.

– Львівський автобусний завод приватизували у 2001 році. Понад 70% підприємства викупили люди, пов’язані з росіянином Ігорем Чуркіним або ТзОВ «Сілавто». Після приватизації завод почав занепадати. Свого часу Львів хотів викупити ЛАЗ у Чуркіна. Чому це не вдалося?

– Львів потребує свого виробника трамваїв, тролейбусів і автобусів. Нещодавно до Львова приїжджало керівництво Європейського банку, Європейського інвестиційного банку, послів. Ми завершили проєкт з 10-ма трамваями, виготовленими «Електроном». «Електрон» знайшов свою нішу саме тоді, коли ЛАЗ перестав бути конкурентним. Ми робили багато спроб викупити ЛАЗ, які завершилися нічим. Адже якщо власник має іншу ціль, то зрозуміло, що він не робитиме інших кроків. Говорячи відверто, Чуркін купив ЛАЗ для того, щоб його знищити.

Повномасштабне вторгнення дещо змінило структуру підприємства, адже до Львова релоковувалося багато підприємств з інших регіонів. Відтак частина ЛАЗу також здобула свою нову нішу. Коли офіційно стало відомо про зміну власника, яким став івано-франківський забудовник Андрій Луцький, ми публічно вийшли із комунікацією про те, що б могло бути на цій території. До речі, було багато різних ініціатив, спрямованих на відновлення виробництва, оскільки для міста це – потрібно.

Водночас дякуємо «Електрону», який свого часу став конкурентним і почав вигравати міжнародні тендери. Для міста це – вкрай важливо, адже йдеться не лише про нову продукцію, а й про велику кількість податків, сплачених до місцевого бюджету та нові робочі місця.

Територія ЛАЗу – не для житлової забудови

– Що відомо про нового власника ЛАЗу?

– Це – велика будівельна компанія. Наші колеги, котрі працюють в містобудівному блоці зустрічалися з її представниками і чітко озвучували позицію міста. Раніше, десь 5 років тому, виконавчий комітет прийняв рішення, що територія ЛАЗу може використовуватися для виробництва, громадської забудови, освіти і науки. Водночас ми акцентували, що це не може бути територія житлової забудови.

– Але на цій території вже є житлова забудова. А на сторінці нового власника йдеться про житлову забудову. Які гарантії, що там не з’явиться ще один житловий комплекс?

– З боку міста прийнято всі документи, рішення виконавчого комітету про містобудівні обмеження на житлову забудову. Визначено бачення міста із тією специфікою забудови, про яку я вже сказав: може використовуватися для виробництва, громадської забудови, освіти і науки.

Історія ЛАЗу – довга і складна. Це – велика кількість гуртожитків, юридичних осіб. Тож поява нового власника, налаштованого на діалог, це – позитивна новина. Ми виклали наше бачення і з точки зору громади аргументували, що там може бути, а чого не може бути, оскільки ця територія завжди розвивалася, як виробництво.

На території ЛАЗу є всі умови для виробництва

– Чи обговорювали вже конкретно, що там може бути?

– Зараз на території Львова ми маємо три індустріальні парки. Готуються документи на реєстрацію четвертого індустріального парку. Це – великі території по 30 га. Маємо великий запит на розміщення різного роду виробництв. Зробимо зі свого боку все, щоб переконати нового власника у появі нового виробництва. Насправді там для цього є всі умови.

Сьогодні не лише Львів, а й вся Україна потребує велику кількість громадського транспорту. Львів сьогодні має змогу його продукувати. Тим більше, що ця територія обладнана спеціальними коштовними кранами, збереженими у хорошому стані.

Наше завдання, по-перше, показати, що в нас є рішення, прийняте декілька років тому. По-друге, місто має великий запит на виробництво власної продукції. По-третє, є бачення того, якою має бути ця територія. Поруч розташовані Український католицький університет, в якому є акселератор, інкубатор щодо розвитку стартапів, територія, яку ІТ-кластер планував розвивати, як ІТ-парк, територія колишньої колонії, де планувалося облаштування офісних центрів. ЛАЗ фактично опиняється в серці цієї території. Якщо вибудувати інноваційно-виробничу частину, це могла б бути невелика «кремнієва долина» Львова. Будемо акцентувати увагу на створенні саме такого простору. Для цього є відповідна інфраструктура. Відтак це – довгострокова перспектива розміщення різного роду виробництв.

Львів повинен робити ставку на такі речі, оскільки нам потрібне швидке виробництво. Тож це – велика ніша, якій ми будемо приділяти багато часу. 

– Чи є плани на інші підприємства, що зараз не використовуються за призначенням?

– Ці території не є в комунальній власності міста. У місті є декілька територій, що розвиваються як промислові зони, зокрема територія «Сигнівки» у Залізничному районі. Там на території 30 га в кінці минулого року було започатковано муніципальний індустріальний парк. Провели інвестиційний конкурс. Переможець отримав містобудівні умови та обмеження для будівництва першої черги, що включає будівництво інноваційної частини: стартапи, винаходи. Далі вони будуть масштабуватися на різного роду виробництва. Зараз ми фіналізовуємо договір. Це дасть змогу перейти до наступних кроків.

Ще по одній великій території, поки не можу сказати, що це за території, підготовано документи на подачу та реєстрацію четвертого індустріального парку в місті. Ще два індустріальні парки вже активно функціонують.

Цьогоріч держава затвердила програму допомоги і співфінансування індустріальних парків на мільярд гривень. І ми, разом з операторами індустріальних парків, готуємо заявки на співфінансування. Це дало б змогу швидше зробити мережі та створити робочі місця.

Розмовляли Уляна Лаврик, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич