Перебіг мавпячої віспи залежить від імунної системи людини – головна імунологиня Львівщини
- П'ятниця, 27 травня 2022
Планетою шириться новий вірус – мавпяча віспа. Уже понад 100 підтверджених випадків у США, Іспанії, Португалії, Франції, Італії, Швеції, Австралії і Канаді. Бельгія першою впровадила карантин для хворих на цю недугу. Для запобігання новій пандемії ВООЗ скликав термінову нараду.
Що це за хвороба, якими є її симптоми та як запобігти її поширенню – головний позаштатний спеціаліст з питань алергології, імунології, клінічної імунології та лабораторної імунології МОЗ України, керівник Регіонального медичного центру клінічної імунології і алергології, професор Валентина Чопяк.
Природня чи лабораторна мутація вірусу
– Світ ще не оговтався після пандемії COVID-19 а вже з’явилася нова небезпека – мавпяча віспа. Звідки вона взялася?
– Цей збудник був відомий ще з сімдесятих років минулого століття. Він є одним з варіантів поксвірусів (родини ДНК – вмісних вірусів), який передавався від мавпи до мавпи. Ця інфекція активно циркулювала на африканському континенті, на ізольованих островах. Зараження, передача вірусу від мавпи до людини могло відбуватися лише при контакті з мавпами а саме – при ураженні шкіри: при подряпинах, укусах та іншими шляхами. Але оскільки для людини цей вірус був не патогенний (не хвороботворний), то люди недуга не проявлялася. Але, на жаль, цей вірус мутував і після цього став для людей небезпечним. Так і вийшло, що медики почали фіксувати такий варіант нового вірусу, який працює в людини. Вважають, що мутував він природнім шляхом, без людського втручання. Це вже не перший вірус, що переходить від тварини до людини і, згодом, від людини – до людини (як СНІД), тому потрібно бути насторожі. Цей вірус дає певні пошкодження клітин нервової та імунної системи, клітин шкіри і має свої характерні особливості проявів.
Ймовірні рубці на шкірі, особливо – на лиці
– Наскільки мавпяча віспа відрізняється від людської? Скільки вона триває і якими є її симптоми?
– За клінічними ознаками дуже схожа на натуральну віспу. Проте, на щастя, менш небезпечна. Інкубаційний період (від часу інфікування до появи симптомів) – від 5 до 21 днів. Мавпяча віспа проявляється, як і усі інші вірусні захворювання: високою гарячкою, сильними болями спини, м’язів, підвищеною втомою, збільшеними лімфатичними вузлами. Через 5 днів починають відбуватися висипання на шкірі та слизових оболонках людини, в основному – на обличчі, а потім поширюється і на інші частини тіла: на руки, ноги, на тулуб, статеві органи (особливо якщо передача відбулася під час статевого акту) і навіть на долоні і підошви. В такій активній фазі перебіг недуги триває до двох тижнів. На жаль, ці висипання можуть давати потім рубці на шкірі. До повного зникнення кірочок, які виникають внаслідок висипання, може пройти до трьох тижнів.
Перебіг недуги залежить від імунної системи людини
– Чи високою є летальність?
– Як правило, вона є смертельною для людей, в яких слабка імунна відповідь на усі віруси, включаючи і цей. Щодо летальної статистики, то є різні коливання – найвищий відсоток це 10, але в деяких країнах кількість смертей коливається від 3 до 5% і, знову ж таки, усе залежить від імунної системи кожної окремої людини.
– Чи існує лікування від цієї недуги?
– Специфічного лікування від мавпячої віспи немає, лише симптоматичне. Медики і фармацевти працюють над вакциною, але наразі визначальною є лише профілактика. Мають бути проведені дуже чіткі заходи захисту для медпрацівників, які працюють з такими хворими та карантин щодо тих, хто контактував з цими хворими.
Що є воротами для небезпечної недуги та хто захищений від неї
– А яким чином серед людей передається ця хвороба і якою є профілактика?
– Інфікування відбувається через прямий контакт з кров’ю, біологічними рідинами, ураженою шкірою або слизовою інфікованих осіб чи тварин. Тобто, передача вірусу від людини до людини може відбуватися в результаті тісного контакту з інфікованими. Найбільший ризик інфікування мають члени однієї родини, а також медичні працівники у випадках недостатнього дотримання правил контакту з пацієнтом.
Основним способом запобігання поширенню інфекції є поінформованість людей про цю недугу та про фактори ризику. Важливо, щоб люди знали шляхи передачі та уникали тісних контактів з інфікованими. Важливим способом профілактики залишається миття рук та дотримання особистої гігієни.
– А як щодо специфічної профілактики, ви говорили, що вакцина вже давно існує?
– Для людей це не новий вірус. Була людська віспа, від якої людство винайшло вакцину і тотально вакцинувалося упродовж довгих років.Тому люди середнього і старшого покоління, які отримали її – захищені від цього вірусу. Зараз усі випадки, які зафіксовані (понад 100 чоловік), це, в основному, молоде покоління, здебільшого, чоловіки, що не мають імунітету до цієї мутації. Вакцини проти звиачаної віспи є і в США, і в Європі, так що, людство готове до специфічної профілактики. Тобто, вже зараз люди зможуть провакцинуватися. Підкреслюю, перш за усе, саме молоде покоління буде піддане такому щепленню.
– А чому людей перестали вакцинувати від віспи?
– У 80-их роках ВООЗ, константуючи, що на планеті Земля жодного випадку захворювання на віспу вже не верифікується – призупинили вакцинацію. Таким було рішення ВООЗ.
Що мінімалізує поширення мавпячої віспи
– Чи є загроза поширення вірусу мавпячої віспи в Україні?
– У нас не було виявлено жодного хворого. В Україні було проведене екстрене засідання Оперативного центру реагування на надзвичайні ситуації у галузі громадського здоров’я і відбувається оцінка рівня ризику спалаху цього захворювання для України. Але оскільки зараз, в умовах війни, в Україну не значна кількість в’їжджаючих, сподіваємось, що поширення мавпячої віспи не матиме значних масштабів.
Довідка: На планеті вже зареєстровано понад 100 хворих на мавпячу віспу. Згідно з інформацією на офіційному сайті ВООЗ, вперше організацію було проінформовано про нове захворювання 7 травня – тоді до Великобританії приїхав чоловік, заражений віспою (зараз у них вже є 9 підтверджених випадків). З того моменту нові випадки захворювання почали фіксувати й в інших країнах, зокрема: у США, Іспанії, Португалії, Франції, Італії, Швеції та Австралії. У Канаді захворювання підозрюють у 13 людей. Бельгія першою впровадила карантин для хворих на цю віспу. Більшість людей одужують за 2–4 тижні.
Існує два основних штами: Конго, який є більш важким – зі смертністю до 10% і штам Західної Африки, смертність якого становить близько 1%.
Розмовляла Наталка Сохан
