Цікаве

Львів – місто полярників.

Він роками вивчав різні види тварин та навіть не здогадувався, що деякі з них отримають для нього символічне значення. Десять років тому львівський зоолог Ігор Дикий вперше вирушив у неймовірну подорож у край вічної мерзлоти.

Без палючого сонця та можливості хоч телефоном почути голос рідних. Саме так виглядає зимівля українських полярників. Вони припливають на станцію ще до настання сильних морозів. Із собою беруть понад 40 тон їжі та 150 тон пального.

Ігор Дикий – учасник трьох експедицій

«Всіх вражають в першу чергу айсберги. Коли перші айсберги в протоці Дрейка побачили, всі хто вперше, то вибігали на палубу корабля і дивилися, фотографували, а ті вже бувалі полярники з того підсміюються, тому що потім ті айсберги будуть цілий рік перед очима».

Наші в Антарктиді й дні народження святкують, і паску печуть. Жартують: вже навіть пінгвіни полюбили синьо-жовтий прапор. Українізують південний полюс тільки чоловіки, представниць прекрасної статі у команді немає, тож зізнаються, часто бракує жіночої уваги. 

Андрій Пристай – учасник експедиції.

«Ну зимою та, а під час літнього сезону в принципі там достатньо людей буває на станції, щоб не почуватися скажімо так самотнім».

Пані Віра не була на Південному полюсі, втім саме її розробками користуються усі українські полярники. Свій індукційний магнітометр Віра Проненко розробляла рік. Тепер її прилад незамінний. Його аналогів немає ніде в Україні, а схожі імпортні розробки у рази дорожчі. 

Віра Проненко – заступник директора з наукової роботи Львівського центру інституту космічних досліджень

«Тут ви можете бачити готові прилади, які використовуються у геофізиці, за допомогою них будується розріз земної кори, також можна шукати провісників землетрусів, також можна шукати корисні копалини, зокрема вуглеводні: нафту і газ».

Наукові досягнення та найвищі державні нагороди – все це можна побачити в арсеналі львівських науковців. Місто Лева у трійці лідерів і за чисельністю полярників, і за якістю досліджень.

Валентин Максимчук – директор Карпатського відділення інституту геофізики ім. С. Суботіна НАНУ

«Вивчена геологічна будова цього району в якійсь мірі, екологічна історія розвитку цього району:  що куди рухалось від сотень мільйонів років до нашого часу, є перспективи по вивченню і пошуку родовищ корисних копалин».

Вирушити на другий кінець світу можуть не лише науковці, але й кухарі, лікарі чи електрики. Та перед цим потрібно пройти жорсткий відбір. Переможці ж на увесь рік за кошти держави оселяться поміж тюленів та пінгвінів.

Залишити відповідь